Ухвала суду № 72898335, 20.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

20 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/2064/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (головуючий суддя: Ланкевич А.З., місце ухвалення – м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 19.02.2018) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управілння Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов та припису, –

встановив:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управілння Держпраці у Львівській області в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 1301922440-501 від 10.11.2017, якою на неї накладено штраф у розмірі 32000,00 грн за порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпПУ; визнати протиправним та скасувати припис № 1301-192/2440-1979 від 23.10.2017 в частині п. 1 – «забезпечити дотримання вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпПУ» та постанову № 1301922440-500 від 10.11.2017 про накладення штрафу за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпПУ в розмірі 96000,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 в задоволені позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку.

При цьому, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Львівській області № 1301922440-501 від 10.11.2017 та № 1301922440-500 від 10.11.2017.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову покликається на те, що 21.12.2017 державним виконавцем Залізничного ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання оскаржуваних постанов, а тому є небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення остаточного рішення в адміністративній справі.

Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції вважає, що така задоволеною бути не може з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 3 вказаної статті ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень.

Проте, аналіз поданої заяви ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову свідчить про те, що жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача, позивачем не представлено.

З наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні правові підстави, передбачені ст. 150 КАС України для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 321, 325, 329 КАС України, суд –

постановив:

у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_3

Судді: В.Я. Качмар

ОСОБА_4