Постанова № 72879936, 20.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

Справа №752/8788/17

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/2596/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.

розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року (суддя Шумко А.В.) про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення права власності на квартиру,

встановила:

у квітні 2017р. позивач звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 квітня 2017 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу наданий строк для усунення її недоліків.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року вказану позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку із неусуненням недоліків.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить ухвалу судді скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник позивача посилається на порушення суддею норм процесуального права, оскільки вважає, що недоліки позовної заяви, на які вказав суддя, не перешкоджають її подальшому розгляду.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана апеляційна скарга розглянута колегією суддів без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суддя виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, редакція якої діяла на момент подання позовної заяви, а позивачем не усунені недоліки, зазначені в ухвалі судді від 28 квітня 2017р., та не доплачено судовий збір.

Проте, погодитися з таким висновком судді не можна з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України, редакція якої діяла на момент подання позовної заяви, позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я

- 2 -

(найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Подана ОСОБА_1 позовна заява відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, в ній зазначені позивач та відповідач, місце їх знаходження, викладений зміст позовних вимог та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначаються докази.

При цьому, суддею не враховано, що Цивільний процесуальний Кодекс України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а надає право позивачу вільно викласти зміст своїх вимог, які можуть бути уточнені судом під час попереднього розгляду справи або під час судового засідання.

Посилання судді на відсутність доказів зазначеної позивачем ціни позову та вартості майна, не ґрунтуються на нормах процесуального права.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України у позовній заяві зазначається ціна позову.

Згідно частин 1 та 2 статті 80 ЦПК України, редакція якої діяла на момент подання позовної заяви, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Однак, суддею вказані норми процесуального права враховані не були, а ухвала судді від 28 квітня 2017р. не містить обґрунтування незгоди із ціною позову, яка визначена позивачем, та не зазначений конкретний розмір судового збору, який повинна доплатити позивач.

Також не ґрунтуються на нормах процесуального права вимоги судді про необхідність надання позивачем до позовної заяви доказів, які підтверджують право власності померлої на спірну квартиру, та відсутність інших спадкоємців, оскільки у статті 119 ЦПК України було зазначено, що позивач повинен тільки зазначити докази, які підтверджують обставини, викладені у позовній заяві.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Вказані норми процесуального права та роз'яснення Верховного Суду України не були враховані суддею при повернені позовної заяви позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала про повернення позивачу позовної заяви постановлена суддею з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

- 3 -

задовольнити.

Ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 вересня 2017 року скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення права власності на квартиру направити до Голосіївського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: