Ухвала суду № 72882953, 05.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 березня 2018 року м.Київ № 810/4081/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про звернення рішення суду до негайного виконання в адміністративні справі

за позовом ОСОБА_1

до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсації та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсації та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 адміністративний позов задоволено.

02.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про звернення зазначеного рішення суду до негайного виконання в частині стягнення з Броварської ОДПІ грошової компенсації у розмірі 61939 грн. 16 коп., а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 21705 грн. 00 коп.

В обґрунтування доводів вказаної заяви позивачем зазначено, що в перелік судових рішень, які виконуються негайно відповідно до п.2 ч.1 ст. 371 КАСУ, входить рішення суду щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах стягнення за один місяць.

При цьому, позивач зазначає, що згідно з п.1 ч.2 ст. 371 КАСУ суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Позивач стверджує, що відшкодування (грошова компенсація) податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби є щомісячним додатковим видом грошового утримання (забезпечення).

На думку позивача, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю суттю також є заробітною платою, оскільки вираховується з розміру середньоденної заробітної плати за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню.

За наведених обставин позивач стверджує, що всі присуджені йому виплати виникли у зв’язку із проходженням ним публічної служби, а тому наявні підстави для звернення рішення суду до негайного виконання у межах стягнення вказаних виплат за один місяць.

Водночас, позивач звертав увагу суду, що на даний час він має скрутне матеріальне становище та потребує лікування по захворюванням, пов’язаними із проходженням служби, проте, у зв’язку із протиправною бездіяльністю відповідача він позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися грошовими коштами у сумі 83644,00 грн. Разом з цим, зауважив, що зі сплином часу сума вказаних коштів (виплат) може знецінитись з причин інфляційних втрат та можливим знеціненням національної грошової одиниці.

За наведених обставин позивач просить суд постановити ухвалу про звернення до негайного виконання рішення суду щодо всієї суми присуджених йому грошових виплат, а саме: грошової компенсації у розмірі утримання з грошового забезпечення сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі 61939,16 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 21705,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 розгляд заяви про звернення рішення суду до негайного виконання призначено на 05.03.2018.

У судове засідання учасники судового процесу не з’явились та явку уповноважених представників не забезпечили. Про дату, час та місце судового розгляду заяви були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі доказами.

Разом з тим, 05.03.2018 від позивача до суду надійшла заява про вирішення питання щодо про звернення рішення суду до негайного виконання у порядку письмового провадження.

Представником відповідача до суду подано клопотання відповідно до змісту якого останній просить суд заяву ОСОБА_1 про звернення рішення залишити без задоволення, з огляду на те, що рішенням суду від 28.02.2018 у даній справі зобов’язано відповідача – Броварську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надати звіт про виконання судового рішення.

Крім того, представник податкового органу також зазначив, що вирішення клопотання позивача про розгляд його заяви у порядку письмового провадження залишає на розсуд суду.

Відповідно до частини 3 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на зазначене суд здійснює розгляд заяви ОСОБА_1 про звернення рішення суду до негайного виконання в адміністративні справі у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду від 28.02.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області по не виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації втрат доходів при утриманні сум податку на доходи фізичних осіб та розрахунку при звільненні. Стягнуто з Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі утриманої з нього суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 61939 грн. 16 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 23.09.2017 по 30.10.2017 у сумі 21705 грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 836 грн. 44 коп.

Крім того, судом зобов'язано Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній адміністративній справі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня набрання рішенням законної сили.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви позивача, суд зазначає про таке.

Як вже зазначалось, позивач просить суд звернути до негайного виконання рішення суду від 28.02.2018 в частині стягнення на його користь з Броварської ОДПІ ГУ ДФС на грошову компенсацію у розмірі утриманої з нього суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 61939 грн. 16 коп.

Відповідно до вимог пункту 3, 4 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (затверджений постановою КМУ від 15 січня 2004 № 44) виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Крім того, приписами частини 2 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, з огляду на вказані норми законодавства суд погоджується із доводами позивача про те, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями – належить до складу грошового забезпечення цих осіб.

Щодо вимоги позивача про звернення до негайного виконання рішення суду від 28.02.2018 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 23.09.2017 по 30.10.2017 у сумі 21705 грн. 00 коп., то суд зазначає, що вказаний вид компенсаційних виплат не належить до складу ані заробітної плати, ані іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Так, відповідно до частини 1 Закону України № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати. Відповідно до приписів вказаної норми основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, з наведеного вбачається, до складу заробітної плати належать виплати роботодавця працівникові за виконання останнім роботи (трудових обов’язків).

У свою чергу, положеннями статей 1, 2 Закону № 2050-III передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно з приписами статті 116 та 117 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, з наведеного вбачається, що компенсація громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, в тому числі і повного розрахунку з працівником в день його звільнення, є видом відповідальності роботодавця за несвоєчасну виплату належних працівникові коштів та не залежить від волі або дій (пов’язаних із виконанням виробничих завдань і функцій) працівника.

Відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Частиною 2 вказаної норми передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні, зокрема, виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.

Отже, з аналізу вказаної норми законодавства вбачається, що звернення рішення суду до негайного виконання у силу частини 2 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України є правом, а не обов’язком суду. При цьому, відповідно до приписів вказаної статті рішення суду є можливим звернути до негайного виконання лише у випадку присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби та виключно у межах суми стягнення за один місяць.

Дослідивши заяву позивача (з урахуванням зазначених позивачем доводів на її обґрунтування), проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано відповідне питання, та враховуючи, що відповідача зобов’язано подати до суду звіт про виконання рішення у даній адміністративній справі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня набрання ним законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині звернення до негайного виконання рішення суду від 28.02.2018 щодо стягнення з Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі утриманої з нього суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 61939 (шістдесят одна тисяча дев’ятсот тридцять дев’ять) грн. 16 коп. у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241, 248, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про звернення рішення суду до негайного виконання в адміністративні справі за позовом ОСОБА_1 до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення грошової компенсації та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, - задовольнити частково.

2. Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі утриманої з нього суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 61939 (шістдесят одна тисяча дев’ятсот тридцять дев’ять) грн. 16 коп. у межах суми стягнення за один місяць.

3. В іншій частині вимог позивача про звернення рішення суду від 28.02.2018 в адміністративній справі № 810/4082/17 до негайного виконання – відмовити.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви про звернення рішення до негайного виконання набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено у загальному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.