Рішення № 72893930, 22.03.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11576/17

Провадження № 2/344/1337/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Островського Л.Є.

секретаря Гули Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся з вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що інспекторами з самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 23.08.2016 року проведено обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 в м. Івано-Франківську на предмет дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, у відповідності до вимог ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Івано-Франківську, затвердженого рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 28.08.2014 року № 1508-47. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно (склад із рампою) за адресою АДРЕСА_2. Право власності на нерухоме майно набуте на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень у ТОВ «Ковчег-Плюс» від 05.08.2008 року.

ОСОБА_1 надсилалось повідомлення від 08.08.2016 року про проведення обстеження земельної ділянки. На день проведення обстеження відсутня інформація про наявність документів на право користування даною земельною ділянкою. Між Івано-Франківською міською радою, яка реалізує право власності територіальної громади на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 тільки 20.01.2017 року виникли правовідносини після затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та передано земельну ділянку на АДРЕСА_2 в оренду, проте права власності на об'єкт нерухомості набуло ще з 05.08.2008 року, у звязку з чим, з метою врегулювання спору у досудовому порядку, відповідачу надсилалось повідомлення від 03.05.2017 року та запропоновано відшкодувати Івано-Франківській міській раді завдані збитки. Також Департаментом комунальних ресурсів неодноразово надсилалось повідомлення Відповідачеві для участі у засіданні комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, проте такі повідомлення було проігноровані, що і зумовило затвердити 17.03.2017 року акт про визначення збитків власнику землі. Згідно з актом про визначення збитків власнику землі від 17.03.2017 року затвердженим рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.04.2017 року №265 сума недержавного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання земельної ділянки ОСОБА_1 на вулиці АДРЕСА_2 площею 0,4269 га становить 179 000, 57 грн. Розрахунок збитків у розмірі 179 000, 57 грн. зроблено за період з 17.03.2014 року по 20.01.2017 року.

Листом-клопотанням від 26.08.2016 року №748/343-02/19-в та повідомленням від 03.05.2017 року №579/01-15/18-в Департамент комунальних ресурсів та виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звертались до відповідача із вимогою укласти договір оренди земельних ділянок та здійснити сплату за користування земельними ділянками за минулий період. Відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначеної суми, що і послужило підставою для звернення до суду з відповідним позовом. Представник позивача зазначає, що протиправна поведінка відповідача виражається у користуванні земельною ділянкою без належних правовстановлюючих документів та не внесення плати за таке використання, що має наслідком неотримання цієї плати міською радою, оскільки розмір збитків, нарахований як орендна плата, могла би бути отримана Івано-Франківською міською радою при передачі земельної ділянки в оренду. У зв'язку з цим міська рада як власник позбавлена права користуватись земельною ділянкою через протиправну поведінку відповідача. На підставі наведеного просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Івано-Франківської міської ради кошти в сумі 179 000,57 грн. та 2 685, 01 грн. судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник спір та склалися правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої використанням землі без правовстановлюючих документів.

Земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України,Законом України "Про оренду землі",Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі. Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. В силу приписів статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статей 125та 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". При цьому, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998 р. з наступними змінами (далі - Закон № 161-XIV).

Відповідно до вимог ст. 34 Закону № 161-XIVу разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

За приписами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії повідомлення № 603/34.3-02/35в, Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради 08.08.2016 року ОСОБА_2 було направлено повідомлення про проведення обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, яке буде проводитись з 17.08.2016 року по 27.08.2016 року, у відповідності до вимог ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Положення про Департамент Комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради», затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 22.12.2015 № 42-2, «Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Івано-Франківську», затвердженого рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 28.08.2014 року № 1508-47 (а.с.6).

Актом №43 обстеження земельної ділянки від 23.08.2016 року встановлено, що земельна ділянка яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, по АДРЕСА_2 орієнтовною площею 0,4269га, використовується для розміщення та експлуатації складу з рампою, належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. На земельній ділянці знаходиться склад з рампою, кадастровий номер НОМЕР_2. ОСОБА_2 за користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 протягом 2013-2017 рр. не сплачувала, у 2016 році сплатила за користування 6900 грн., інші роки нічого не сплачувала. На день проведення обстеження у Департаменті комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради відсутня інформація про наявність документів на право користування зазначеною земельною ділянкою, зокрема що стосується укладених (діючих) договорів оренди (а.с.8-9,10).

26.08.2016 року Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради на адресу відповідача було надіслано клопотання з вимогою укласти договір оренди земельної ділянки та здійснення плати за користування земельною ділянкою за минулий період з розрахунку договору оренди, який мав бути укладений на час користування (а.с.11).

Крім цього листами Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради від 02.02.2017 року та від 03.03.2017 року, повідомленням від 03.05.2017 року відповідач неодноразово запрошувався на засідання комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства для надання пояснень щодо оформлення права землекористування, добровільне відшкодування збитків та вжиття заходів щодо оформлення орендних відносин з міською радою (а.с.23,25,27).

Згідно зі статтею 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

За загальним правилом, передбаченим ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт «д» частини першої статті 156 ЗК України).

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, що у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені статтею 157 ЗК України та Порядком. (Правовий висновок Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі №6-2588цс15).

Як вбачається з інформації ДПІ в м. Івано-Франківську, ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 а в м. Івано-Франківськ протягом 2014-2017 років не декларувала та не сплачувала за користування нею (а.с.18-22).

Відповідно до Акту про визначення збитків власнику землі від 17.03.2017 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.04.2017 року № 265, та розрахунку збитків заподіяних внаслідок використання земельних ділянок комунальної власності з порушенням законодавства, використання суб'єктом господарювання, сума недоодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками, які нанесені міській раді за час фактичного використання земельної ділянки ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 площею 0,4269 га та становить 179 000,57грн. (а.с.23-24,25,26).

Отже, відповідачка, як власник нерухомості, має право на користування земельною ділянкою, на якій розміщена нерухомість, власником якої вона є, однак договір оренди не уклала, хоча фактично користувалася належною позивачу земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Таким чином, у зв'язку з бездіяльністю відповідачки, яка на протязі тривалого часу, не здійснювала дій щодо отримання відповідного документа, що посвідчує його право користування земельною ділянкою, що призвело до безоплатного користування ним земельною ділянкою, територіальній громаді м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради було завдано збитків, які полягають в неотриманні орендної плати за землю.

Судом встановлено, що договір про добровільне відшкодування збитків відповідачка не уклала, збитки в добровільному порядку не відшкодувала.

Аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6 260, 74 грн., понесені позивачем при подачі позову до суду підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 ЦК України, ст.ст.125,126,152,157,206 Земельного Кодексу України,керуючись ст.ст.12,13,77-82,206,263-265,268, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Івано-Франківської міської ради (вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700, місцевий бюджет код 37952250, р/р 33216815700002 в УДКСУ в Івано-Франківській області, код платежу 18010900, МФО 836014) кошти в сумі 179 000,57 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч грн. 57 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), на користь стягувача Івано-Франківської міської ради (вул.Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 33644700 - 2685 гривень 01 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Островський Л.Є.

Повний текст рішення складено 22.03.2018 року.