Ухвала суду № 72894379, 21.02.2018, Вишгородський районний суд Київської області

"21" лютого 2018 р. Справа № 363/1153/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Давидової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи – Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» про визнання неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 по оцінці нерухомого майна боржника, а саме: будинку, площею 44,5 кв.м. та земельних ділянок: площею 0,2500 га., кадастровий номер 3221883601:20:265:0026 та площею 0,0194 га., кадастровий номер 3221883601:20:265:0027, що знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Козаровичі, вул. Першотравнева, 41, в ході примусового виконання виконавчого провадження №41238477 та скасувати звіт №92 з незалежної оцінки майна від 06.10.2016 року.

Обґрунтовуючи скаргу тим, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, перебуває виконавче провадження №41238477 про стягнення на користь ПАТ «Укрсиббанк» з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 499 133 долари США 55 центів, що за курсом НБУ станом на 01.08.2012 рік становить 3 989 574 грн. 50 коп. В рамках вищезазначеного виконавчого провадження державним виконавцем відділу ДВС ОСОБА_2 складено акт опису та арешту нерухомого майна боржника, а саме: будинок, площею 44,5 кв.м., земельні ділянки: площею 0,2500 га., кадастровий номер 3221883601:20:265:0026 та площею 0,0194 га., кадастровий номер 3221883601:20:265:0027, що знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Козаровичі, вул. Першотравнева, 41.

Крім того, в ході примусового виконання виконавчого провадження ВП №41238477 проведено оцінку вищевказаного нерухомого майна, за результатом якої 06.10.2016 року складено звіт про незалежну оцінку майна №92, в якому ймовірна ринкова вартість нерухомого майна визначена в розмірі – 603 300 грн., під час оцінки використовувався порівняльний підхід.

При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, 17.03.2017 року ОСОБА_1 стало відомо про складений звіт та оцінку майна.

ОСОБА_1 вважає, що звіт №92 є необ’єктивним, незаконним та підлягає скасуванню, оскільки вартість нерухомого майна занадто занижена, оскільки взятий експертом порівняльний підхід, для оцінки нерухомого майна є необ’єктивним. Об’єкти, що були взяті для порівняння знаходяться або в с. Димер Вишгородського району, Київської області, або представлені у вигляді земельних ділянок без житлових споруд та без розміщення біля водойм, оцінюване нерухоме майно розташоване на земельній ділянці у Вишгородському районі в с. Козаровичі з прямим виходом на Київське море, що значно підвищує його ринкову вартість.

Таким чином, вибір об’єктів для порівняння є невдалим, звіт №92 не об’єктивно відтворив ситуацію на ринку аналогічного нерухомого майна Вишгородського району в с. Козаровичі, оскільки ринкові пропозиції вказаної нерухомості в даній місцевості, за ціною від 755 714 грн. і до 1 620 000 грн., яка є значно вищою, ніж та, що встановлена у звіті. Занижена оцінка нерухомого майна робить неможливим погашення заборгованості в розмірі 3 989 574 грн. 50 коп. за рішенням, яке виконується в рамках ВП №41238477, що порушує права та інтереси скаржника, які потребують захисту.

В судове засідання заявник та його представник не з’явились, про день та час розгляду скарги повідомлялись в установленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, направивши на адресу суду письмові заперечення в яких, просив відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Укрсиббанк» в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просили відмовити у її задоволенні, оскільки державний виконавець діяв на підставі Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідності до приписів статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши представника заінтересованої особи ПАТ «Укрсиббанк», дослідивши письмові матеріали скарги, копію виконавчого провадження, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст.449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Заявником зазначено, що при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, 17.03.2017 року, стало відомо про результати оцінки майна, таким чином 10-денний термін на оскарження ОСОБА_1 не пропущено, оскільки скаргу подано до суду 27.03.2017 року, тому суд приходить до висновку, що скарга подана до суду у визначені процесуальні строки, що підтверджується копією виконавчого провадження №41238477.

Як вбачається, з копії постанови про відкриття виконавчого провадження №41238477 від 27.11.2013 року, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-101/2013 виданого 15.10.2013 року Вишгородським районним судом Київської області, щодо стягнення на користь ПАТ «УкрСиббаск» з ОСОБА_1 заборгованість на загальну суму 499 133 долари США 55 центів, що за курсом НБУ станом на 01.08.2012 року становить 3 989 574 грн. 50 коп. та 3 219 грн. 00 коп. всього 3 992 793 грн.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов’язаний надати письмовий висновок, а суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов’язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Експерт, спеціаліст і суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Винагорода та інші витрати, пов’язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження. Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ’єктивну оцінку майна суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Згідно статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» - оцінка майна боржника - визначення вартості майна боржника - здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відповідно до копії звіту про незалежну оцінку майна №92, складеного 06.10.2016 року ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» на замовлення ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області, щодо об’єкта оцінки житлового приміщення (будинку з господарськими будівлями), загальною площею 44,5 м.кв.; земельної ділянки, загальною площею 0,25 га.; земельної ділянки, загальною площею 0,0194 га., які розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Козаровичі, вул. Першотравнева, 41, вбачається, що ймовірна ринкова вартість майна складає 603 300 грн., термін дії якої складає 6 місяців від дати оцінки

Частиною 1 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч.8 ст.56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна незалежно від вартості такого майна.

Згідно ст.3 Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», професійна оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах: практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов’язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна; консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб’єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі; рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам НПА з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та НПА з оцінки майна. Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб’єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону. Діяльність судових експертів, пов’язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів.

Статтею 5 Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що суб’єктами оціночної діяльності є: суб’єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Згідно до ст.9 Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами КМУ, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов’язковими до виконання суб’єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно - правової бази з оцінки майна.

Згідно ст.13 Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб’єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Як роз’яснено в п. 24 постанови Пленуму ВССУ №6 від 7.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», - у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов’язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна залучається суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». При цьому суди мають враховувати, що суб’єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб’єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб’єктом оціночної діяльності.

Отже, звіту про незалежну оцінку майна №92 зроблений уповноваженими особами, обґрунтовано, на підставі постанови державного виконавця, винесеною в межах повноважень. Тобто процесуально правильно, і в цьому сенсі нема підстав для визнання оцінки протиправною чи незаконною. Наданий Звіт про оцінку майна відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Крім того, заявник посилається на звіту про оцінку, складеного 22.04.2017 року ТОВ «Експертна компанія «ПРОФЕСІОНАЛ» на його замовлення, щодо житлового будинку з господарськими будівлями площею 44,5 кв.м., двох земельних ділянок загальною площею 0,2694 га., відповідно до якого, ринкова вартість майна становить 1 080 165,00 грн., а тому звіт про незалежну оцінку майна №92 є занадто заниженою.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що звіт про оцінку майна №92 від 06.10.2016 року проведено відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», крім того, суд не може взяти до уваги як належний доказ, заниженої вартості майна звіт про оцінку від 22.04.2017 року, оскільки він складений через шість місяців, тобто після звіт про оцінку майна №92 від 06.10.2016 року, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 447-451 ЦПК України, статтями 20, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 3, 4, 5, 6, 9, 12, 13 Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.Д. Рудюк