Ухвала суду № 72891952, 22.03.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/715/17

Провадження № 2-а/0182/60/2018

У Х В А Л А

Іменем України

22.03.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Багрової А.Г., за участю секретаря судового засідання Снєгульської В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, треті особи - Публічне акціонерне товариство „Укрсиббанк”, Публічне акціонерне товариство „Дельта банк”, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб , про визнання незаконною дію державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами до державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 та просить суд визнати дії державного виконавця незаконними щодо оцінки майна у виконавчому провадженні з виконання Виконавчого напису нотаріуса №794 від 15.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ „Укрсиббанк” 139765 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль Mazda3, 2006 року випуску, р.н АЕ9988ВС.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.02.2017 року провадження у справі було відкрито (а.с.15)

07.03.2018 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області задоволено відвід судді Рунчевій О.В.(а.с.158-159)

13.03.2018 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області задоволено самовідвід судді Рабокової В.В.(а.с.164-165)

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 року визначено головуючим суддею по справі ОСОБА_3 (а.с.170)

Справу призначено до розгляду на 22.03.2018 року о 15.30 год.

В судове засідання учасники справи не з’явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 175-181).

Від представників позивача – адвоката ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. (а.с. 183-186)

Відповідно до ч.9 статті 205 КАСУ передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.3 статті 268 КАСУ передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.4 статті 229 КАСУ передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні встановлено.

З тексту позовної заяви та заявлених позовних вимог вбачається, що предметом спору згідно заявленого адміністративного позову є оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо оцінки майна у виконавчому провадженні з виконання Виконавчого напису нотаріуса №794 від 15.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКІБ „Укрсиббанк” 139765 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме автомобіль Mazda3, 2006 року випуску, р.н АЕ9988ВС.

На час звернення позивача до суду з адміністративним позовом діяв КАСУ в редакції від 06.07.2015 року до 15.12.2017 року.

Відповідно до п.5 ч.1 статті 18, ч.6 статті 181 КАСУ (в редакції від 06.07.2015 року до 15.12.2017 року) визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби лише щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Частиною 1 та 2 пункту 9 пленуму Вищого адміністративного суду України N 3 від 13.12.2010 р. роз’яснено, що визначаючи предметну та територіальну підсудність справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, судам необхідно враховувати, що за приписами пункту 5 частини першої статті 18, частини шостої статті 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадженні. При цьому місцевим загальним судам як адміністративним судам також предметно підсудні адміністративні справи з приводу оскарження постанов державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу в ході виконання ними ухвалених цими судами рішень (пункт 5 частини першої статті 18 КАС України.

З огляду на встановлені обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку, що адміністративний спір щодо дій суб’єкта владних повноважень щодо оцінки майна у виконавчому провадженні з виконання Виконавчого напису нотаріуса не може розглядатися місцевими загальними судами як адміністративними , оскільки виконавче провадження було відкрито не щодо виконання рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 КАС України.

Таким чином судом встановлено, що при відкритті провадження у справі були порушені правила предметної підсудності, оскільки даний спір щодо дій суб’єкта владних повноважень щодо оцінки майна у виконавчому провадженні з виконання Виконавчого напису нотаріуса підсудний саме окружному адміністративному суду .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.78 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 22 КАСУ (в редакції від 06.07.2015 року до 15.12.2017 року) було передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Відповідно до приписів ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції що діє з 15.12.2017 року), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною першою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції що діє з 15.12.2017 року) визначено вичерпний перелік адміністративних справ, що підлягають розгляду загальними судами як адміністративними.

Відповідно до частини другої статті 20 КАСУ( в редакції що діє з 15.12.2017 року) усі справи, крім визначених частиною першою статті 20 КАСУ, підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до ч.5 статті 287 КАСУ ( в редакції, що діє з 15.12.2018 року) передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Таким чином, оскільки спір , який виник між сторонами стосується оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо оцінки майна у виконавчому провадженні з виконання Виконавчого напису нотаріуса , а не щодо рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, то суд дійшов до висновку, що зазначений спір відповідно до предметної юрисдикції адміністративних судів мав на час відкриття провадження та має на сьогодні розглядатись відповідним окружним адміністративним судом.

Пунктом 3 частини 1 статті 29 КАСУ ( в редакції, що діє з 15.12.2018 року) встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Пункт 3 частини 1 ст. 29 КАС ( в редакції, що діє з 15.12.2018 року) підлягає застосуванню за аналогією закону відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС .

Відповідно до ч. 8ст. 29 КАС ( в редакції, що діє з 15.12.2018 року) передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі відповідної ухвали.

Відповідно до ч.5статті 29 КАСУ( в редакції, що діє з 15.12.2018 року) передбачено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Таким чином, вважаю за необхідне зазначений позов до державного виконавця щодо оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо оцінки майна у виконавчому провадженні з виконання Виконавчого напису нотаріуса передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. 7, 20, 29, 241-243, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, треті особи - Публічне акціонерне товариство „Укрсиббанк”, Публічне акціонерне товариство „Дельта банк”, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб , про визнання незаконною дію державного виконавця передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

У відповідності до статті 287 КАСУ ухвалу може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Ухвала складена 22.03.2018 року.

Суддя: ОСОБА_3