Вирок № 72903756, 14.03.2018, Селидівський міський суд Донецької області

242/3329/17

1-кп/242/614/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Склярук О.М., Носаль А.В., за участю прокурора Черкасової Ю.Л., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новий Ургал, Верхньобуреїнського району, Хабаровського краю, РФ, громадянина України, з неповною середньою освітою, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює за договором ЧП ОСОБА_5, раніше судимий: 06.04.2010 року вироком Авдіївського міського суду Донецької області за ст. 185 ч. 2 КК України на строк 1 рік обмеження волі на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 13.10.2010 року вироком Авдіївського міського суду Донецької області за ст.ст. 307 ч. 2, 309 ч. 1, 70 ч. 1, 71 ч. 1, 72 ч. 1 до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року, більш точна дата слідством не встановлена, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, заздалегідь знаючи, що ОСОБА_2 тимчасово в будинку за адресою: АДРЕСА_2, не проживає, але на подвір'ї будинку залишає для зберігання свій автомобіль AUDI A6 AVANT д/н НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_1, бажаючи отримати грошову винагороду, вирішив незаконно заволодіти цим транспортним засобом. Реалізуючи свій злочинний намір, 04.06.2017 року приблизно о 21 годині 15 хвилин, ОСОБА_1, маючи вільний доступ до подвір'я вищевказаного будинку за усною домовленістю із ОСОБА_2, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, будучи впевненим, що власник автомобіля відсутній, ввівши в оману та запевнивши двох військовослужбовців ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що він є власником автомобілю AUDI A6, пройшов разом з ними крізь частково відсутній суміжний паркан на подвір'я сусіднього будинку, за адресою: АДРЕСА_2, звідки умисно, повторно, таємно, протиправно, не маючи правочинів щодо цього транспортного засобу, без відома і всупереч волі власника автомобіля, з корисливих мотивів за допомогою тросу та військовослужбовця ОСОБА_4, який сів за кермо AUDI A 6 AVANT д/н НОМЕР_2 , і автомобілю «Wolkswagen», яким керував ОСОБА_3, відкотили автомобіль AUDI A 6 AVANT д/н НОМЕР_2 в район кемпінга «Царська охота», розташованого по вул. Соборній в м. Авдіївка, де і залишили для особистого користування. Незаконними діями ОСОБА_1 спричинено ЗАТ «Euroholding» в особі ОСОБА_2, який діє на підставі договору о представництві № EAY12 - 10 - 12/07 від 12.10.2012 року, матеріальну шкоду на загальну суму 54 405 грн. 60 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України визнав повністю та пояснив, що в березні 2017 року він знав, що його сусід ОСОБА_2 тимчасово в будинку АДРЕСА_2 не проживає, на подвір'ї будинку залишає свій автомобіль AUDI, сусід доручав йому доглядати за домоволодінням. Через декілька місяців він запропонував придбати машину військовослужбовцям, сказав, що він є власником автомобілю. Він пройшов разом з військовослужбовцями на подвір'я сусіднього будинку, звідки за допомогою тросу та іншого автомобілю, відкотили автомобіль AUDI до кемпінга, оскільки машина була в не робочому стані, гроші за машину віддали йому пізніше. В скоєному щиро кається. В подальшому викрадене майно повернуто потерпілому.

В судове засідання потерпілий не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути кримінальне провадження без його участі.

Визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд вважає вірно кваліфіковані за ст. 289 ч. 2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим ОСОБА_1, згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується незадовільно, за місцем роботи характеризується позитивно, у лікаря-нарколога і психіатра не перебуває на обліку, раніше судимий.

Як обставини, що пом'якшують покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Крім того, судом враховується, що заподіяна шкода усунута шляхом повернення автомобіля власнику.

Як обставину, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов'язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

На підставі викладеного, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд, з урахуванням обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, особи обвинуваченого, який у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, раніше судимий, що обвинувачений беззаперечно визнав провину, активно сприяв розкриттю злочину,позитивно характеризується за місцем роботи, те, що він щиро кається в скоєному, його відношення до вчиненого ним кримінального правопорушення, вважає, що ступінь небезпечності обвинуваченого ОСОБА_1 для суспільства не перевищує положень принципу поваги до особистої свободи, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, обставин та його наслідків, дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, що є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням експертизи у розмірі 7440 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 370-374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, і призначити йому покарання за ч. 2

ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна, що є власністю засудженого.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, зобов'язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи у розмірі 7440 (сім тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп. (р/р 31119115700052, код ЄРДПОУ 37989721, код банку отримувача 834016, банк отримувач ГУ ДКСУ в Донецькій області,стягувач (отримувач) - держава, балансовий рахунок: 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації доходу: 24060300 «Інші надходження», призначення платежу: витрати на проведення експертизи (за висновком експерта № 1174 від 25.07.2017 року).

Речовий доказ у кримінальному провадженні автомобіль AUDI A6 AVANT д/н НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_1, який переданий на відповідне зберігання потерпілому ОСОБА_2- залишити потерпілому ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя І.М. Владимирська