Постанова № 72898832, 21.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Крючко Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 р. Справа № 553/3116/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 08.12.2017, по справі № 553/3116/17

за позовом ОСОБА_2

до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області третя особа Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"

про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області щодо невинесення постанови про закриття об'єднаного виконавчого провадження № 48800226 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса ХМНО - ОСОБА_3 № 2321 від 11.09.2015 року щодо звернення стягнення на заставне майно - нежитлове приміщення в м. Полтава, по вул. Жовтнева (Соборності), 34 на користь стягувача - АТ «ОТП «Банк», та провадження по виконавчому листу від 05.12.2016 року, про стягнення з позивача на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості у сумі 3324800,04 грн., закрити зазначені виконавчі провадження, зобов'язати відповідача скасувати постанову про арешт та опис автомобіля НОМЕР_1, та повернути вказаний транспортний засіб.

У попередньому судовому засіданні позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області до закінчення розгляду справи вчиняти будь-які дії, пов’язані із продажем нежитлового приміщення в буд. А-2 загальною площею 134,5 кв.м., що знаходиться у м. Полтава, по вул. Жовтнева (Соборності), 34.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 08.12.2017 року заяву про забезпечення адміністративного позову задоволено.

Заборонено Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області, до закінчення розгляду справи вчиняти будь-які дії пов’язані із продажем нежитлового приміщення в буд. А-2 загальною площею 134,5 кв.м., що знаходиться у м. Полтава, по вул. Жовтнева (Соборності), 34.

Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, прийняття рішення судом першої інстанції. Відповідач зазначав про відсутність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 117 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду клопотання судом першої інстанції), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Для забезпечення адміністративного позову суд може: зупинити дію всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборонити вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Крім того, колегія суддів зауважує, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, а отже зміст застосованих нею заходів має бути таким, що може бути виконаним без ускладнень.

У той же час, предметом даного адміністративного спору є фактично бездіяльність Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області щодо невинесення постанови про закриття об'єднаного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса щодо звернення стягнення на заставне майно.

Позовних вимог, пов’язаних із незаконністю продажу майна з публічних торгів позивачем не заявлено.

При цьому, адміністративний позов судом першої інстанції забезпечено шляхом заборони Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області вчиняти дії відносно продажу заставного майна.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що такий спосіб забезпечення позову є неспіввідносним до заявлених позовних вимог.

Отже, дослідивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, фактичні обставини справи, виходячи із співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого клопотання.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції повність або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов невірних висновків, з огляду на що ухвала суду першої інстанції про застосування заходів забезпечення адміністративного позову має бути скасована із прийняттям нової про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 08.12.2017 по справі № 553/3116/17 скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ Полтавської області, третя особа Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" про визнання дій неправомірними.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5