Рішення № 72881855, 13.03.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 Справа № 917/1762/17

м. Полтава

За позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк", пр-т Перемоги, 107А, м. Київ, 03115

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елплат", АДРЕСА_1, 36011

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (1) - фізична особа ОСОБА_1 (36011, АДРЕСА_2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (2) - фізична особа ОСОБА_2 (36011, АДРЕСА_2)

про стягнення 695377,65 грн.

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 10.06.2017.

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи (1): не з'явився;

від третьої особи (2): не з"явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ПроКредитБанк" (далі - позивач/ ПАТ "ПроКредитБанк") звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елплат" (далі - відповідач/ ТОВ "Елплат") 695377,65 грн., в тому числі 240688,46 грн. основного боргу, 12556,68 грн. процентів, 442132,51 грн. пені. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання овердрафту № 1101.44737 від 09.09.2014.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.10.2017. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 15.11.2017.

Ухвалою від 15.11.2017. суд за клопотанням позивача залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичних осіб ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та відклав розгляд справи на 07.12.2017.

07.12.2017. суд за клопотанням позивача відклав розгляд справи на 19.12.2017.

У зв'язку з набранням законної сили новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, викладеною у розділі І Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017. N 2147-VIII (далі - ГПК України), 19.12.2017. суд постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 23.01.2018.

Ухвалою від 23.01.2018. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача та третіх осіб суд відклав підготовче засідання у справі на 14.02.2018.

14.02.2018. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13.03.2018., про що постановив відповідну ухвалу.

В судове засідання 13.03.2018. відповідач та треті особи не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили. Копії ухвал суду від 14.02.2018., які направлялися відповідачу та третім особам, повернулися до суду не врученими у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач та треті особи були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання.

Крім цього, суд зазначає, що відповідачу та третім особам було відомо про розгляд господарським судом Полтавської області даної справи, що підтверджується повідомленнями про вручення їм копій ухвал суду від 15.11.2017 та від 07.12.2017. по дані справі (а.с. 133-137,139).

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв'язку з цим відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Треті особи пояснень по справі також не надали.

В судовому засіданні 13.03.2018. представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2014. між позивачем (кредитор за договором) та відповідачем (позичальник за договором) було укладено Договір про надання овердрафту № 1101.44737 від 09.09.2014. (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору кредитор на підставі цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом здійснення протягом строку дії овердрафту переказів грошей з вказаного у п. 1.2. цього договору рахунку позичальника згідно з розрахунковими документами позичальника понад залишок коштів на даному рахунку у межах ліміту овердрафту, встановленого цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору кредит надається на наступних умовах:

- розмір ліміту 400 000 грн.;

- строк дії овердрафту з 09.09.2014. по 09.09.2016. включно;

- тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 22,00 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році;

- цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів.

Згідно п. 2.2. договору, надання овердрафту оформляється формуванням дебетового сальдо поточного рахунку позичальника. Сумою овердрафту є дебетове сальдо поточного рахунку позичальника на момент закриття кожного операційного дня.

Порядок погашення овердрафту протягом строку дії овердрафту відповідно до п. 3.1. договору здійснюється шляхом щоденного автоматичного, без попереднього чи наступного погодження з позичальником, зменшення дебетового сальдо поточного рахунку позичальника на суму усіх коштів, які були зараховані на цей рахунок протягом операційного дня. Кожне погашення овердрафту поновлює використаний ліміт на суму такого погашення.

09.09.2014. між позивачем як кредитором та поручителями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були укладені договори поруки № 278275-ДПЗ і № 278240-ДПЗ відповідно. На підставі вказаних договорів поручителі поручилися перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника за договором овердрафту № 1101.44737 від 09.09.2014. у їх повному обсязі як солідарні із позичальником боржники (копії договорів поруки - а.с. 109-112).

Позивач у позові зазначає, що він виконав умови договору, надавши відповідачу передбачений договором кредитний ліміт 09.09.2014. Вказане підтверджується меморіальним ордером № 216194296_230031738 від 09.09.2014. (а.с. 43) та випискою з особового рахунку відповідача від 01.11.2017. (а.с. 49-106).

Проте, як стверджує позивач, відповідач умови договору щодо своєчасного повернення позивачу кредитних коштів та процентів за їх користування не виконав.

Згідно п. 3.10. договору сторони погодилися, що належним та достатнім доказом наявності та розміру заборгованості позичальника є письмова довідка кредитора.

Таким чином, відповідно до умов договору доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості (а.с. 20) може вважатися належним та достатнім доказом наявності та розміру заборгованості позичальника.

Згідно наведеного позивачем розрахунку сума заборгованості відповідача по кредиту (капітал) становить 240688,46 грн. Вказана сума боргу також підтверджується випискою з особового рахунку відповідача від 01.11.2017. (а.с. 49-106).

Крім цього, позивач нарахував відповідачу проценти за користування кредитними коштами за час прострочення оплати заборгованості з 09.09.2016. по 24.07.2017., розмір яких склав 12556,68 грн.

Згідно п. 3.3. договору передбачено, що за користування овердрафтом позичальник у перший банківський день кожного календарного місяця, а у випадку повного погашення овердрафту - у день повного погашення сплачує кредитору проценти, у розмірі вказаному у п. 1.2. договору. Проценти нараховуються у дні погашення процентів, на суму залишку кредиту, існуючого на момент закриття кожного з операційних днів за кожен календарний день періоду між датою (включно), що передує поточному нарахуванню та датою (включно) останнього нарахування процентів (датою видачі кредиту - для першого нарахування).

Отже, розмір процентів, що встановлений кредитним договором, повинен сплачуватися за весь час користування кредитними коштами до моменту погашення овердрафту.

При нарахуванні процентів позивач керувався п. 1.2. договору, відповідно до якого проценти нараховуються, виходячи із 360 календарних днів у році, через можні 6 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення, розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: ПРОЦЕНТИ = ІНДЕКС UIRD 12 + 1.70%.

Індекс UIRD 12 - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб - індикативна ставка, що розраховується в системі Томсон Рейтерс за методикою, розробленою спільно з Національним Банком України, на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються провідними учасниками українського ринку банківських депозитів фізичних осіб. Дані про величину Індексу UIRD 12 є загальнодоступними в мережі Інтернет, на офіційному сайті Національного Банку України та на офіційному сайті кредитора.

Для розрахунку Процентів застосовується Індекс UIRD 12, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 12 місяців та оприлюднюється станом на передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів. Якщо в передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів індекс UIRD12 не оприлюднювався, то застосовується останній з оприлюднених до передостаннього банківського в Україні дня місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів Індекс UIRD 12. Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня включно), що передує дню наступної дати зміни процентів. Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули не може перевищувати максимальний розмір процентів, який дорівнює 40% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, та бути меншим мінімального розміру процентів. Мінімальний розмір процентів за цим договором становить: процентна ставка вказана у рядку 4 таблиці п. 1.2 договору (22%) мінус три процентних пункти. Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню на прострочену суму заборгованості за загальний період прострочення з 09.09.2016. по 24.07.2017. у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості.

В обґрунтування вимоги про нарахування пені позивач посилається на п. 6.1. договору, згідно якого при порушенні позичальником встановлених строків погашення грошових зобов'язань, він сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень за кожний календарний день існування заборгованості, включаючи день її повного погашення.

Відповідно до п. 6.3. договору, нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.

При винесенні рішення суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за кредитним договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Отже, укладений кредитний договір є підставою для виникнення у відповідача грошових зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 400000 грн. (з урахування комісії за встановлення овердрафту), належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором. Дана обставина відповідачем не спростована.

За приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Строк повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами є таким, що настав.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України відповідач кредит не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 240688,46 грн. основного боргу (капіталу) та 12556,68 грн. процентів за користування кредитом підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Сторони узгодили, що за порушення позичальником зобов'язань за договором пеня встановлюється в розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п'ятнадцять) гривень за кожний календарний день існування заборгованості, включаючи день її повного погашення.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовам договору, а тому вимоги в частині стягнення 442132,51 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елплат" (АДРЕСА_1, 36011; код ЄДРПОУ 36984783) на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" (пр-т Перемоги, 107А, м. Київ, 03115; код ЄДРПОУ 21677333) 240688 грн. 46 коп. основної заборгованості по кредиту, 12556 грн. 68 коп. процентів за користування кредитними коштами, 442132 грн. 51 коп. пені, 10430 грн. 67 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 21.03.2018.

Суддя О.С. Семчук