Рішення № 72879845, 21.03.2018, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2406/17

2-а/683/11/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Крупської В.В.

представник позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ратушної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України у Хмельницькій області про визнання незаконною відмови в призначенні йому пенсії за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до ст. 16 Закону України « Про пенсійне забезпечення»; визнати за ним право на пенсію за віком як учасника бойових дій та зобов'язати Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України у Хмельницькій області зарахувати до його трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій, відповідно до ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи на посаді працівника будівельної бригади на Старокостянтинівському цукрозаводі Мануїльського (ВСАТ «Зоря») з 05 квітня 1989 року по 12 лютого 2000 року ( 10 років 10 місяців 9 днів) та період військової служби з 10 жовтня 1980 року по 21 грудня 1980 року, 03 листопада1982 року по 09 листопада 1982 року, а також період з 22.12.1980 року по 02.11.1982 року приймав участь в наданні воєнної допомоги в Республіці Афганістан».

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_3 вказує, що в період з 01.12.1980 року по 01.10.1982 року він проходив строкову військову службу в військовій частині польова пошта 51883 та приймав участь в бойових діях на території республіки Афганістан. В установленому законодавством порядку позивача визнано учасником бойових дій на території республіки Афганістан та на підтвердження цього статусу Старокостянтинівським РВК йому видане посвідчення учасника бойових дій, в якому зазначено, що він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій. ОСОБА_3 має 25 років 19 днів загального трудового стажу, в тому числі: період навчання в Старошкостянтинівському ПТУ №1 з 01.09.1979 р. - 22.07.1980 р. (10 місяців 23 дні), на Старокостянтинівському заводі «Металіст» в період з 01.09.1980р. - 02.10.1980р. (11 місяців 24 дні), в період з 01.02.1983р. - 02.04.1989 року (6 років 2 місяці 3 дні), Старокостянтинівський завод Мануїльського в період з 05.04.1989р.-12.02.2000р. (10 років 10 місяців 7 днів), ВСАТ «Зоря» в період з 22.02.2002р.-17.12.2002р. (9 місяців 27 днів), СТОВ «Інтер-Случ» з 17.12.2002р.-24.04.2003р. (4 місяці 9 днів), об'єднання Київліс з 01.10.2004р.-01.12.2004р. (2 місяці 2 дні), в період з 10.10.1980р.-09.11.1982р. проходив військову службу. Кім того, з 22.12.1980 року по 02.11.1982 року приймав участь в наданні воєнної допомоги в Республіці Афганістан». У

відповідності до ст. 16 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" він має право на пенсію після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років. Тому, ІНФОРМАЦІЯ_1 він звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії, як учаснику бойових дій. Старокостянтинівським об'єднананим управлінням Пенсійного Фонду України у Хмельницькій області рішенням від 21 серпня 2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій, через те, що у його військовому квитку дати початку та кінця служби написано іншим чорнилом, а також не зараховано період роботи на Старокостянтинівському цукрокомбінаті ім.Мануїльського (ВСАТ Зоря), оскільки в трудовій книжці відсутній номер та дата наказу на звільнення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечила та просила відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши учасників процесу, покази свідків, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу виповнилося 55 років та у цей день він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Встановлено, що має 25 років 19 днів загального трудового стажу, в тому числі: період навчання в Старокостянтинівському ПТУ №1 з 01.09.1979 р. - 22.07.1980 р. (10 місяців 23 дні), на Старокостянтинівському заводі «Металіст» в період з 01.09.1980р. - 02.10.1980р. (11 місяців 24 дні), в період з 01.02.1983р. по 02.04.1989 року (6 років 2 місяці 3 дні), Старокостянтинівський завод Мануїльського в період з 05.04.1989р. по 12.02.2000 р. (10 років 10 місяців 7 днів), ВСАТ «Зоря» в період з 22.02.2002р. по 17.12.2002р. (9 місяців 27 днів), СТОВ «Інтер-Случ» з 17.12.2002р. по 24.04.2003р. (4 місяці 9 днів), об'єднання Київліс з 01.10.2004р. по 01.12.2004р. (2 місяці 2 дні),

Крім того, згідно військового квитка НОМЕР_1 в період з 10.10.1980 р. по 09.11.1982 р. проходив військову службу.

Згідно довідки Старокостянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату від 10 березня 2017 року № 90 та військового квитка, ОСОБА_3 проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) ДР Афганістан, в період з 22 грудня 1980 року по 02 листопада 1982 року в складі військової частини польова пошта 51883 .

Таким чином, у відповідності до ст. 16 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" позивач ОСОБА_3 має право на пенсію після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Вказані обставини підтверджуються: паспортними даними позивача; копією трудової книжки; листом ОУПФУ № 10932/03 від 21.08.2017 року; копією військового квитка НОМЕР_1; копією довідки Старокостянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату від 10 березня 2017 року № 90; пенсійною справою, яка оглянута судом.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затверджений Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до п. 16 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає п. 1 Порядку "Підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, згідно якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності записів у трудовій книжці, а також у випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів. Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, виписки із наказів, особові рахунки, відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори, інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності документів про наявний трудовий стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що уточнюючі довідки підприємств та організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, якщо у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Крім того, у разі, якщо підприємство, установа або організація були ліквідовані без визначення правонаступника, періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремої категорії працівників, підтверджуються у відповідності до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1. (далі Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за N 1231/13105.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідківЧорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Вказана норма узгоджується з абз. 6 п. 3 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Отже, загальний трудовий стаж, підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_3, а сукупність вищезазначених обставин свідчить про те, що позивач набув права на пенсію за віком, як учасник бойових дій.

Крім того, вказані обставини підтвердив свідок ОСОБА_4, а саме, що у вказані вище періоди ОСОБА_3 проходив військову службу в Республіці Авганістан з 1980 по 1982 роки.

З огляду на зазначене, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6-12, 242- 246, 250 КАС України, ст. 46 Конституції України, ст.16 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.п. 1, 2, 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати незаконною відмову Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах.

Визнати за ОСОБА_3 право на пільгову пенсію відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити таку пенсію ОСОБА_3, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя