Ухвала суду № 72893689, 22.03.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3595/18

Провадження № 1-кс/344/1437/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Новосельського А.П., підозрюваного ОСОБА_1, та його захисника Халус М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090200000170 від 20.03.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилалася на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, у період не знятої та непогашеної судимості, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, повторно вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин:

Так, 18 березня 2018 року близько 22 год. ОСОБА_3 прийшов у кафе «Шоколад», що знаходиться в м. Надвірна по вул. Франка,12 Івано-Франківської області. Згодом, приблизно о 22 год 30 хв. до нього в кафе приєднались його знайомі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та спільно вживали алкогольні напої. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля 00 год. 10 хв., 19 березня 2018 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 вийшли з приміщення кафе на вулицю, де побачили ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які рухались від кафе «Шоколад» в напрямку центу м. Надвірна по вул. Мазепи. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вирішив відкрито викрасти майно ОСОБА_7 Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, разом з ОСОБА_4 обійшов ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вийшовши їм на зустріч на вул. Мазепи в м. Надвірна. Коли ОСОБА_7 і ОСОБА_8 порівнялись з ОСОБА_1 він окликнув ОСОБА_7 та запропонував відійти йому в сторону ніби-то для розмови. При цьому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 залишились розмовляти на відстані 20 метрів. Реалізовуючи свій злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_1 почав вимагати у ОСОБА_7 гроші. Коли останній повідомив, що у нього грошей не має, ОСОБА_1 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, зірвав із шиї ОСОБА_7 золотий ланцюжок вагою 11 грам, 585 проби, вартістю 12180,19 грн.

Після вчинення злочину ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме: реалізував його в ломбарді м. Івано-Франківська за 7500 грн., які в подальшому витратив на власні потреби.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 12180, 19 грн.

Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України.

20.03.2018 о 11:30 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України.

У вчиненні злочину 20.03.2018 повідомлено про підозру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Великі Пали, Виноградівського району Закарпатської області, жителю АДРЕСА_1, громадянину України, працюючому по тимчасових заробітках, з базовою загальною середньою освітою, депутатом не обирався, раніше неодноразово судимому.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, повністю підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9, протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_4, та іншими доказами.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено виключно у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те що, підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочину. Він не працює, не одружений, джерело існування не відоме. Крім цього, відповідно до довідки інформаційного центру МВС України ОСОБА_1 будучи засудженим 06.11.2014 Коломийським міським судом за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі та 29.04.2016 звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, повторно вчинив аналогічний умисний корисливий злочин, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень та може продовжувати злочинну діяльність. Також підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, які являються неповнолітніми та їхні дані підозрюваному відомі.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити без визначення застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід не пов"язаний з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту, так як він забезпечує свою маму та сестру-інваліда. Однак якщо суд прийде до виснку, про неможливість застосування більш м"якого запобіжного заходу, то просив визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 20 березня 2018 року, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, а також наявність судимості.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великі Пали, Виноградівського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, працюючого по тимчасових заробітках, з базовою загальною середньою освітою, депутатом не обирався, раніше неодноразово судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 19 травня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 52 860 (п"ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 19 травня 2018 року включно обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Надвірнянської місцевої прокуратури Нососельського А.П..

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.