Постанова № 72899078, 21.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1906/17

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

21 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

Представника позивача: Левчук А.М.

Представника відповідача: Опанасюка П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтаж" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - ТОВ "Енергобудмонтаж".

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 року скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26.10.2017 року про залишення подання без розгляду, а справу направлено для продовження розгляду.

Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року подання Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтаж" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків разом з доданими до нього матеріалами повернуто особі, яка його подала.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області оскаржило його в апеляційному порядку, де посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження її розгляду до суду, який прийняв оскаржене рішення.

Представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необгрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками ГУ ДФС у Вінницькій області 19.10.2017 року було складено акт про відмову у допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Енергобудмонтаж" та акт від 19.10.2017 року про відмову посадових осіб ТОВ "Енергобудмонтаж" в отриманні та відмову від підпису у направленні на перевірку.

25.10.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Вінницькій області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Енергобудмонтаж".

Вищезазначене стало підставою звернення 26.10.2017 року позивача до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача.

Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали виходив з того, що податковим органом не надано доказів причин поважності пропуску строку звернення до суду з поданням, вважаючи, що такий строк повинен обраховуватись з моменту складання акту про відмову у допуску до проведення перевірки.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, Вінницьким окружним адміністративним судом відповідно до ухвали від 21.12.2017 року, подання ГУ ДФС у Вінницькій області залишено без руху. Надано строк, до 15:00 26.12.2017 року для усунення недоліків шляхом надання доказів причин поважності пропуску строку звернення до суду з поданням.

В обгрунтування пропущеного строку звернення до суду із поданням про зупинення видаткових операцій, скаржник зазначає, що рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Енергобудмонтаж" прийнято 25.10.2017 року о 14 год. 04 хв., а подання до канцелярії суду здано о 13 год. 25 хв. 26.10.2017 року. Тому на думку позивача, ним не пропущено 24-х годинний термін зверненнядо суду, визначений ст. 283 КАС України.

Статтею 283 КАС України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до звернення податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть вчинятися в процесі розгляду такого звернення.

Так, згідно підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючий орган має право, звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Зупинення видаткових операцій на банківських рахунках платника податків здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 2121, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" від 28.11.2002 р. № 249-IV (ч. 2 ст. 59 Закону № 2121). Таким чином, зупинити видаткові операції з банківського рахунка можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

При цьому, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальним та визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, норми пункту 94.2 ПК України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 ПК України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках.

Відповідно до Розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

За таких обставин звернення податкового органу з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків може відбуватися лише з моменту прийняття рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків, протягом строку встановленого ч.2 ст. 283 КАС України .

Згідно пункту 81.2 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Аналіз вищенаведених норм законодавства, вказує на те, що обставини, які зумовлюють звернення контролюючого органу з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків до суду виникають не з моменту складання акту про відмову у допуску до перевірки, а з моменту прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платика податків.

Необхідно зазначити, що акт про відмову у допуску до проведення перевірки скадається працівниками, які не наділені повноваженнями самостійно приймати рішення від імені органу про арешт активів платника податків тощо, а тому поза увагою суду першої інстанції залишилась невстановленою обставина, коли саме дізнався про недопуск до перевірки керівник контролюючого органу (отримав звернення про застосування адміністративного арешту майна від 20.10.2017 року).

За таких обставин, на думку колегія суддів, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, а тому допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду подання.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

За п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 283, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтаж" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.