Ухвала суду № 72886483, 22.03.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/445/18

Номер провадження 2-о/573/42/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Терещенко Ольга Іванівна, розглянув матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: орган опіки та піклування Вирівської сільської ради про встановлення опіки над недієздатною особою,

ВСТАНОВИЛА:

21 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною вище заявою.

У відповідності до вимог ст. 14 ЦПК України справа для розгляду була передана мені, судді Терещенко О.І.

Як вбачається із заяви та доданих до неї документів, ОСОБА_1 просить призначити її опікуном над недієздатним братом ОСОБА_2, який на даний час знаходиться на повному державному утриманні в КУСОР Атинський психоневрологічний інтернат, що є також заінтересованою особою в даній справі.

Директором зазначеної установи є ОСОБА_3, який є моїм, тобто судді Терещенко О.І., чоловіком.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім’ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов’язаний заявити самовідвід.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» ЄСПЛ зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб’єктивним та об’єктивним критеріями. Відповідно до суб’єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей протни Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року. пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Оскільки я, суддя Терещенко О.І., являюсь членом сім’ї ОСОБА_3, який є директором КУСОР Атинський психоневрологічний інтернат, де на повному державному забезпеченні знаходиться недієздатний брат заявниці ОСОБА_1 ОСОБА_2, вважаю за необхідне заявити самовідвід в даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39 ЦПК України

ПОСТАНОВИЛА:

Заявляю самовідвід в цивільній справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: орган опіки та піклування Вирівської сільської ради про встановлення опіки над недієздатною особою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя