Постанова № 72898364, 19.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/12073/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Матковської З.М., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

з участю представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року (суддя: Карп’як О.О., ухвалена в м.Львові о 12:42, повний текст складено 14.11.2017р.) у справі № 813/3621/17 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017р. ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011344001 від 13.09.2017 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 964,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області оскаржило її, та посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просять її скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник апелянта в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Позивач повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням ДФС у Львівській області на підставі наказу від 31.08.2017 №3785 та направлень на перевірку від 31.08.2017 р. №1042 та №1043 проведено фактичну перевірку магазину у селі Страдч Яворівського району Львівської області, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №13/ /4000/НОМЕР_1 від 01.09.2017 року. В акті перевірки зазначено, що під час перевірки не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації і зберігання та не представлено до перевірки накладних.

На підставі акта перевірки, 13.09.2017 р. Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0011344001, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції на суму 21964, 00 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням ОСОБА_2 звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення №0011344001 від 13.09.2017, є протиправним.

Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” від 06.07.1995 року №265/95-вр контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 80.7. ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно п. 81.1. ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції на підставі наказу від 31.08.2017 №3785 та направлень на перевірку від 31.08.2017 р. №1042 та №1043 проведено фактичну перевірку магазину у селі Страдч Яворівського району Львівської області, що належить суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу -товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Як передбачено ст. 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно з пп..54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Також, згідно п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій було складено у зв’язку із порушенням ФОП ОСОБА_2 п.12 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, у зв’язку із чим до позивача застосовано санкції у вигляді штрафу в розмірі 21 964, 00 грн.

Як видно з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 було надано ГУ ФС у Львівській області заперечення до акту №13/4000/НОМЕР_1 від 01.09.2017 копії видаткових накладних, копії товаро-транспортних накладних, що підтверджують походження алкогольних напоїв. (а.с.20-49).

Крім того з показів свідка ОСОБА_3 допитаного судом першої інстанції встановлено, що всі прихідні документи на товар, зокрема прихідні документи на алкогольні напої, зберігаються у ФОП ОСОБА_2, а не у продавця, відтак не було змоги на вимогу інспектора надати необхідні документи на підтвердження походження алкогольних напоїв.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим законодавством не передбачено норми, яка зобов’язує фізичну особу-підприємця зберігати документи, які підтверджують походження товару, у місці реалізації товарів (послуг), відтак, відсутність прихідних накладних на місці реалізації товарів не свідчить про відсутність обліку товарів.

Враховуючи наведене судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що податкове повідомлення-рішення №0011344001 від 13.09.2017, прийнято неправомірно та його підставно скасовано.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі №813/3621/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом 30 днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 22.03.2018р.