Рішення № 72890220, 21.03.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5876/17

Провадження № 2-а/591/65/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі

головуючого - судді Бурди Б.В.,

за участю секретаря – Сітало Я.В.

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми справу 591/5876/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП: НОМЕР_1) до Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, буд. 43; ЄДРПОУ 40383837) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та свої вимоги обґрунтовує тим, що працюючи водієм в Сумському тролейбусному управлінні, був відряджений в період з 30.05.1986 року по 04.06.1986 року, з 22.06.1986 року по 01.07.1986 року, з 13.07.1986 року по 22.07.1986 року, з 03.08.1986 року по 13.08.1986 року для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в селище Коцюбинське Чорнобильського району з метою ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та подав необхідні документи. Але рішенням відповідача 16.02.2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії з підстав відсутності первинних документів, в яких визначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідки про участь у ліквідації наслідків аварії ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. та неподанням посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС . Посилаючись на те, що дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відповідають вимогам чинного законодавства, позивач просить визнати протиправною відмову відповідача в призначенні йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку, зобов’язати відповідача призначити йому пенсію зі зниження пенсійного віку, зобов’язати відповідача виплачувати йому пенсію відповідно до чинного законодавства України, яка передбачена для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, та зобов’язати відповідача виплатити йому недоотриману суду пенсії, починаючи з 24.02.2017 року.

Також позивачем заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду.

У даній справі 26.10.2017 року відкрите скорочене провадження.

13.11.2017 року клопотання про розгляд справи на загальних підставах.

13.11.2017 року відповідач подав відзив на позов в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що позивач без поважних причин пропустив визначений законом строк звернення до адміністративного суду. Окрім того посилається, що не те, що позивач надав довідки не належним чином оформлені, в яких відсутні посилання на підстави їх видачі. Відсутні первинні документу, в яких визначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідки про участь у ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, не подано оригінал посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Будь-яких доказів в обґрунтування заперечень проти позову до відзиву відповідачем додано не було.

За клопотанням відповідача та у зв’язку з неподанням сторонами достатніх доказів для розв’язання спору, судом ухвалою від 14.11.2017 року призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні 06.02.2018 року з викликом сторін. Цією ж ухвалою суду відповідача зобов’язано надати копію заяви про призначення пенсії та доданих до неї документів в повному обсязі. Позивача зобов’язано надати для огляду в судовому засіданні оригінали документів, доданих до адміністративного позову.

Позивачем надано для огляду суду в повному обсязі оригінали документів, що були додані до адміністративного позову.

Копія ухвали суду від 14.11.2017 року була вручена представнику відповідача (а.с. 26), але вимога суду виконане не була та суду не повідомлено про неможливість виконання вимоги суду, як й не повідомлено про причини невиконання даної вимоги суду.

У зв’язку із змінами процесуального закону, 06.02.2008 року судом проведене підготовче засідання, у яке представник відповідача не з’явився. За наслідками підготовчого засідання розгляд справи по суті призначено на 21.03.2018 року.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали. Зазначили, що просять призначити пенсію з 24.02.2017 року.

Представник відповідача позов заперечив з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши письмові заяви сторін по суті справи та докази подані сторонами, суд вважає позов обґрунтованим з огляду на таке.

З наданих позивачем письмових доказів та повідомлених ним обставин вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії і має право на пільги встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії А №209004, дублікат якого видано Сумською облдержадміністрацією 10.02.2017 року (а. с. 6).

На звернення позивача із заявою про призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності до положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», листом відповідача йому було повідомлено про прийняття рішення 16.02.2017 року про відмову в призначенні пенсії у зв’язку з відсутністю первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122 та неподанням посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС. (а.с. 9)

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 вказаного Закону пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: … - - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; 3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 вказаного Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: -які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років…

Згідно ст. 65 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

З наданої позивачем копії довідки (а.с. 7) № 203 вбачається, що позивач з 22 червня 1986 року по 01.07.1986 року, з 13 липня 1986 року по 22 червня 1986 року, з 03 серпня 1986 року по 13 серпня 1986 року був безпосередньо зайнятий на пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в с. Коцюбинське Чорнобильського району

З довідки Сумського тролейбусного управління вбачається, що позивачу за роботу в населеному пункті зони відчуження пос. Коцюбинське в період з 30.05.1986 по 04.06.1986 року, з 22 червня 1986 року по 01.07.1986 року, з 13 липня 1986 року по 22 червня 1986 року, з 03 серпня 1986 року по 13 серпня 1986 року виплачена заробітна плата з урахуванням коефіцієнту 3 (а.с. 8).

Суд приходить до висновку, що зазначені вище документи, а також посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, які не визнано недійсними, підтверджують, щонайменше той факт, що у період з 22 червня 1986 року по 01.07.1986 року, з 13 липня 1986 року по 22 червня 1986 року, з 03 серпня 1986 року по 13 серпня 1986 року позивач виконував роботи пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та пропрацював в зоні відчуження більше 5 днів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що оскільки позивач перебував у зоні відчуження в період з 22 червня 1986 року по 01.07.1986 року, з 13 липня 1986 року по 22 червня 1986 року, з 03 серпня 1986 року по 13 серпня 1986 року, де виконував роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в період понад 5 календарних днів, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році , на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досяг віку понад 50 роки, він набув право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому рішення відповідача, згідно якого позивачу було відмовлено у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є протиправним.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на той факт, що позивачем не було подано належні документи та посвідчення, оскільки, незважаючи на зобов’язано відповідача надати суду копію заяви про призначення пенсії та доданих до неї документів в повному обсязі, дані документи відповідачем суду надані не були без жодних слушних пояснень..

В судовому засіданні позивач надав для огляду, як оригінали довідок, так й оригінал посвідчення, а тому, на підставі ч. 5 ст 80 КАС України, суд вважає недоведеним обґрунтовування відповідача та вважає встановленим той факт, що позивачем було подано відповідачу оригінал посвідчення та довідки (а.с. 6-8)

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

В той же час відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність свої дій та рішень.

З огляду на викладене відповідач діяв на порушення зазначених положень Закону та прав позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд вважає, що позивачем пропущений строк оскарження рішення відповідача з поважних причин, оскільки у червні 2017 року позивач хворів (а.с. 44-48) та лише після звернення до фахівця у галузі права отримав належну юридичну допомогу (з копії довіреності вбачається, що представник був наданий позивача центром надання безоплатної правової допомоги 21.08.2017 року а.с. 12) та представник позивача 20.10.2018 року подав до суду позов в інтересах ОСОБА_1

У зв’язку з чим, суд вважає що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

З урахування наведеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Позов ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП: НОМЕР_1) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 16.02.2017 року щодо відмови ОСОБА_1(зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП: НОМЕР_1) у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Сумське об’єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести нарахування та виплачувати пенсію ОСОБА_1(зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП: НОМЕР_1) із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 24.02.2017 року .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 22 березня 2018 року.

Суддя