Рішення № 72891689, 06.03.2018, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1799/17

провадження № 2/179/91/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» про стягнення заробітної плати.

Позивач з урахуванням уточнень посилається на те, що він працював на Державному підприємстві Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» на посаді начальника договірно-правового (юридичного) відділу № 4 з 03.06.2004 року по 30.11.2011 року.

Наказами Державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім ОСОБА_4» від 21.11.2011 р. № 2204 та від 30.11.2011 р. № 3105к, позивача було незаконно звільнено з посади з 30.11.2011 р., у зв’язку із чим він звернувся до суду та рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 р. позовні вимоги були задоволені частково, скасовані накази від 21.11.2011 р. № 2204 та від 30.11.2011 р. № 3105к, поновлено на роботі, стягнуто середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

За час роботи на підприємстві на посаді начальника договірно-правового відділу №4, позивач виконував різноманітну юридичну роботу, від організації роботи відділу та забезпечення правильного виконання актів законодавства, до безпосередньої участі по представництву інтересів підприємства у судах різної юрисдикції. За роботу, що виконував, отримував як основну, так і додаткову заробітну плату.

Позивач зазначає, що у відповідача перед ним є заборгованість за роботу, яку ним особисто було виконано, заробітна плата нарахована, проте розрахунок з ним не проведено.

Робота, за яку позивачеві нараховано, та не сплачено кошти, підлягає у наступному:

Позивач, як керівник юридичної служби підприємства, особисто представляв інтереси Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» у 2011 році у Арбітражному суді м. Москви, Російської Федерації за позовом ДП КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» до ТОВ «Міжнародні космічні послуги» м. Москва, Російська Федерація з позовом про стягнення заборгованості за виконану роботу.

На засідання Арбітражного суду м. Москви по представництву інтересів підприємства (відповідача) їздив тричі особисто (відрядне посвідчення від 15.03.2011 р. № 603, відрядне посвідчення від 04.04.2011р № 829, відрядне посвідчення від 22.04.2011 р. № 1093).

Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. по справі № А40-6380/11 10-57 позовні вимоги Державного Конструкторського бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» було задоволено. Згідно рішення Арбітражного суду м. Москви на користь Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля з ТОВ «Міжнародні космічні послуги» м. Москва, Російська Федерація було стягнуто 1 584 750 доларів США.

Оскільки своєчасне нестягнення заборгованості на користь відповідача могло привести не тільки до заборгованості перед відповідачем, та не виплати заробітної плати працівникам, а ще й до застосування податковою службою України штрафних санкцій на користь держави у розмірі суми заборгованості, тобто у сумі до 1 584 750 доларів США було особисто ним проведено роботу, а саме від пред’явлення позову до Арбітражного суду м. Москви про стягнення заборгованості до участі в забезпеченні реального надходження коштів відповідачеві. Питання стягнення заборгованості з боржника було поставлено під особистий контроль керівництва підприємства.

З метою найшвидшого виконання вказівок керівника щодо стягнення заборгованості, як керівник юридичної служби підприємства позивач особисто організовував збір доказів, вивчав нормативно-правову базу Російської Федерації, складав позовну заяву, направляв її до суду, організовував оплату мита до державного бюджету Російської Федерації, а надалі особисто представляв інтереси підприємства в Арбітражному суді м. Москви, та 9-му арбітражному апеляційному суді міста Москви, та направляв заперечення на апеляційну скаргу.

Згідно постанови 9-го Апеляційного арбітражного суду м. Москви від 15.09.2011 р. по справі № А40-6380/11 10-57, рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення. В засіданнях 9-го Арбітражного апеляційного суду м. Москви, які проходили тричі, позивач також безпосередньо приймав участь (відрядне посвідчення від 05.07.2011 р. № 2297, відрядне посвідчення від 02.08.2011 № 2783, відрядне посвідчення від 01.09.2011 р. № 3174).

З метою додаткового стимулювання матеріальної зацікавленості працівників відділу №4 (який позивач у той час очолював) у добросовісному та творчому виконанні своїх обов’язків, відповідальності за результати роботи, а також з метою підвищення ефективності роботи ДП КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» керівником підприємства Генеральним конструктором-Генеральним директором ОСОБА_5 було затверджено положення «Про порядок заохочення та виплати надбавок робітникам відділу № 4 підприємства, які забезпечили економію фінансових коштів у процесі претензійної роботи та судових позовів» від 12.05.2008 р., надалі «Положення від 12.05.2008р».

На підставі «Положення від 12.05.2008 р.» працівникам відділу № 4 до дати незаконного звільнення 30.11.2011р, своєчасно організовував нараховування та контролювання сплати заробітної плати за різні виграні судові справи, або оскаржені пред’явлені позови, та інші правові питання підприємства. А коли відповідач посаду начальника відділу №4 (юридичної служби) скоротив, працівники юридичної служби вже втратили можливості отримувати кошти за виграні юридичні справи, оскільки вже не було відділу №4, якому і давалась можливість отримувати додаткову заробітну плату.

Згідно пункту 1.1 «Положення від 12.05.2008р.» додатковий фонд заробітної плати для виплати надбавок визначався на підставі «звіту для виплати надбавок», який надавався щомісячно відділом №4 за підписом позивача, узгодженого з відділом № 7 (бухгалтерія) та затвердженого заступником Генерального конструктора-Генерального директора - головним економістом. Розмір конкретних сум надбавок працівникам відділу №4, а також позивачеві особисто в обсязі затвердженого звіту розподіляв він, як керівник відділу №4 (юридичної служби) за своїм підписом, особисто. Повноважень по розподілу надбавок робітникам відділу №4 нікому не надавав, так як весь час знаходився на роботі.

На підставі пункту 1 «Положення від 12.05.2008 р.» розрахунок додаткового фонду заробітної плати проводився у наступних розмірах (про що вказувалось у самих затверджених звітах):

-до 5 мінімальних заробітних плат за прийняття заходів досудового урегулювання спору або повернення грошових коштів на користь підприємства;

-до 5 мінімальних заробітних плат за винесені судом остаточні рішення на користь підприємства по немайновим позовам;

-до 3 процентів від стягнутих сум на користь підприємства по остаточно виграним справам у судових інстанціях; до 3 процентів від оспорюваних сум по пред’явленим позовам до підприємства, в задоволенні яких судом відказано повністю або частково;

-до 5 процентів від стягнутих сум на користь підприємства по відношенню до боржників, які знаходяться у стані банкрутства;

-до 10 процентів від сум за фактичне стягнення коштів або майна підприємства, що знаходиться без достатніх правових підстав у третіх осіб;

-до 10 процентів від стягнутих непрямих збитків, а також штрафних санкцій, які реально поступили на рахунки підприємства;

-30 процентів від сум, перерахованих підприємству за здійснення юридичних послуг третім особам.

Наприклад:

По звіту, затвердженому від 25.01.2010 р. працівники відділу № 4 отримали додаткову заробітну плату у розмірі 2 905 грн., що є 3 проценти від суми 96 22,70 грн. (пункт 1.1 «Положення від 12.05.2008р»).

По звіту, затвердженому від 17.08.2010 р. працівники відділу № 4 отримали додаткову заробітну плату у розмірі 625,0 грн., що є 3 проценти від суми 20 839,09 грн. (пункт 1.1 «Положення від 12.05.2008р»).

По звіту, затвердженому від 15.02.2010 р. працівники відділу №4 отримали додаткову заробітну плату у розмірі 10 142 грн., що є 10 процентів від суми 101 428,82 грн. (пункт 1.1 «Положення від 12.05.2008р»).

По звіту, затвердженому від 20.01.2011 р. працівники відділу №4 отримали додаткову заробітну плату у розмірі 4 610,0 грн., що складає 5 мінімальних заробітних плат (пункт 1.1 «Положення 12.05.2008р»).

По звіту, затвердженому від 14.06.2011 р. працівники відділу №4 отримали додаткову заробітну плату у розмірі 4 800,0 грн., що складає 5 мінімальних заробітних плат (пункт 1.1 «Положення 12.05.2008р»).

По звіту, затвердженому від 25.01.2010 р. працівники відділу №4 – отримали додаткову заробітну плату у розмірі 2 905,0 грн., що є 3 проценти від суми 96 977,70 грн. (пункт 1.1 «Положення від 12.05.2008р»).

На виконання рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. залишеного в силі постановою 9-го арбітражного апеляційного суду міста Москви фірма ТОВ «Міжнародні космічні послуги» сплатила на користь ДП КБ «Південне» ім. M.K. ОСОБА_4» кошти в повному обсязі - 1 584 750,0 доларів США, але це вже трапилось у період відпустки позивача,а потім лікарняного, та його незаконного звільнення. Через це позивач вже не міг, крім судового порядку отримати зарплату з відповідача.

Після приїзду з відрядження з м. Москви, позивач пропрацював два тижня, та у жовтні 2011 року був у відпустці, у листопаді 2011 року був на лікарняному, а 30.11.2011 року його було незаконно звільнено.

Після поновлення позивача на роботі на посаді начальника договірно-правового відділу №4 Апеляційним судом Дніпропетровської області з 06.12.2012 р., фактично пропрацював до 14.05.2014 р., але вже на іншій посаді, оскільки, посаду начальника юридичної служби було скорочено.

Після того, як позивачем особисто була виграна справа в арбітражному суді м. Москви, він подав на ім’я першого заступника Генерального конструктора-Генерального директора по організаційно-економічним питанням головного економіста ОСОБА_6 службову записку №4/57 від 16.05.2011 року з проханням преміювати його особисто, та працівника відділу №4 юрисконсульта 1-ї категорії ОСОБА_7, яка якісно виконувала вказівки щодо відправки поштою та контролю надходження матеріалів до судів Російської Федерації. Першим заступником Генерального конструктора-Генерального директора по організаційно-економічним питанням-головним економістом ОСОБА_6 у лівому кутку службової записки від 16.05.11.№ 4/57 юр, було покладено візу (до оформлення) додаткової заробітної плати за виграну справу у Російській Федерації по остаточно виграним справам у судових інстанціях, на підставі абзацу 5 пункту 1.1 Положення від 12.05.2008 року.

На підставі пункту 1.1 «Положення від 12.05.2008р» розділу «умови матеріального стимулювання» за підписом начальника відділу № 4, підписом головного бухгалтера-начальника відділу № 7 було затверджено «звіт» від 16.05.2011р., першим заступником Генерального- конструктора, Генерального директора по організаційно-економічним питанням-головним економістом ОСОБА_8, згідно якого додатковий фонд заробітної плати склав еквівалент 47 542,05 доларів США по курсу НБУ 7.8 грн. = 370 827,0 грн., що є 3 відсотки від суми 1 584 750,0 доларів США, згідно рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011р. Курс НБУ станом на 16.05.2011 р складав 7,8 грн. за один долар США.

Розділ 2 «Положення від 12.05.2008 року» визначає «порядок оформлення матеріального стимулювання». Згідно пункту 2.1 на підставі затвердженого звіту відділом 4 проводився розрахунок додаткового фонду заробітної плати,який погоджувався з відділом 5 (відділу праці та заробітної плати) - начальник ОСОБА_9 його підписав, та затвердив його Генеральний-конструктор Генеральний директор також 16.05.11. року.

Юридично право на отримання додаткової заробітної плати у розмірі еквіваленту 47 542,05 доларів США у позивача виникло тільки після 15.09.2011 року,тоді коли 9-й арбітражний апеляційний суд міста Москви виніс Постанову від 15.09.2011 року, про залишення в силі рішення арбітражного суду міста Москви від 05.05.2011 року. Тобто тільки після цієї дати планово-економічний та фінансовий відділи повинні були вносити конкретну цифру перераховану у гривню, з урахуванням часу пробігу та надходження до підприємства постанови 9-го арбітражного апеляційного суду міста Москви від 15.09.11 року.

Після 15.09.2011р, позивач пропрацювавши пішов у відпуску, потім на лікарняний,а надалі його було не законно звільнено,тому він в той час свої трудові права по стягненню заробітної додаткової плати в еквіваленті 45 542,05 доларів США не реалізовував,оскільки відповідач порушував його інші трудові права.

Так згідно рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська по справі № 201/9272/13-ц від 4 жовтня 2013 року відповідач сплатив на користь позивача 12 126 грн. в якості компенсації заробітної плати,за час вимушеного прогулу та 1000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.

Згідно рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 березня 2014 року по справі №201/2465/14-ц відповідач сам скасував наказом від 26.02.14 року №418, наказ від 13.02.14 року№321-к про незаконне звільнення ОСОБА_1,та сплатив компенсацію за час чергового вимушеного прогулу.

Усі судові спори по яким складались «звіти» та «розрахунки» здійснювались у національній валюті України, оскільки предметом стягнення були гривні,та різноманітні спори розглядали судові інстанції України. Спір, щодо стягнення 1584 750,0 доларів США, а не грошової одиниці України розглядали судові інстанції Російської Федерації, та предметом стягнення були долари США, тому у «звіті» та «розрахунку» і вказано було долари США.

Таким чином, позивач вважає, що сума заборгованості відповідача по сплаті додаткової заробітної плати у розмірі еквівалента 47 542,05 доларів США, що по курсу Національного банку України 28,23 грн. за один долар США станом на 07 січня 2018 року складає 1 342 112,07 грн., яку позивач прохає стягнути на свою користь.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову, зазначивши, що позивачеві в повному обсязі виплачено заробітну плату до моменту звільнення. Крім того, представник відповідача зазначила, що виплати згідно положення «Положення від 12.05.2008 р.» не стосуються форми і порядку оплати праці, сформованих на підприємстві, а є додатковим стимулом до добросовісної та творчої праці. Виплата заохочень згідно цього Положення є правом підприємства, а не обов’язком, і здійснюється з урахуванням фінансового стану підприємства.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював на Державному підприємстві Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» на посаді начальника договірно-правового (юридичного) відділу №4 з 03.06.2004 року по 30.11.2011 року (а. с. 9-14).

Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. по справі № А40-6380/11 10-57 позовні вимоги Державного Конструкторського бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» було задоволено. Згідно рішення Арбітражного суду м. Москви на користь Державного підприємства Конструкторського бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля з ТОВ «Міжнародні космічні послуги» м. Москва, Російська Федерація було стягнуто 1 584 750 доларів США (а. с. 31-33). На засіданні Арбітражного суду м. Москви по представництву інтересів підприємства (відповідача) приймав участь особисто (відрядне посвідчення від 15.03.2011 р. № 603, відрядне посвідчення від 04.04.2011р № 829, відрядне посвідчення від 22.04.2011 р. № 1093) (а. с. 38-40).

Згідно постанови Дев’ятого арбітражного апеляційного суду від 15.09.2011 р. по справі № А40-6380/11 10-57, рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. залишено без змін. В засіданнях Дев’ятого арбітражного апеляційного суду м. Москви, позивач безпосередньо приймав участь (відрядне посвідчення від 05.07.2011 р. № 2297, відрядне посвідчення від 02.08.2011 № 2783, відрядне посвідчення від 01.09.2011 р. № 3174) (а. с. 41-43).

Згідно пункту 1.1 Положення «Про порядок заохочення та виплати надбавок працівникам відділу № 4 підприємства, які забезпечили економію фінансових коштів у процесі претензійної роботи та судових позовів» від 12.05.2008 року, затвердженого Генеральним конструктором-Генеральним директором, - додатковий фонд заробітної плати для виплати надбавок визначається на підставі звіту, який надається щомісячно відділом № 4, погоджений з відділом № 7 та затверджений заступником Генерального конструктора-Генерального директора - Головним економістом.

Розрахунок проводиться у наступних розмірах:

-до 5 мінімальних заробітних плат за прийняття заходів досудового урегулювання спору або повернення грошових коштів на користь підприємства;

-до 5 мінімальних заробітних плат за винесені судом остаточні рішення на користь підприємства по немайновим позовам;

-до 3 процентів від стягнутих сум на користь підприємства по остаточно виграним справам у судових інстанціях;

-до 3 процентів від оспорюваних сум по пред’явленим позовам до підприємства, в задоволенні яких судом відмовлено повністю або частково;

-до 5 процентів від стягнутих сум на користь підприємства по відношенню до боржників, які знаходяться у стані банкрутства;

-до 10 процентів від сум за фактичне повернення коштів або майна підприємства, що знаходиться без достатніх правових підстав у третіх осіб;

-до 10 процентів від стягнутих непрямих збитків (упущеної вигоди), а також штрафних санкцій, які реально надійшли на рахунки підприємства;

-30 процентів від сум, перерахованих підприємству за здійснення юридичних послуг третім особам (а. с. 58-59).

За підписом начальника відділу № 4, підписом головного бухгалтера-начальника відділу № 7 було затверджено звіт від 16.05.2011 р., першим заступником Генерального- конструктора, Генерального директора по організаційно-економічним питанням ОСОБА_8, згідно якого додатковий фонд заробітної плати склав еквівалент 47 542,05 доларів США по курсу НБУ 7.8 грн. = 370 827,0 грн., що є 3 відсотки від суми 1 584 750,0 доларів США, згідно рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. (а. с .71).

Пунктом 2.1 Положення від 12.05.2008 рокувизначено, що на підставі звіту відділу, відділом 4 проводиться розрахунок додаткового фонду заробітної плати, який погоджується з відділом 5 та надається Генеральному конструктору Генеральному директору на затвердження Заступником Генерального конструктора – Генерального директора, Головним економістом (а. с. 59).

На підставі затвердженого звіту відділом 4 проведено розрахунок додаткового фонду заробітної плати, який погоджено з відділом 5, та затверджено Генеральним-конструктором Генеральний директором 16.05.2011 року. Всього сума додаткового фонду заробітної плати склала – 10 000 грн. (а. с. 119).

Наказами ДП КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» від 21.11.2011 р. № 2204 та від 30.11.2011 р. № 3105к, позивача було звільнено з посади з 30.11.2011 р. (а. с. 13-14).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 р. скасовані накази від 21.11.2011 р. № 2204 та від 30.11.2011 р. № 3105к, позивача поновлено на роботі, стягнуто середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду (а. с. 23-27).

У відповідності до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Стаття 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Статтею 115КЗпП України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У частині другій статті 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 цього Закону).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов’язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов’язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

З матеріалів справи, вбачається що ДП КБ «Південне ім. М.К.Янгеля» на підставі статті 94 КзПП України було затверджено Положення «Про порядок заохочення та виплати надбавок працівникам відділу № 4 підприємства, які забезпечили економію фінансових коштів у процесі претензійної роботи та судових позовів» від 12.05.2008 року, яким встановлено умови запровадження та розмір надбавок працівникам відділу 4, начальником якого був позивач. Розмір надбавок встановлено п. 1.1 в розмірі до 3 % від стягнутих сум на користь підприємства за остаточно виграним справам в судових інстанціях.

Позивачем, у зв’язку із стягненням на користь підприємства грошових коштів в розмірі 1 584 750,0 доларів США, згідно рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. та на підставі п. 1.1. Положення, 16.05.2011 року було сформовано звіт, який затверджений у встановленому порядку, згідно якого додатковий фонд заробітної плати склав еквівалент 47 542,05 доларів США, що по курсу НБУ становить 370 827,0 грн., що є 3 відсотки від суми 1 584 750,0 доларів США. Право на отримання надбавки в розмірі до 3 % від стягнутих сум на користь підприємства у позивача виникло з 15.09.2011 р., тобто з дня ухвалення постанови Дев’ятого арбітражного апеляційного суду, якою рішення Арбітражного суду м. Москви від 05.05.2011 р. залишено без змін. Відсутність затвердженого розрахунку проведеного після 15.09.2011 року, тобто з моменту виникнення права на надбавку, не позбавляє права позивача щодо отримання цих виплат. Крім того, в матеріалах справи містяться відомості про особисту участь позивача в судових засіданнях в різних судових інстанціях Російської Федерації щодо стягнення заборгованості на користь ДП КБ «Південне ім. М.К.Янгеля».

Враховуючи викладене, суд вважає правомірною вимогу позивача щодо нарахування та виплати йому надбавки в розмірі визначеному п. 1. 1. Положення «Про порядок заохочення та виплати надбавок працівникам відділу № 4 підприємства, які забезпечили економію фінансових коштів у процесі претензійної роботи та судових позовів» від 12.05.2008 року, у зв’язку із чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь відповідача зазначену виплату, виходячи з курсу долара США встановленого НБУ на день подання позивачем уточненої позовної заяви до суду, а саме 28,23 за 100 доларів США, що становить 1 342 112 грн. 07 коп.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір на підставі п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить – 8 000 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 97, 115-117 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» про стягнення заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» (ідентифікаційний код 14308304, м. Дніпро, вул. Криворізька, 3) на користь ОСОБА_1 (ІПН 24539177550, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Личкове, вул. Майданна, 4) заборгованість по заробітній платі у розмірі 1 342 112 грн. 07 коп. (один мільйон триста сорок дві тисячі сто дванадцять гривень сім копійок).

Стягнути з державного підприємства Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» (ідентифікаційний код 14308304, м. Дніпро, вул. Криворізька, 3) на користь держави судовий збір в розмірі 8 000 грн. (вісім тисяч гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 березня 2018 року.

Суддя Т.А.Ковальчук