Рішення № 72887794, 22.03.2018, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/231/18

Провадження № 2/647/191/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.,

за участю секретаря Пелюховської Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у місті Бериславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: товарна біржа «Смарагд-Південь» про визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: товарна біржа «Смарагд-Південь» про визнання права власності на майно, посилаючись на те, що 05 січня 1999 року між ним та ОСОБА_2 на Товарній біржі «Смарагд-Південь» укладено договір купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Бериславський район, смт. Козацьке, вулиця Комарова, 47, який зареєстрований за № 007-ІІ 05 січня 1999 року. 10 січня 1999 року позивач зареєстрував право власності на даний будинок в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 198.

На даний час позивач позбавлений можливості вільно розпоряджатися належною йому нерухомістю, у зв'язку з невідповідністю правовстановлюючого документа чинному законодавству, а саме договір не було нотаріально посвідчено.

У зв’язку з наведеним позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Бериславський район, смт. Козацьке, вулиця Комарова, 47.

У судове засідання від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Від відповідача у судове засідання надійшла заява про розгляд у її відсутність, позовні вимоги визнала .

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 січня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на Товарній біржі «Смарагд-Південь» укладено договір купівлі-продажу будинку, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Бериславський район, смт. Козацьке, вулиця Комарова, 47, який зареєстрований за № 007-ІІ 05 січня 1999 року (а.с. 7).

ОСОБА_3 міститься посилання та те, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

10 січня 1999 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на дану будинок в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації і записано в реєстрову книгу за реєстровим № 198.

Відповідно до ЦК України 1963 року обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори купівлі-продажу жилих приміщень, договори міни, договори дарування нерухомого майна та довічного утримання. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 ЦК УРСР).

Проте, відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», який діяв на момент укладання сторонами договору купівлі-продажу, угода, зареєстрована на біржі, не підлягає нотаріальному посвідченню і вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Таким чином, придбавши у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, зареєстрованому на товарній біржі, будинок, на підставі ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу», ст. 128 ЦК УРСР ОСОБА_1 набув права власності на будівлю, однак не посвідчив угоду належним чином у порядку, передбаченому ЦК УРСР, що позбавило його можливості вільно розпорядитися своєю власністю.

Нотаріально засвідчити укладений договір на даний час неможливо, оскільки з моменту внесення змін до державного реєстру, право власності ОСОБА_2 на будинок за адресою: Херсонська область, Бериславський район, смт. Козацьке, вулиця Комарова, 47, припинено.

Наміри укладення договору відчуження спірного нерухомого майна виникли у ОСОБА_1 у той період часу, коли набрав чинності Цивільний Кодекс України (в редакції 2004 року), відповідно до норм ст. ст. 16, 392 якого власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати право власності на нерухоме майно, оскільки це право не визнається, право власності підлягає судовому захисту відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, оскільки іншого способу для поновлення порушеного права, ніж визнання права власності, законом не передбачено.

Після укладення вказаного договору ОСОБА_1 здійснював право користування та володіння вказаним будинком у повному обсязі. Про порушення своїх прав в частині того, що не може належним чином розпоряджатися своєю власністю у зв'язку з неналежним оформленням угоди від 2001 року ОСОБА_1 дізнався у 2017 році.

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги Закону, суд вважає позовні вимоги законним і обґрунтованими, а тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підстав для відмови у задоволенні позову у суду не має.

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд–

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: : Херсонська область, Бериславський район, село Костирка, вул. Молодіжна, будинок 35.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.О.Кириленко