Постанова № 72890454, 20.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року справа №812/1296/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі : головуючого Ястребової Л.В., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 812/1296/17 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І., повний текст постанови складений 18 грудня 2017) за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено грошові зобов’язання з орендної плати за землю на 28660,99 грн., у тому числі за податковими зобов’язаннями з орендної плати за землю на 22928,79 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 5732,20 грн. та № НОМЕР_2, яким збільшено грошові зобов’язання з орендної плати за землю на 44517,20 грн., у тому числі за податковими зобов’язаннями на 35613,76 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 8903,44 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року зазначений позов приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» задоволено повністю, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 28 серпня 2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено грошові зобов’язання з орендної плати за змелю на 28660,99 грн. у тому числі за податковими зобов’язаннями на 22928,79 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 5732,20 грн. та від 28 серпня 2017 № 001061205, яким позивачу збільшено грошові зобов’язання з орендної плати за землю на 44517,20 грн., у тому числі за податковими зобов’язаннями на 35613,76 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 8903,44 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи, у зв’язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, зокрема, зазначив, що статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 р. на час проведення антитерористичної операції суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, проте порядок звільнення від сплати за використання таких земельних ділянок наведеною нормою не визначений. Також вважав, що дані камеральної перевірки свідчать про те, що позивач в порушення п.288.1, п.288.5 ст.288 ПК України щодо декларування річних показників по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 рр. занизив податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 58632,547 грн.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (ідентифікаційний код 33270581) зареєстроване як юридична особа, знаходиться у місті Сєвєродонецьку Луганської області та перебуває на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16 листопада 2017 року за № НОМЕР_3 .

Між Попаснянською державною адміністрацією та позивачем укладені договори оренди землі: від 24 січня 2008 року, державна реєстрація від 24 січня 2008 року № 040840900001, оренди земельної ділянки площею 5,75 га під розміщення та обслуговування санаторію-профілакторію «Янтар», яка розташована за межами населеного пункту, на землях Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області, строком на 49 років (арк. спр. 48-52, 53); від 23 квітня 2010 року, державна реєстрація від 23 квітня 2010 року № 041040900010, оренди земельної ділянки площею 1,5934 га для насосної станції 1-го підйому 2 блоку та під'їзної автодороги на території, яка розташована за межами населених пунктів, в межах Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області, строком на 15 років; від 19 травня 2008 року, державна реєстрація від 19 травня 2008 року № 040840900003, оренди земельної ділянки площею 6,5199 га для обслуговування території полігону промислових відходів, яка знаходиться на землях Вовчоярівської селищної ради Попаснянського району Луганської області, строком на 10 років.

Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до податкового органу подавало наступну податкову звітність з плати за землю: звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 19 лютого 2015 року № НОМЕР_4 щодо двох земельних ділянок, розташованих на землях Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області (а. с. 21-26); уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 24 листопада 2016 року № НОМЕР_5 щодо двох земельних ділянок, розташованих на землях Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області (а. с. 27-30); звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 16 лютого 2016 року № НОМЕР_6 щодо двох земельних ділянок, розташованих на землях Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області (а. с. 31-33); уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 24 листопада 2016 року № НОМЕР_7 щодо двох земельних ділянок, розташованих на землях Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області (а. с. 34-37); звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 19 лютого 2015 року № НОМЕР_8 щодо однієї земельної ділянки, розташованої на землях Вовчоярівської селищної ради Попаснянського району Луганської області (а. с. 38-43); уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 24 листопада 2016 року № НОМЕР_9 щодо однієї земельної ділянки, розташованої на землях Вовчоярівської селищної ради Попаснянського району Луганської області (а. с. 44-47).

01.08.2017 ГУ ДФС у Луганській області на підставі п.п.19-1.1.1 п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» за 2015-2016 роки, за наслідками якої складений акт від 01.08.2017 № 733/12-32-12-03/33270581 ( а.с.7-14).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.288.1, п.288.5 ст.288 ПК України відповідно до інформації, яка відображена в АІС «Податковий блок» щодо декларування річних показників по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за січень-грудень 2015, № НОМЕР_9 від 24.11.2016 КОАТУУ НОМЕР_10, № НОМЕР_5 від 24.11.2016 КОАТУУ НОМЕР_11 січень-грудень 2016 № 92262300445 від 24.11.2016 КОАТУУ НОМЕР_11 наданих в уточнюючих податкових деклараціях за 2015-2016 роки Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» знизило податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 58632,54 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 28 серпня 2017 року № НОМЕР_1, яким збільшено грошові зобов'язання з орендної плати за землю на 28660,99 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 22928,79 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 5732,20 грн.; № НОМЕР_2, яким збільшено грошові зобов'язання з орендної плати за землю на 44517,20 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 35613,76 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 8903,44 грн .(а. с. 15, 16, 17).

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі ПК України) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669) в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПК України).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПК України).

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст.288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4ст.288 ПК України).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 ПК України).

Відповідно до ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

За приписами п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст.287 ПК України).

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст.287 ПК України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Тобто, позивач зобов'язаний сплачувати узгоджені податкові зобов'язання, визначені в поданих податкових деклараціях.

Водночас, згідно з нормами п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Отже, позивач має право подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації в передбачений законодавством строк.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем додержано визначений законодавством строк подання уточнень до декларацій.

Підставою для зменшення податкових зобов'язань в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю позивачем визначено ст. 6 Закону № 1669.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з нормами ст. 1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з частиною 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд апеляційної інстанці погоджує висновок суду першої інстанції про те, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до ПК України. Також необхідно враховувати, що Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 5 ст. 11 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1669 Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), м. Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Позивач здійснює господарську діяльність в м. Сєвєроднецьку, орендовані позивачем земельні ділянки мають комунальну або державну форму власності та розташовані в Попаснянському районі Луганської області, тобто, на території, на якій, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року №1275-рздійснювалася антитерористична операція, тому в силу статті 6 Закону № 1669 позивач був звільнений від плати за використання земельних ділянок до 08.06.2016, а саме, до внесення змін до вказаної норми Закону.

Згідно з нормами ст.10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Разом з тим колегія суддів дійшла висновку, що ст. 6 Закону №1669 має пряму дію та не вимагає додаткового отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин. Крім того, сертифікат Торгово-промислової палати України потрібен для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, а ст.6 Закону №1669 передбачає звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тобто від виконання зобов'язань, а не звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань.

З 8 червня 2016 року набрав чинності Закон України від 17.05.2016 року №1365-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування до Закону №1669» (далі Закон №1365).

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції чинній з 08.06.2016) звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, де зазначено, що Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» визначено, що м. Сєвєродонецьк Луганської області не належить до таких населених пунктів.

Тобто, згідно з положеннями Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном стосовно конкретних суб'єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14.04.2014 до 07.06.2016.

Зазначена підстава відносно позивача встановлена судом при розгляді даної справи, тому в силу положень ст. 6 Закону № 1669 позивач протягом часу з 14.04.2014 до 07.06.2016 включно звільнено від сплати орендної плати за землю. Тому, висновок відповідача щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у січні-грудні 2015 року та січні-червні 2016 року є необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за період до 07.06.2016 - протиправним.

Суд зазначає, що положення ст. 6 Закону № 1669 не є податковою пільгою, що розповсюджується на позивача, не є правом позивача, реалізація якого залежить від дотримання певної процедури, а є спеціальною нормою закону, яка для суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції - скасовує дію підстав для сплати, отже, і для нарахування певного податку, що відповідає принципу соціальної справедливості, що закріплений в п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ПК України та положенням п. 56.21 ст. 56 ПК України.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Луганській області від 28.08.2017 № НОМЕР_1, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання з орендної плати за землю на 28660,99 грн., утому числі за податковим зобов'язанням на 22928,79 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 5732,20 грн. та № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з орендної плати за землю на 44517,20 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 35613,76 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 8903,44 грн.

Відповідно до ст.308 КАС України апеляційний перегляд здійснений в межах доводів апеляційної скарги.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого апеляційна скарга не підлягає задоволенню і підстави для скасування постанови суду відсутні.

В повному обсязі постанова складена 20 березня 2018 року.

Керуючись ст.250, ст.311, ст.315, ст.316, ст. 321, ст.322, ст.325, ст.328, ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі № 812/1296/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Головуючий Л.В. Ястребова

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_1