Рішення № 72896186, 22.03.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/1668/18

Провадження №2/428/395/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, мотивуючи вимоги тим, що 31.07.2016р. помер ОСОБА_2, який є батьком малолітнього ОСОБА_3, 13.08.2009р.н., матір’ю якого являється позивач ОСОБА_1. Єдиним спадкоємцем померлого 31.07.2016р. ОСОБА_2 є ОСОБА_3. Позивач ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини її малолітнім сином ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2. Спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 складається з 11/100 часток жилого приміщення у гуртожитку, інша частка зазначеного приміщення належить ОСОБА_4, який є радним братом ОСОБА_2, і помер 07.11.2013р., єдиним спадкоємцем якого є ОСОБА_2, і який фактично прийняв спадщину після смерті брата, оскільки вони ніде не були зареєстровані, але фактично з серпня 2012р. мешкали за адресою: Луганська область, пр. Центральний, буд. 74, сек. 9, кім. 57. Отже, після смерті ОСОБА_4 спадщину фактично прийняв його брат ОСОБА_2, після смерті якого спадщину прийняв його син ОСОБА_3. Однак, позивачу ОСОБА_1 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв’язку з пропуском строку прийняття спадщини. Позивач ОСОБА_1 вважає, що у зазначеному випадку строк прийняття спадщини пропущений не був, оскільки на час смерті ОСОБА_4 07.11.2013р. останній постійно мешкав зі своїм братом ОСОБА_2. Оскільки відмітки про реєстрацію місця проживання померлих у їх паспортах відсутні, вирішити зазначене питання у позасудовому порядку не виявляється можливим. Встановлення вищевказаного факту необхідне позивачу ОСОБА_1 для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку. Крім того, ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.01.2018р. позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті окремого провадження по заяві про встановлення факту, що має юридичне значення. Тому, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і просить суд встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_2, померлого 31.07.2016р., разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини 07.11.2013р. за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, буд. 74, сек. 9, кім. 57.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради Луганської області ОСОБА_6 у судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, процесуальна позиція – на розсуд суду.

У зв’язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи , яка померла (спадкодавця) , до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця , у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті , той з подружжя , який його пережив , та батьки.

Відповідно до п.16 Постанови пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Набуття (надання) повної цивільної дієздатності неповнолітньою особою не є підставою для того, щоб вважати її повнолітньою. У зв'язку із цим вона має вважатися такою, що прийняла спадщину відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК. Подання заяви про прийняття спадщини особами, вказаними у частинах третій, четвертій статті 1269 ЦК, слід вважати їхнім правом, здійснення якого не суперечить нормі частини четвертої статті 1268 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серія ІІ-ЕД №400787, виданого 11.01.1979р. Сєвєродонецьким відділом ЗАГС Ворошиловградської області, актовий запис №89, ОСОБА_2 народився 11.01.1979р., батьками записані – ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Відповідно до копії свідоцтва про народження серія І-ЕД №429622, виданого 01.10.1974р. Сєвєродонецьким відділом ЗАГС Ворошиловградської області, актовий запис №1344, ОСОБА_4 народився 13.08.1974р., батьками записані – ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Відповідно до копії свідоцтва про народження серія 1-ЕД №156916, виданого 22.08.2009р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №762, ОСОБА_3 народився 13.08.2009р., батьками записані – ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія І-ЕД №389576, виданого 09.11.2013р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №1348, ОСОБА_4 помер 07.11.2013р. у м. Сєвєродонецьк Луганської області. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія І-ЕД №491148, виданого 02.08.2016р. Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис №1308, ОСОБА_2 помер 31.07.2016р. у м. Сєвєродонецьк Луганської області. Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 11.11.2016р. №1431 (спадкова справа №721/2016), ОСОБА_1 від імені малолітнього сина ОСОБА_3, прийняла всю спадщину після смерті ОСОБА_2. Відповідно до копії повідомлення Комунального підприємства «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» Луганської області №01/377 від 05.10.2016р., згідно обліку КП «Сєвєродонецьке БТІ» станом на 29.12.2012р. на підставі відомостей, що зберігаються на паперових носіях право власності на житлове приміщення у гуртожитку за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний (Радянський), буд. 74 секція 9 кімната 57 зареєстровано в рівних частках за ОСОБА_2 – 11/100 часток і ОСОБА_4 – 11/100 часток житлового приміщення у гуртожитку на підставі договору дарування, посвідченого 31.08.2012р. приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_9, реєстр №2087. Відповідно до постанови державного нотаріуса Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори ОСОБА_10 №59/02-31 від 01.02.2017р., відмовлено в здійсненні нотаріальної дії по заяві ОСОБА_1, яка діє від імені свого малолітнього сина ОСОБА_3, від 01.02.2017р. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого дядька ОСОБА_4, оскільки був пропущений строк прийняття спадщини встановлений ст.ст. 1268-1270 ЦК України. Відповідно до копії повідомлення Комунального підприємства «Житлосервіс «Світанок» м. Сєвєродонецьк Луганської області №3184 від 22.11.2017р., за відсутності повноважень не засвідчує акт факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, буд. 74, сек.9, кім. 57.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 є рідними братами та мали на праві приватної власності жиле приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, буд. 74, сек.9, кім. 57, по 11/100 часток кожний. 07.11.2013р. помер ОСОБА_4, який на день смерті ніде не був зареєстрований. 31.07.2016р. помер ОСОБА_2, який також на день смерті ніде не був зареєстрований і є батьком малолітнього ОСОБА_3, матір’ю якого є позивач ОСОБА_1, яка після смерті ОСОБА_2 від імені свого малолітнього сина, подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. 01.02.2017р. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я її малолітнього сина ОСОБА_3 після померлого дядька ОСОБА_4, однак нотаріусом було відмолено у здійсненні нотаріальної дії оскільки ОСОБА_1, як повноважний представник малолітнього ОСОБА_3, не подала заяву про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_4.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер 07.11.2013р., спадкоємцем якого був ОСОБА_2. На час смерті свого брата ОСОБА_2 постійно проживав зі своїм братом ОСОБА_4 за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, буд. 74, сек.9, кім. 57, а отже у відповідності до вимог чинного законодавства України вважається таким, що прийняв спадщину. При цьому суд бере до уваги наявність у обох померлих права приватної власності на вищевказане жиле приміщення, а також письмовий Акт мешканців будинку №74 по пр. Центральний м. Сєвєродонецьк Луганської області. Позивач ОСОБА_1 у свою чергу звернулась від імені свого малолітнього сина до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2., померлого 31.07.2016р., у встановлений законодавством строк.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що факти, викладені позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим позовна заява ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України , суд –

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (15.10.1982р.н., і.н. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, пр.. ЦентральнийАДРЕСА_1, паспорт серія ЕН №501305, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 11.03.2006р.) до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.

Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_2, померлого 31.07.2016р. у м. Сєвєродонецьк Луганської області, разом зі спадкодавцем ОСОБА_4, померлим 07.11.2013р. у м. Сєвєродонецьк Луганської області, на час відкриття спадщини, а саме 07.11.2013р., за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, будинок №74, секція №9, кімната №57.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя