Постанова № 72882284, 21.03.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2571/17м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Одеського апеляційного господарського суду №5

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Колоколова С.І.,

ОСОБА_1,

секретар судового засідання – Селиверстова М.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2 (керівник);

від відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області

на рішення Господарського суду Одеської області

від 12 грудня 2017 року (повний текст складено 18.12.2017р.)

по справі № 916/2571/17

за позовом Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області

до відповідача ОСОБА_3 підприємства “Вермонт і К”

про відшкодування вартості товару неналежної якості

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_4

час та місце винесення рішення: 12.12.2017р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 21.03.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.12.2017р. у справі №916/2571/17 (суддя Рога Н.В., повний текст складено 18.12.2017р.) відмовлено у задоволенні позову Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області до ОСОБА_3 підприємства “Вермонт і К” про відшкодування вартості товару неналежної якості у сумі 57853 грн. 90 коп.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції встановив, що 10.10.2016р. між

Відділом освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області та ПП „Вермонт і К” було укладено договір купівлі-продажу №0610-1, умовами якого не передбачено заміни способу поставки, отримання паливно-мастильних матеріалів на підставі талонів, порядку отримання талонів, їх заміни. Також, судом встановлено, що за накладною №58 від 10.10.2016р. ПП „Вермонт і К” передало, а Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області отримав товар на загальну суму 187703 грн., а відповідно до платіжних доручень №229, №285, №1677 від 11.10.2016р. Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області перерахував ПП „Вермонт і К” грошові кошти у загальному розмірі 187703 грн. З урахуванням викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку про належне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу №0610-1 від 10.10.2016р.

Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що позивач просить відшкодувати суму за товар неналежної якості, проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що отриманий позивачем товар був неналежної якості.

У вказаному рішенні суд першої інстанції вказав, що позивачем у даній справі не доведено наявність всіх складових, необхідних для застосування до відповідача такого виду відповідальності як стягнення збитків.

При цьому, місцевий господарський суд звернув увагу на те, що з наданих позивачем експрес-накладних „ОСОБА_4 пошта” не вбачається, що ці відправлення були зроблені на адресу саме ПП „Вермонт і К”, що вкладеннями до цих відправлень були саме талони на пальне та те, що ці відправлення були будь-ким отримані.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області, в якій позивач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017р. у справі №916/2571/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Так, апелянт зазначає, що з урахуванням п. 6.3 договору, відповідачу було надіслано претензію, яку він погодився виконати, проте, в подальшому не виконав. Отже, з посиланням на ч.2 ст. 678 ЦК України, позивач вимагає повернути сплачену за товар суму у розмірі 57853,90 грн. Крім того, скаржник вказує, що Відділ освіти не зміг скористатися товаром, за який було сплачено кошти у повному обсязі

Також, апелянт зазначає, що надана експрес-накладна „ОСОБА_4 пошта” від 23.12.2016р. містить інформацію, яка підтверджує отримання директором відповідача талонів на паливо.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018р. відкрито апеляційне за апеляційною скаргою Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017р. у справі №916/2571/17, встановлено відповідачу строк 7 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2018р. призначено до розгляду апеляційну скаргу Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на 21.02.2018р. о 12:30 год.

02.02.2018р. від Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів, яким позивач просить витребувати у ТзОВ «СТЕЙТ ОІЛ» відповідь щодо факту закриття АЗС «БРСМ-Нафта» на території Волинської області наприкінці 2016 – на початку 2017 року, а також витребувати від ТОВ «ОСОБА_4 пошта» підтвердження відправленого Відділом освіти товару (талонів на пальне).

07.02.2018р. від Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на електронну адресу Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2018р. розгляд справи №916/2571/17 за клопотанням Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області призначено в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Ківерцівському районному суду Волинської області.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції 21.02.2018р. оголошено перерву до 21.03.2018р. о 11:00 год., про що винесено відповідну ухвалу Одеського апеляційного господарського суду.

20.03.2018р. від Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області до Одеського апеляційного господарського суду надійшов лист з копією паспорту представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 21.03.2018р. не з’явився, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, що вбачається з реєстру поштових відправлень Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2018р.

Відповідно до вимог ст.ст.240, 283 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області, заслухавши представника позивача, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2016р. між Відділом освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області (Покупець) та ПП „Вермонт і К” (Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №0610-1, відповідно до якого Постачальник зобов’язався поставити Покупцю товар - „паливо рідинне та газ; оливи мастильні (бензин А-95, бензин А-92, паливо дизельне) код за ДКПП-19.20.2, зазначений у специфікації, що є додатком до договору і його невід'ємною частиною, а Покупець зобов’язався прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору кількість товару становить: бензин А-95 – 3200 л, бензин А-92 – 3100 л, паливо дизельне – 3000 л.

За умовами п.2.1 договору Постачальник повинен передати (поставити) Покупцю товар, якість якого відповідає вимогам стандартів, а також умовам, встановленим законодавством до товару цього виду.

За положеннями розділу ІІІ договору ціна договору становить 187703 грн. (з ПДВ). Ціна за одиницю товару вказана у специфікації. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження , у тому числі непереборної сили , затримки фінансування витрат замовника, за умови , що такі зміни не призведуть до збільшення суми , визначеної у договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Пунктом п.4.1 договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються на умовах відстрочки платежу протягом 20 банківських днів з дня поставки (передачі) товару. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання Покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Оплата проводиться відповідно до кошторисних призначень.

Відповідно до п.п. 5.1 -5.3 договору строк (термін) поставки (передачі) товару – до 31.12.2016р. Місце поставки (передачі) товару: АЗС у Волинській області. Приймання товару здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України.

За положеннями п.6.3 договору Постачальник зобов’язався, зокрема, забезпечити поставку (передачу) товару у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку (передачу) товару, якість якого відповідає вимогам стандартів, а також умовам , встановленим чинним законодавством до товару такого виду; замінити товар неналежної якості впродовж трьох робочих днів з моменту отримання обґрунтованої претензії від Покупця.

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2016р., або до моменту повного взаєморозрахунку сторін ( п. 10.1 договору).

Матеріали справи свідчать, що за накладною №58 від 10.10.2016р. ПП „Вермонт і К” передало, а Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області отримав товар на загальну сулу 187703 грн. ( з ПДВ), у тому числі бензин А-95 – 3200 л на суму 68032 грн., бензин А-92 – 3 100 л на суму 64201 грн., паливо дизельне – 3000 л на суму 55470 грн.

Платіжним дорученням №229 від 11.10.2016р. Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області перерахував ПП „Вермонт і К” грошові кошти у розмірі 26575 грн. із призначенням платежу: за бензин згідно накладної №58 від 10.10.2016р. та договору №0610-1 від 10.10.2016р. (з ПДВ). Платіжним дорученням №285 від 11.10.2016р. Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області перерахував ПП „Вермонт і К” грошові кошти у розмірі 47835 грн. із призначенням платежу: за бензин згідно накладної №58 від 10.10.2016р. та договору №0610-1 від 10.10.2016р. (з ПДВ). Платіжним дорученням №1677 від 11.10.2016р. Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області перерахував ПП „Вермонт і К” грошові кошти у розмірі 113 293 грн. із призначенням платежу: за бензин, диз. паливо згідно накладної №58 від 10.10.2016р. та договору №0610-1 від 10.10.2016р. (з ПДВ).

Як зазначає позивач, предметом договору купівлі-продажу №0610-1 від 10.10.2016р. є талони на бензин марки А-95, А-92 та дизельне паливо. Відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України №281/171/578/155 від 20.05.2008р., талон- це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Позивач вважає, що наявність такого талону свідчить про право позивача – власника пластикового талону, вимагати у ПП „Вермонт і К” надання пального відповідної кількості, марки, що відповідає номіналу пластикового талону. При цьому, оскільки талони відповідачем було надано на АЗС „БРСМ-Нафта”, то позивач мав використати ці талони саме на цих заправках, зокрема, м. Луцьк, вул. Конякина, 24а, м. Луцьк, вул. Глушець, 39а, с. Липини, вул. Рівненська, 1к, с. Старовойтове, вул. Пограничників, 7а.

Листом від 11.10.2016р. позивач просив ПП „Вермонт і К” надіслати талони на пасивно-мастильні матеріали згідно накладної, а саме: бензин А-95 – 3200 л на суму 68 032 грн., бензин А-92 – 3100 л на суму 64 201 грн., паливо дизельне – 3000 л на суму 55470 грн.

Позивач вказує, що у зв’язку із призупиненням діяльності мережі АЗС торгівельної марки БРСМ у Ківерцівському районі, листом від 01.12.2016р. він звернувся до ПП „Вермонт і К” з проханням здійснити обмін талонами, що дають змогу заправлятися на АЗС БРСМ на талони АЗС „Авіас” у кількості: бензин А-95- 600л, бензин А-92 – 400л, ДП- 480л. У відповідь на зазначений лист, листом від 05.12.2016р. №0512-1 ПП „Вермонт і К” просило надіслати на адресу підприємства талони АЗС БРСМ у кількості: бензин А-95- 600л, бензин А-92 – 400л, ДП- 480л на адресу поштового відділення №63 „ОСОБА_4 пошта”, та гарантувало заміну на аналогічну кількість талонів АЗС „Авіас”.

Позивач зазначає, що експрес-накладною №59000222458081 від 06.12.2016р. він надіслав на адресу відповідача зазначену кількість талонів.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 06.12.2016р. №1557/-1-18/2-16 Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області просив ПП „Вермонт і К” здійснити обмін талонів, які дають змогу заправлятися на АЗС БРСМ на талони АЗС „Авіас” у кількості : бензин А-95- 600л, бензин А-92 – 730л, ДП- 1730л. Крім того, Відділ повідомив, що направляє талони на вказані у електронному листі адреси, а саме: до відділу освіти Знам`янської райдержадміністрації Кіровоградської області талони на бензин А-92 – 730л, ДП- 1730л, талони на бензин А-92 – 730л, ДП - 1730л на адресу: м.Одеса, відділення №59 ОСОБА_5. Згідно листа Знам`янської райдержадміністрації Кіровоградської області від 26.05.2017р. талони нею було отримано.

Листом від 20.12.2016р. Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області просив ПП „Вермонт і К” дозамінити у повному обсязі залишкову кількість талонів мережі АЗМ БРСМ-нафта” та АЗМ „Авіас” у кількості: бензин А-95- 1740л, бензин А-92 – 710л, ДП- 610л, та надіслати зазначену кількість талонів на адресу: Волинська обл., м. Ківерці, вул. Киричука, 1 або через відділення №1 „ОСОБА_4 пошта” у м. Ківерці. При цьому, позивач зазначає, що талони у такій кількості мережі АЗМ БРСМ-нафта” ним було надіслано на адресу відповідача, що підтверджується експрес-накладною №59000226758835 від 23 грудня 2016р. Але, відповідачем було надіслано на адресу позивача лише талони на 100л бензину А-95 та 100 л бензину А-92, у зв’язку з чим позивач зазначає, що ним було не отримано талони на 1640 л бензину А-95 за ціною 21 грн. 26 коп. за 1 л, 610 л бензину А-92 за ціною 20 грн. 71 коп. за 1 л та 560 л дизельного палива за ціною 18 грн. 49 коп., що загалом становить 57853 грн. 90 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За приписами ч.1 ст.656 цього Кодексу предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Крім того, відповідно до ч.1 ст.667 цього Кодексу якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Згідно ж ч.2 ст.678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Приймаючи до уваги вищевикладене, Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

За положеннями ст.ст.15 ,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках передбачених законодавчими актами України , до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб’єктами підприємницької діяльності.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу.

Умовами вказаного договору передбачений певний порядок поставки товару та здійснення оплати.

Колегія суддів зазначає, що положення вказаного договору не містять умов, які передбачають інший порядок поставки товару або заміни способу поставки, отримання товару на підставі талонів, порядку отримання талонів, їх обміну.

Матеріали справи свідчать, що за накладною №58 від 10.10.2016р. ПП „Вермонт і К” передало, а Відділ освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області отримав товар на загальну сулу 187703 грн. ( з ПДВ), у тому числі бензин А-95 – 3200 л на суму 68032 грн., бензин А-92 – 3100 л на суму 64201 грн., паливо дизельне – 3000 л на суму 55470 грн., а платіжними дорученнями №229, №285, №1677 від 11.10.2016р. позивач здійснив оплату на рахунок відповідача на загальну суму 187703 грн.

За таких обставин, враховуючи умови укладеного між сторонами договору, можна дійти висновку про належне виконання сторонами за договором купівлі-продажу №0610-1 від 10.10.2016р. своїх зобов’язань щодо поставки товару та оплати його вартості у повному обсязі.

Крім того, судова колегія вказує, що у позовній заяві позивач просить здійснити відшкодування за товар неналежної якості у сумі 57853 грн. 90 коп., проте, жодних доказів того, що отриманий позивачем товар був неналежної якості, матеріали справи не містять.

Що стосується такого способу захисту порушеного права як відшкодування збитків, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За положеннями ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати ,яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Дослідивши позовну заяву, судова колегія вказує, що позивачем не доведено наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування до відповідача такого виду відповідальності як стягнення збитків.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що надана експрес-накладна „ОСОБА_4 пошта” від 23.12.2016р. містить інформацію, яка підтверджує отримання директором відповідача талонів на паливо, оскільки з неї не вбачається, що відправлення було зроблено на адресу саме ПП „Вермонт і К”, а також те, що вкладеннями до відправлення були саме талони на пальне.

Відтак, клопотання позивача про витребування від ТОВ «ОСОБА_4 пошта» підтвердження відправленого Відділом освіти талонів на пальне є необґрунтованим.

За таких обставин, проаналізувавши всіх обставини справи, приймаючи до уваги вищевикладені висновки, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції було ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017р. у справі №916/2571/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відділу освіти Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017р. у справі №916/2571/17 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений і підписаний 22.03.2018р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.