Вирок № 72897148, 20.03.2018, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/86/18

Провадження № 1-кп/549/22/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 рокуЧорнухинський районний суд Полтавської області:

в складі: головуючого судді Глущенко Н.М.

при секретарі Бибик О.В.

за участю: прокурора Стріли П.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018170340000006 від 02 січня 2018року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця. Громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 01.01.2018 року близько 19 год. 40 хв. прибув до АЗС №56 «TATNEFT», що розташована за адресою: вул.Центральна,1, с.Галяво Чорнухинського району Полтавської області, з метою придбання спиртних напоїв у борг. Отримавши відмову від оператора АЗС №56 ОСОБА_2 обвинувачений, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в публічно-доступному місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, за допомогою керамічної статуетки, яку знайшов поряд із заправкою, розбив склопакет в дверях даного приміщення та одночасно спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2, оскільки статуетка влучила останньому в праву руку. Після цього ОСОБА_1 продовжував свої протиправні дії, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, погрожуючи фізичною розправою, виражаючись нецензурною лайкою та ображаючи працівника АЗС.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 Кримінального Кодексу України.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, щиро розкаявся.

Показання обвинуваченого ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає докази, надані прокурором у даному кримінальному провадженні, належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, доведеною, оскільки він своїми діями вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю.

При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який вчинив злочин невеликої тяжкості, особу винного, який раніше в силу ст.89 КК України не судимий.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченомуОСОБА_1 суд враховує вимоги пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриття злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення обвинуваченого, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_1 у межах санкції визначеної ч. 1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі, оскільки згідно ст. 61 КК України він не є військовослужбовцем строкової служби та не є інвалідом І або ІІ групи, та таке покарання йому може бути призначене.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги суспільну небезпечність вчиненого злочину, обсяг заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, встановленні в судовому засіданні помякшуючі покарання обставини, а також те, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про можливе застосувати відносно ОСОБА_1 ст. 75 КК України і звільнити його від відбуття покарання з випробуванням, поклавши обов'язки визначенні п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

В силу ст.100 КПК України речові докази: статуетку (лев) - повернути власнику і дозволити використовувати на свій розсуд.

Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 349, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, та на підставі ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1:

- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази статуетку (лев) передану на зберігання до камери зберігання речових доказів при Чорнухинському відділенні поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області повернути власнику - ОСОБА_4 і дозволити використовувати на свій розсуд.

Апеляція на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Полтавської області через Чорнухинський районний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Чорнухинському районному суді Полтавської області.

Суддя: Н.М.Глущенко