
Справа № 212/7564/17
2/212/651/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2018 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Пустовіта О.Г., з участю секретаря судового засідання Конограй В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження, без участі сторін, цивільну справу №212/7564/17, 2/212/1689/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, внаслідок професійного захворювання, представник позивача ОСОБА_2, представник відповідача ПАТ «ПівГЗК» ОСОБА_3,
ВСТАНОВИВ:
28 листопада 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі – Відповідач) про стягнення моральної шкоди в зв’язку з ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків в розмірі 30 000 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що працював на ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» водієм автотранспортного засобу БілАЗ, на вивезені гірничої маси із кар’єра дільниці технологічного транспорту гірничотранспортного цеху у періоди з 17.08.1987 року по 04.10.1996 року та з 07.08.1997 по 27.02.2000 року. Тривала праця на підприємстві відповідача призвела до професійного захворювання. Висновком МСЕК від 08.04.2011 року йому первинно встановлено 30 % втрати професійної працездатності, третя група інвалідності. При наступному переогляді висновком МСЕК від 21.04.2015 року йому була встановлена втрата професійної працездатності 30 % , третя група інвалідності, безстроково. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він відчуває підвищену втому, загальну слабкість, судоми в пальцях кісток, біль в шиї та хребті, погіршення стану здоров`я, у зв’язку з чим у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму.
Ухвалою від 29 листопада 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 09.01.2018 року.
15 лютого 2018 року судом отримано відзив відповідача на позовну заяву. Заперечуючи проти позовних вимог, представник вказала, що вина відповідача та наявність моральної шкоди, не доведені.
Ухвалою суду від 20.02.2018 року за клопотанням представника позивача розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження
У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України «у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи.
Ч. 2 даної статті вказує, що «у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін».
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України «Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків».
Таким чином суд приходить до висновку про доцільність проведення спрощеного позовного провадження у даній справі
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» водієм автотранспортного засобу БілАЗ, на вивезені гірничої маси із кар’єра дільниці технологічного транспорту гірничотранспортного цеху у періоди з 17.08.1987 року по 04.10.1996 року та з 07.08.1997 по 27.02.2000 року, відповідно записів в трудовій книжці.
Висновком МСЕК від 08.04.2011 року йому первинно, встановлено 30 % втрати професійної працездатності по професійному захворюванню, третя група інвалідності.
При наступному переогляді висновком МСЕК від 21.04.2015 року йому була встановлена втрата професійної працездатності 30 % , третя група інвалідності, безстроково.
За виявленим професійним захворюванням складено акт від 11.03.2011 року розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання позивача. Відповідно до акту позивач виконував роботи в умовах впливу шкідливих факторів, які відносяться до 59 класу шкідливості.
Відповідно до Закону України "Про «Охорону Праці», на підприємство покладено обов'язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.
Таким чином, в судом встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, винними в отриманні позивачем професійного захворювання є відповідач - ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» , на якому позивач працював в шкідливих умовах, проте конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійних захворювань, встановити не можливо.
Як встановлено із медичних документів, позивач внаслідок професійного захворювання відчуває підвищену втому, загальну слабкість, судоми в пальцях кісток, біль в шиї та хребті. Через стан здоров`я він вимушений періодично проходити стаціонарне лікування, йому протипоказана важка праця, довга хода, переохолодження. Позивач не має можливості повноцінно рухатися, відпочивати, має порушення сну, через що відчуває фізичний дискомфорт, перебуває в знервованому стані, не має можливості вести активний спосіб життя, виконуючи звичну роботу по дому, допомагати родині. Через зазначені обставини погіршилися стосунками з членами сім'ї, обмежена в перебуванні в громадських місцях. Покращення в стані здоров'я не відбувається, позивачеві встановлений хронічний характер захворювань, і такі обставини в сукупності викликають відчуття неповноцінності та моральні страждання.
При цьому суд враховує, що моральні страждання позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я позивача покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через задишку, кашель, важкість у грудній клітині позивача знаходить також в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. Фізичний стан, самопочуття з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, періодично відбуваються загострення - рецидив хвороб. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року " Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року , абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Суд прийшов до висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статтею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, встановлених нормативів щодо мікроклімату, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.
Встановлюючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, наявність вини підприємства, тривалості роботи на підприємстві у відповідача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню вини відповідача, суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 20 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.
Суд відхиляє заперечення відповідача ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Надання підприємством засобів захисту від шкідливих чинників, які не усунули вплив негативних факторів, інформованості позивача при прийомі на роботу про умови праці не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови підтвердження завдання такої шкоди.
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір - 704 грн.80 коп.
Керуючись ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. ст.ст. 2, 3, 4, 5, 19, 141, 274, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», місцезнаходження юридичної особи: 50026, місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 00191000, на користь ОСОБА_1, місце проживання: 50000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання 20 000 (двадцять тисяч) гривень, без урахування податку з доходів фізичних осіб.
В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», місцезнаходження юридичної особи: 50026, місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області,код ЄДРПОУ 00191000 на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя: О. Г. Пустовіт
Судове рішення № 72891387, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 21.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 212/7564/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: