Рішення № 72904589, 22.03.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1177/17

Номер провадження № 2/315/19/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Телегуз С.М.

при секретарі Дмитренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

06.10.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 16343,84 грн., в якому вказує, що відповідно до укладеного договору № б/н від 23.09.2011 року, відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, однак порушив зобов`язання: кредит не повертає, заборгованість станом на 31.08.2017 року склала 16343,84 грн., з якої заборгованість по кредиту – 1812,38 грн., відсотки за користування кредитом – 13276,99 грн., а також штрафи відповідно до п. п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 754,47 грн. Прохає стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 16343,84 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 1600 грн.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву (а.с.95-97), в якому прохає суд відмовити в задоволенні позовних вимог, так як позивачем не надано доказів підтвердження укладення кредитного договору, в позові відсутні дані про відкриття банком карткового рахунку на його ім’я, доказів отримання ним кредитної картки, а також доказів про ознайомлення його з Правилами надання банківських послуг.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій прохає розглянути справу без його участі, надіслали на адресу суду відповідь на відзив з додатками на підтвердження укладення кредитного договору з відповідачем, ознайомлення його з умовами та правилами надання банківських послуг, користування останнім кредитною карткою та прохали позов задовольнити в повному обсязі (а.с.108-169).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заперечення на відповідь на відзив (а.с.170-175).

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи встановлено, що 26.10.2011 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н, що підтверджується копією заяви відповідача (а.с.6), умовами і правилами надання банківських послуг (а.с.7-31).

Відповідно до заяви позивач надає відповідачу кредит у сумі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.7).

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1..1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умовами та Правилами надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, і актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши на викладених умовах Кредитний договір, позичальник – ОСОБА_1 погодився з ними та прийняв зобов'язання. Стосовно твердження останнього, що банк не надав йому необхідну, достовірну та своєчасну інформацію з приводу Умов та правил надання банківських послуг, суд зазначає, що підписанням даного договору позичальник свідчить про те, що всі умови даного Договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього, наслідком чого є підписання сторонами договору та відсутність від позичальника претензій протягом передбачених законом строків.

Враховуючи, що сторони були вільні у визначенні умов при укладенні спірного кредитного договору, умови договору не суперечать вимогам чинного законодавства, зазначені відповідачем обставини не можуть бути підставою для відмови в позові.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він не отримував кредитну картку і не користувався кредитними коштами, спростовані наданою банком випискою з карткового рахунку, з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що Банк діяв у межах своїх повноважень, в повному обсязі дотримав та виконав всі умови кредитування, що витікають з норм цивільного законодавства, кредитний договір укладений сторонами з досягненням згоди з усіх істотних умов, про що свідчать підписи сторін.

Однак, відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-5).

Заборгованість станом на 31.08.2017 року склала 16343,84 грн., з якої заборгованість по кредиту – 1812,38 грн., відсотки за користування кредитом – 13276,99 грн., а також штрафи відповідно до п. п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 754,47 грн.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Доказів того, що кредит повністю виплачений у матеріалах справи не має, не спростовано це і відповідачем.

Таким чином, суд вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідач має заборгованість, як по сумі кредиту, так і на встановлених договором процентах, штрафу.

А тому позов підлягає задоволенню, як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому судовий збір у сумі 1600 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 27, 76-83, 133, 141, 223, 247, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р № 29092829003111 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору № б/н від 26.10.2011 року в сумі 16343,84 грн., а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 1600 грн., а всього 17943,84 грн. (сімнадцять тисяч дев’ятсот сорок три гривні 84 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: ОСОБА_2