Рішення № 72894095, 21.03.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2500/17

21 березня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Флоряк Д.В.,

секретаря Буратчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про зобов"язання розблокувати банківські картки,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про зобов"язання розблокувати банківські картки.

Свої вимоги мотивує тим, що між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір №SAMDNWFС00006058170 про відкриття та обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_2, який складається із: заяви, пам'ятки клієнта, умов і правил надання банківських послуг та тарифів. Також на підставі договорів про відкриття та обслуговування карткового рахунку їй було відкрито наступні рахунки № НОМЕР_3, № НОМЕР_4. З листопада 2016 р. ПАТ КБ «Приватбанк» в односторонньому порядку призупинив здійснення видаткових операцій з використання платіжних карток № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4. Працівниками банку в телефонному режимі її було повідомлено, що через здійснення з належної їй картки № НОМЕР_2 сумнівних операцій всі її банківські картки тимчасово заблоковуються. 10.03.2017р. позивач подала банку письмову заяву, в якій просила розблокувати зазначені платіжні карти, у відповідь на що відповідач зазначив, що банком було призупинено здійснення видаткових операцій з використанням платіжної карти № НОМЕР_2 на підставі звернення фізичної особи клієнта банку, яка повідомила, що 16.11.2016 р. внаслідок введення в оману перерахувала кошти на користь ОСОБА_1

Позивач також зазначає, що вона є працівником НГВУ «Надвірнанафтогаз», де отримує зарплату на картковий рахунок № НОМЕР_4, тому відповідач заблокував в тому числі і її зарплатну картку. Оскільки відповідачем не надано належних доказів її протизаконних дій, що свідчить про безпідставність заблокування її банківських карток, в зв'язку з чим вона змушена звернутися в суд з даним позовом.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання подав клопотання, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити, а справу розглянути по суті в його відсутність.

Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлений завчасно і належним чином, про що свідчать поштові розписки, про причини неявки чи слухання справи в його відсутність заяви суду не подавав.

Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За письмової згоди представника позивача суд прийшов до висновку про ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як з'ясовано судом, спірні правовідносини виникли із порушення ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язань за договором банківського рахунка.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є клієнтом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та користується послугами банку. Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, позивач тим самим уклала з позивачем договір, який є договором-приєднання. Згідно з анкети-заяви, підписаної позивачем остання погодилася на укладення договору з відповідачем та з умовами і правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», які розміщені на офіційному сайті банку.

Також в судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір №SAMDNWFС00006058170 про відкриття та обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_2. Окрім того на підставі договорів про відкриття та обслуговування карткового рахунку їй було відкрито наступні рахунки: № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.

В листопаді 2016 року вказані рахунки були заблоковані ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», після чого позивач неодноразово зверталася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», як в усній формі, так і письмово, з метою з'ясування причин блокування рахунків та просила відповідача розблокувати рахунки і видати їй кошти, які на них знаходяться.

Так, 10.03.2017 року позивач звернулася із заявою до відповідача про розблокування її платіжних карток, оскільки працівники банку в телефонному режимі повідомили її, що через здійснення з її картки сумнівних операцій, належні їй картки тимчасово заблокують (а.с.5).

У відповідь на заяву позивача відповідач надіслав лист за №20.1.0.0.0/7-20170322/9420 від 21.04.2017 р., в якому зазначив, що банком було призупинено здійснення видаткових операцій з використанням платіжної карти № НОМЕР_2 на підставі звернення фізичної особи клієнта банку, яка повідомила, що 16.11.2016 р. внаслідок введення в оману перерахувала кошти на користь ОСОБА_1 (а.с. 6).

Згідно зі ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до вимог ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний платіжний засіб платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.

Пунктом 12 Розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 року № 705 передбачено, що емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного електронного платіжного засобу, а також про вилучення електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Зупинення або припинення права користувача використовувати електронний платіжний засіб не припиняє зобов'язань користувача й емітента, що виникли до часу зупинення або припинення зазначеного права.

Емітент зобов'язаний інформувати користувача про зупинення права використовувати електронний платіжний засіб та причини такого зупинення в спосіб, установлений договором, у разі можливості перед тим, як право використовувати електронний платіжний засіб буде зупинено, і негайно після цього, якщо надання такої інформації не скомпрометує об'єктивно виправданих заходів з безпеки або якщо це не заборонено законодавством України.

Емітент має право поновити право користувача використовувати електронний платіжний засіб або надати новий після усунення причини зупинення права використовувати електронний платіжний засіб.

Згідно зі ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк в тому числі здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті. Банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

З урахуванням п.10.1глави 10 постанови Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до ст.1074 ЦК України не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі. Правовою гарантією на невтручання у право власності на кошти є рішення суду, що відповідає ст.41 Конституції України, згідно якою ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Обмеження права власності може бути засноване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (в редакції що була чинною на час виникнення між сторонами правовідносин) суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити проведення фінансової операції у разі, якщо така операція містить ознаки, передбачені статтями 15 і 16 цього Закону, та зобов'язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, і в той самий день повідомити про це Спеціально уповноважений орган. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на строк до двох робочих днів.

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення такої фінансової операції відповідно до частини першої цієї статті на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний невідкладно повідомити суб'єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до кримінального процесуального законодавства. У разі неприйняття Спеціально уповноваженим органом відповідного рішення протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, суб'єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансової операції.

З"ясувавши повно, всебічно та об"єктивно обставини справи, оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв"язку, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідач неправомірно зупинив фінансові операції позивача, обмеживши доступ до її коштів на рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк».

При цьому суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження правомірності блокування карткових рахунків позивача чи на спростування позовних вимог відповідач суду не представив.

Тому суд, оцінюючи всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути судові витрати по справі, пов'язані зі сплатою судового збору згідно поданих квитанцій.

На підставі наведеного ст.ст. 204,1066,1068,1074 ЦК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», керуючись ст.ст. 141, 247, 259, 263- 265, 268, 280-282,289 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Зобов"язати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» розблокувати карткові рахунки № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, відкриті на ім"я ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1) в Публічному акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк».

Стягнути з Публічного Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) в користь ОСОБА_1 640,00 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Флоряк Д.В.