Постанова № 72886409, 22.03.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2806/18

Номер справи місцевого суду: 515/1522/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого – Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Калараша А.А.

при секретарі: Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ПАТ „ОСОБА_3 МКБ” до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року ПАТ „ОСОБА_3 МКБ” звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року застосовано заходи забезпечення позову у виді заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: комплексу причалу «Расєйка», розташованого за адресою: Одеська область Татарбунарський район вул. Курортна, 100.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року скасувати та відмовити ПАТ „ОСОБА_3 МКБ” у задоволенні клопотання про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні ухвали норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Застосовуючи заходи забезпечення позову у виді заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: комплексу причалу «Расєйка», розташованого за адресою: Одеська область Татарбунарський район вул. Курортна, 100, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли спірні відносини і до вирішення справи по суті ОСОБА_2 може реалізувати спірне майно та таким чином у подальшому утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України (в редакції, яка діяла під час постановлення ухвали), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1-2 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України (в редакції, чинної на момент постановлення ухвали) позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до діючої редакції ЦПК України, а саме ч.1 п.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті вівідповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги відповідність обраного заходу забезпечення заявленим позовним вимогам, при цьому враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до роз’яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.03.2011 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Интерьер» солідарно з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 МКБ» заборгованість за кредитним договором №ОК/08-03 від 14.01.2008 р. в розмірі 1 553 424,65 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Интерьер» солідарно з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 МКБ» фінансові санкції за кредитним договором №ОК/08-03 від 14.01.2008 р. в розмірі 26 454,91 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Интерьер» солідарно з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 МКБ» заборгованість за договором овердрафту №ОК/09-01 від 19.02.2009 р. в розмірі 1 171 940,22 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Интерьер» солідарно з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 МКБ» фінансові санкції за договором овердрафту №ОК/09-01 від 19.02.2009 р. в розмірі 92 323,12 грн.

З метою виконання зазначеного рішення суду Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області було відкрито виконавче провадження, в процесі якого було виявлено майно, належне ОСОБА_4, зокрема, причал "Расєйка", розташований за адресою: Одеська область Татарбунарський район с. Приморське вул.Курортна, 100 та накладено на нього арешт.

В березні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.03.2011 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14.03.2017 року останньому поновлено строк на апеляційне оскарження рішення та відкрито апеляційне провадження.

20.03.2017 року Білгород-Дністровським МВ ДВС ГТУЮ в Одеській області, на виконання вимог ст.38 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу та знято обтяження із зазначеного вище майна, належного ОСОБА_4

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27.03.2017 року заяву Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 МКБ» про забезпечення позову – задоволено частково. Заборонено ОСОБА_4 вчиняти дії, щодо відчуження нерухомого майна, а саме:

- житлового будинку, загальною площа (кв.м): 1574.36, житлова площа (кв.м): 508.56, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вулиця Дзержинського, 42;

- комплексу, причал "Расєйка", адреса нерухомого майна: Одеська обл., Татарбунарський р., с. Приморське, вулиця Курортна, 100;

- комплексу, Винпункт, адреса нерухомого майна: Одеська обл., Татарбунарський р., с. Приморське, вулиця Свердлова, 83, Загальна площа (кв.м): 860,5;

- нежитлової будівлі, Швейна майстерня, адреса нерухомого майна: Одеська обл., Татарбунарський р., с. Приморське, вулиця Свердлова, 84 б, Загальна площа (кв.м): 750,9, Площа земельної ділянки (кв.м): 5766.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 31.03.2017 року ОСОБА_4 здійснив відчуження комплексу причал «Расєйка» шляхом укладення із ОСОБА_2 договору купівлі – продажу, серія 943, посвідченого 31.03.2017 року Білгород-Дністровською державною нотаріальною конторою Одеської області.

Даний договір купівлі-продажу комплексу причал «Расєйка» від 31.03.2017 року є предметом позову.

Таким чином, є всі підстави вважати, що існує ризик утруднення виконання рішення суду, якщо не застосувати заходи забезпечення позову.

Крім того, застосовані судом першої інстанції види забезпечення позову співмірні із заявленими позивачем вимогами.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не переконався, що між сторонами виник спір та вжив заходи забезпечення позову, який не є співмірним заявленим вимогам є неспроможними, оскільки суперечать матеріалам справи і не спростовують правильність висновку суду про задоволення заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд не переконався чи дійсно існує загроза відчуження відповідачем спірного майна, оскільки, як вбачається з матеріалів справи підставою для звернення до суду з позовом в даній цивільній справі, як раз і був факт відчуження боржником даної бази відпочинку з метою уникнути виконання судового рішення і таке відчуження виявилося можливим, оскільки своєчасно не були вжиті заходи забезпечення позову, яке має за мету до вирішення справи по суті усунути саму можливість відчужити предмет спору і тим самим утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову шкодять господарській діяльності апелянта, оскільки дані заходи стосуються лише заборони відчуження комплексу причалу «Расєйка», розташованого за адресою: Одеська область Татарбунарський район вул. Курортна, 100, наслідки яких не несуть за собою ризиків матеріальних збитків.

Інші доводи стосуються розгляду позовної заяви по суті.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року про забезпечення позову – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 22.03.2018 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

ОСОБА_5