Постанова № 72897978, 19.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/873/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Обрізка І.М., Яворського І.О.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області прийняте о 10 годині 16 хвилині 4 січня 2,018 року в м. Калуші суддею Якимівим Р.В. (дату складання повного тексту рішення не зазначено), у справі за його позовом до Калуського міського голови ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

5 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просив:

визнати протиправними дії та бездіяльність Калуського міського голови ОСОБА_3 (далі – Міський голова);

зобов’язати відповідача повторно розглянути його звернення від 25 квітня 2017 року та за особистим підписом надати обґрунтовану відповідь щодо відповідності пункту 9 інформаційних карток адміністративних послуг – рішення Калуської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), для ведення садівництва, для гаражного будівництва, для ведення особистого селянського господарства, для надання в оренду для ведення городництва вимогам закону, а саме: частині 6 статті 118 та частині 2 статті 123 Земельного кодексу України; можливості жителів м. Калуша отримати земельні ділянки у власність або користування при невідповідності вичерпного переліку документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, чинному законодавству України; обов’язку вносити змінити у відповідні інформаційні картки при внесенні змін у законодавстві України щодо порядку надання адміністративних послуг;

зобов’язати Міського голову внести зміни у пункт 9 інформаційних карток адміністративних послуг – рішення Калуської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), для ведення садівництва, для гаражного будівництва, для ведення особистого селянського господарства, для надання в оренду для ведення городництва, відповідно до чинного законодавства України;

зобов’язати Міського голову подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 4 січня 2018 року у справі № 345/2341/17 у задоволенні позову було відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідач не надав йому мотивованої відповіді на поставлені у зверненні питання, не вжив заходів до припинення неправомірних дій, не усунув причини та умови, які сприяли порушенням, а обмежився формальної відпискою. Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що його звернення були адресовані Міському голові, а відповідь надана зі підписом першого заступника Міського голови.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу у порядку та строки, передбачені статтею 304 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційному суду не подано.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калуської міської ради із заявою про надання йому адміністративної послуги, а тому відповідно його права не порушені і він передчасно звернувся до суду із позовними вимогами про внесення змін у пункт 9 інформаційних карток адміністративних послуг – рішення Калуської міської ради про надання дозволу на розроблення проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), для ведення садівництва, для гаражного будівництва, для ведення особистого селянського господарства, для надання в оренду для ведення городництва, відповідно до чинного законодавства України.

Окрім того, судом першої інстанції було враховано те, що Калуською міською радою було розглянуте звернення ОСОБА_2 та надана відповідь на звернення у порядку та строки, визначені чинним законодавством, однак той повторно звернувся до Калуського міського голови із аналогічним зверненням, а тому повторний розгляд даного звернення є недоцільним.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Міського голови із заявою про те, що інформаційні картки адміністративних послуг – рішення Калуської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме частині 6 статті 118 та частині 2 статті 123 Земельного кодексу України. При цьому посилався на те, що, зокрема, у вказаних інформаційних картках незаконно збільшений вичерпний перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, у зв’язку з чим жителі міста Калуша позбавлені свого законного права на отримання земельних ділянок у власність чи користування. Тому просив відповідача зобов’язати начальника земельного відділу Калуської міської ради внести зміни у відповідні інформаційні картки та надати відповідь у встановлений чинним законодавством строк.

Листом від 25 травня 2017 року за підписом першого заступника Міського голови позивача повідомлено, що інформаційна картка адміністративної послуги затверджується на підставі типової інформаційної картки, затвердженої відповідним органом центральної виконавчої влади, іншим державним органом, зазначено перелік нормативних актів, на основі яких розроблені інформаційні картки, а також перелік інформації, які повинні в них міститися. Також рекомендовано звернутися до суду в разі, якщо інформаційні картки адміністративних послуг порушують права позивача.

На переконання апеляційного суду, спірні правовідносини врегульовано приписами Закону України «Про звернення громадян», який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, а також забезпечує їм можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Частиною 3 статті 15 цього Закону встановлено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

При цьому частино 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що якщо питання, порушені у одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Як слідує із заяви ОСОБА_2 від 25 квітня 2017 року, його звернення було адресоване саме Міському голові (а.с. 9).

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем обґрунтованої відповіді ОСОБА_2 на його звернення, делегування таких повноважень у встановлений законом спосіб першому заступнику Міського голови ОСОБА_4 чи повідомлення про пересилання заяви позивача за належністю відповідному органу чи посадовій особі.

Відтак, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про необхідність визнання протиправними дій Міського голови щодо ненадання обґрунтованої відповіді на його звернення та зобов’язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_2 від 25 квітня 2017 року із наданням відповіді у передбачений Законом України «Про звернення громадян» спосіб.

Що стосується вимог позивача про зобов’язання Міського голови внести зміни у пункт 9 інформаційних карток адміністративних послуг – рішення Калуської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), для ведення садівництва, для гаражного будівництва, для ведення особистого селянського господарства, для надання в оренду для ведення городництва, відповідно до чинного законодавства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280/97-ВР) система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

старосту;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

Частиною 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (частина 3 статті 10 Закону № 280/97-ВР).

Згідно із частиною 1 статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до частини 1 статті 12 цього ж Закону сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що міський голова, міська рада та виконавчі органи міської ради є окремими суб’єктами владних повноважень, які наділені законодавством відповідними повноваженнями.

Підпунктом 4 пункту «б» статті 27 Закону № 280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організаційне забезпечення надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Калуської міської ради від 25 березня 2016 року № 192 «Про організацію роботи Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калуської міської ради» затверджено регламент Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калуської міської ради та Положення про Центр надання адміністративних послуг.

Відтак, на переконання апеляційного суду, до повноважень Міського голови не віднесено забезпечення організації надання адміністративних послуг, а внесення змін до рішення Калуської міської ради від 25 березня 2016 року № 192 можливе лише рішенням вказаного органу місцевого самоврядування. З огляду на це відповідні позовні вимоги ОСОБА_2 до Міського голови є необґрунтованими і задоволені бути не можуть.

Відповідно до положень частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи та допустив невідповідність своїх висновків таким, а отже рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо вжиття заходів судового контролю та у відповідності до приписів підпункту «ґ» частини 2 статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України встановити строк для подання відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови апеляційного суду.

Окрім того, на підставі приписів частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Калуської міської ради слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 4 січня 2018 року у справі № 345/2341/17 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Калуського міського голови ОСОБА_3 щодо ненадання обґрунтованої відповіді на звернення ОСОБА_2 від 25 квітня 2017 року.

Зобов’язати Калуського міського голову ОСОБА_3 повторно розглянути звернення ОСОБА_2 від 25 квітня 2017 року у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Зобов’язати Калуського міського голову ОСОБА_3 подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня вступу постанови суду апеляційної інстанції у законну силу до суду першої інстанції.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (вул. Каракая, 4/21, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) за рахунок бюджетних асигнувань Калуської міської ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 04054300, вул. І.Франка, 1 м. Калуш Івано-Франківської області) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. сплаченого судового збору та 52 (п’ятдесят дві) грн. 86 коп. судових витрат за отримання копії технічного запису судового засідання.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді І.М.Обрізко

ОСОБА_5

Постанова у повному обсязі складена 21 березня 2018 року.