Постанова № 72894766, 12.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13319/17

Провадження № 2-а/369/21/18

РІШЕННЯ

іменем України

12.03.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Котенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що у березні 2017 року він звернувся до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку № 1.

Згідно повідомлення Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва від 10.04.2017 року № 22463/06 йому було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки його страховий стаж, згідно наданих документів, станом на 27.03.2017 року становить 19 років 3 місяці 19 днів, що є недостатнім для даного виду пенсії.

При цьому до його стажу роботи не були враховані періоди здійснення ним підприємницької діяльності, в якості суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи.

У вересні 2017 року він звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з повторною заявою про призначення пенсії на пільгових умовах з наданням додаткових первинних документів, що підтверджували його трудову діяльність, в якості суб’єкта підприємницької діяльності.

Згідно з повідомленням ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19.09.2017 року № 5769/07, яке було ним отримане в кінці жовтня 2017 року, йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки не виконуються вимоги п. «а» ст. 13 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині наявності стажу на підземних роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 на визначений вік заявника.

Згідно рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19.09.2017 року, до стажу, що дає йому право на призначення пенсії, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було враховано період з 11.01.1988 року по 10.11.1995 року, що становить 7 років 10 місяців, тому право на пенсію ним досягнуто у 53 роки.

Вказаний у трудовій книжці період часу не був врахований пенсійним фондом при обчисленні стажу, що призвело до відмови у призначенні йому пенсії у відповідності до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При обчисленні його стажу із врахуванням періоду роботи з 27 березня 1996 року по 12.06.1998 року (2 роки 2 місяці 16 днів) загальний розмір стажу, надає йому право на призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та становить 10 років 16 днів.

Позивач вважав, що він має право на призначення пенсії у відповідності до вимог ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зниженням на 1 рік пенсійного віку за кожний повний рік цих робіт, тобто по досягненню ним 50 років. Однак всупереч вказаним нормам законодавства України Києво-Святошинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області прийняло рішення від 19.09.2017 року про відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19.09.2017 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов’язати Києво-Святошинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області розглянути питання щодо призначення йому пенсії на пільгових умовах, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти рішення за наслідками розгляду у відповідності до вимог чинного законодавства.

В подальшому, у січні 2018 року позивач ОСОБА_1 подав уточнення до позовної заяви, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19.09.2017 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням інформації згідно довідки № 336 від 26 листопада 2015 року та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26 листопада 2015 року та прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду у відповідності до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у березні 2017 року звернувся до Правобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Листом від 10 квітня 2017 року за № 22463/06 Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Києва відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на те, що його страховий стаж, згідно наданих документів станом на 27.03.2017 року становить 19 років 3 місяці 19 днів, що є недостатнім для даного виду пенсії. Для підтвердження роботи з шкідливими і важкими умовами праці по списку № 1, 2 після 21 серпня 1992 року надаються документи, які б підтверджували факт проведення атестації робочих місць за умовами праці. При обробці документів, відсутні документи, які б підтверджували факт проведення атестації робочих місць за умовами праці підземного прохідника з 1992 року по 1995 року.

В подальшому, позивач ОСОБА_1 у вересні 2017 року звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Листом від 19 вересня 2017 року № 5769/07 Києво-Святошинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на те, що не виконані вимоги п. «а» ст. 13 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині наявності стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 на визначений вік заявника, законні підстави для призначення пенсії із заниженням пенсійного віку відсутні.

Документи на призначення пенсії подаються відповідно до Порядку подання та оформлення документів про призначення перерахунок пенсії затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.

Згідно з п.2.23 Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, у станови, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

У відповідності до п. 4.7 та 4.8 Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.20005 року № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначені, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначення причин відмови та порядку його оскарження.

В наданому відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області зазначив, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад в показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць – чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи на дату звернення у період з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року – не менше 21 року 6 місяців ц чоловіків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними; конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини першої ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до частини першої ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Усупереч наведеній нормі ОСОБА_2 об’єднанним управлінням Пенсійного фонду України Київської області не доведено правомірності у прийнятті відмови ОСОБА_1 у призначенні йому пенсії на пільгових умовах.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19 вересня 2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Посилання відповідача ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у відмові у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах на те, що при зверненні до пенсійного фонду не були виконані вимоги п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Крім того, суд зазначає, що трудова книжка, відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, який підтверджує стаж роботи і дає право на зарахування позивачу вищевказаного трудового стажу.

Відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації:

«1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1».

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).

Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» формами дискримінаціє є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск (ст. 5). Відповідно до ст. 1 цього Закону непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Оскільки позивач раніше працював на підприємстві, яке залишилося на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює подання ним будь-яких уточнюючих довідок чи інших архівних документів щодо роботи позивача на цьому підприємстві (а у випадку надання таких документів вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки неможливо перевірити їх достовірність).

Слід зазначити, що відповідач відмовляється визнати пільговий стаж позивача на тій підставі, що позивач не надав документів, які б підтверджували факт проведення атестації робочих місць за умовами праці на посаді підземного прохідника, які були видані підприємством, яке залишилося на тимчасово окупованій території України.

Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, було прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуація (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків ). У жодному разі не можна дійти висновку, що метою цього Порядку є створення формальних перешкод для реалізації права особи на отримання пенсії. І хоча вимагаючи деякі документи (наприклад, уточнюючу довідку підприємства), органи Пенсійного фонду України переслідують в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, тим не менше органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно (ч. 3 ст. 2 КАС України) з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

У даному випадку відповідач повинен був керуватися положеннями ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та перевірити наявність пільгового стажу на підставі записів у трудовій книжці, показань свідків, даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 8, 77, 242, 246, 293 КАС України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 19 вересня 2017 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Зобов’язати Києво-Святошинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та згідно довідки № 336 від 26 листопада 2015 року та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 357 від 26 листопада 2015 року, та прийняти відповідне мотивоване рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ковальчук Л.М.