Рішення № 72879121, 20.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2018 Справа №607/3613/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Грицака Р.М.

за участю секретаря с/з Чех Ю.Ю.

з участю перекладача Мікадзе М.Т.

представника позивача Гаврилюк З.Б.

відповідача ОСОБА_4

адвоката Пономаренко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області до громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4 про примусове видворення за межі України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України, - ВСТАНОВИВ:

Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (далі - УДМС у Тернопільській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4 про примусове видворення за межі України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України, допустивши рішення суду до негайного виконання. В обґрунтування вимог позивач вказує, що громадянин Республіки Грузія ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в?їхав в Україну 24.06.2016р. за паспортним документом серії НОМЕР_1, та після в'їзду в Україну 24.06.2016 р. її територію не покидав. На момент виявлення відповідача 16.08.2017 року посадовими особами позивача останній перебував в Україні без законних на те підстав. Відповідач не звертався до територіальних органів та підрозділів ДМС України з клопотанням щодо продовження строку перебування на території України, порушуючи вимоги законодавства, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства. 16.08.2017 року за порушення правил перебування іноземців в Україні громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510,00 грн., який сплачено в повному обсязі. Також, 16.08.2017 УДМС у Тернопільській області було прийняте рішення про примусове повернення з України громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4 (далі - рішення про примусове повернення з України), яким останнього зобов'язано покинути територію України у термін до 04.09.2017р. та заборонено в'їзд на територію України строком на 3 роки. Один із примірників рішення про примусове повернення з України особисто вручений Відповідачу, йому роз'яснено його права та обов'язки, зобов'язано не пізніше 04.09.2017р. самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання рішення про примусове повернення з України. По даний час дане рішення відповідачем не виконано. Посилаючись на те, що відповідач свідомо ухиляється від виконання рішення про примусове повернення з України, жодних дій щодо повернення в країну походження у термін визначений у рішенні про примусове повернення з України не вживає, не має належного фінансового забезпечення, законних джерел доходу, офіційно не працевлаштований, не навчається, і не вживає будь-яких заходів щодо легалізації перебування в Україні, тому просить примусово видворити за межі території України відповідача та затримати його з метою ідентифікації та забезпечення видворення його за межі України з поміщенням його до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість місяців). Крім того, посилаючись на порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, з метою забезпечення реального виконання рішення суду, просить допустити його до негайного виконання. В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просить суд примусово видворити за межі України громадянина Грузії ОСОБА_4, та затримати його з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України строком на шість місяців. Відповідач, який давав пояснення в присутності перекладача та адвоката Пономаренко І.А., у судовому засіданні заперечував щодо його примусового видворенню та затримання. Пояснив, що він приїхав на Україну з метою одружитися та створити сім'ю однак обставини склалися не таким чином, як він очікував та на даний час він проживає на території України без законних на те підстав. Просив в задоволенні позову відмовити та надати йому час на повернення до Грузії в добровільному порядку.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

В ході перевірки посадовими особами УДМС у Тернопільській області було встановлено, що громадянин Республіки Грузія ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в?їхав в Україну 24.06.2016р. за паспортним документом серії НОМЕР_1, що встановлено на підставі інформації наданої Управління карного розшуку ГУНП в Тернопільській області від 16.08.2017 № 1687/7/01-17.

Після в'їзду в Україну 24.06.2016р. громадянин Республіки Грузія ОСОБА_4 її територію не покидав, що підтверджується інформацією щодо перетину кордону особами згідно даних системи «ШЛЮЗ МВС-АРКАН» .

Закон України ,,Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.

Статтею 1 Закону визначено, що:

- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку.

Статтею 4 Закону передбачено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Частина 3 статті 9 Закону визначено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Підпунктом 2 пункту 2 ,,Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150 (далі - Порядок), визначено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Угодою між Кабінетом Міністрів України і Виконавчою Владою Грузії про безвізові поїздки громадян від 31.03.1999 (далі - Угода) дозволено безвізові поїздки громадян Республіки Грузія та громадян України. Відповідно до ст. 1 Угоди: ,,Громадяни держави однієї Сторони незалежно від місця їх постійного проживання, можуть в'їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати на території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в цій державі, по документах, зазначених у Додатку до цієї Угоди". Так, одним з документів для в'їзду та виїзду за кордон для громадян Республіки Грузія є паспорт громадянина Республіки Грузія.

Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 16 Закону реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

На підставі інформації наданої Управління карного розшуку ГУНП в Тернопільській області від 16.08.2017 № 1687/7/01-17 встановлено, що на час виявлення посадовими особами УДМС у Тернопільській області, а саме, 16.08.2017р., громадянин Республіки Грузія ОСОБА_4 перебуває в Україні понад дозволений термін, тобто більше 90 днів протягом 180 днів. Тобто, за час дозволеного 90-денного строку перебування на протязі 180 днів Відповідач перебував в Україні понад дозволений законом строк.

Згідно п. 14 ст.1 Закону визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Таким чином, на момент виявлення, а саме, 16.08.2017р. посадовими особами УДМС у Тернопільській області громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4, останній перебував в Україні без законних на те підстав, порушуючи законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (п. 14 ст.1, ч. 3. ст. 3, ч. 15 ст. 4 Закону України ,,Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"(в редакції до 27.09.2017р.), пп. 2 п. 2 ,,Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150).

Відповідач після закінчення дозволеного строку перебування на території України із заявою щодо продовження строку перебування на території України до територіальних органів та підрозділів ДМС України не звертався, продовжував знаходитись на території України без законних на те підстав, порушуючи вимоги законодавства, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства.

16.08.2017р. за порушення правил перебування іноземців в Україні громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510,00 грн., який сплачено в повному обсязі, що підтверджується копію протоколу про адміністративне правопорушення від 16.08.2017 ПР МТР 018782, копією постанови УДМС у Тернопільській області про накладення адміністративного стягнення від 08.08.2017 ПН МТР 018211 та квитанції від 16.08.2017р.

Статтею 26 Закону передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.

16.08.2017р. УДМС у Тернопільській області було прийняте рішення про примусове повернення з України громадянина Республіки Груцзія ОСОБА_4, яким останнього зобов'язано покинути територію України у термін до 04.09.2017 та заборонено в'їзд на територію України строком на 3 роки. Один із примірників рішення про примусове повернення з України особисто вручений відповідачу, йому роз'яснено його права та обов'язки, зобов'язано не пізніше 04.09.2017р. самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання рішення про примусове повернення з України, що підтверджується підписом Відповідача.

Повідомленням від 16.08.2017р. за № 05/16429 прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Марцуна М.І. повідомлено про прийняття УДМС у Тернопільській області 16.08.2017р. рішення про примусове повернення з України громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

09.11.2017р. громадянин Республіки Грузія ОСОБА_4 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до УДМС у Тернопільській області про скасування рішення УДМС у Тернопільській області від 16.08.2017 про його примусове повернення з України.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.11.2017 було відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до УДМС у Тернопільській області про скасування рішення (справа № 607/13994/17 суддя Грицак Р.М.).

Однак, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.12.2017 по справі № 607/13994/17 адміністративний позов ОСОБА_4 до УДМС у Тернопільській області про скасування рішення залишено без розгляду.

Згідно п. 1.11. ,,Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства" затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23.04.2012р. № 353/271/150 оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення не зупиняють їх дію. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст. 26 Закону). Однак, рішення УДМС у Тернопільській області від 16.08.2017р. про примусове повернення з України Відповідачем не виконане. Відповідно до ч.1 ст. 288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви.

Статтею 30 Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. Отже, із змісту наведеної норми слідує, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення. При вирішенні питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судом враховано, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуація міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що громадянин Республіки Грузія ОСОБА_4, порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства і не виконав в установлений строк без поважних причин Рішення про примусове повернення, у відповідача відсутні документи на право перебування на території України, а також відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" відсутні, суд дійшов висновку про наявність підстав для примусового видворення відповідача за межі території України. Судом критично оцінено зобов'язання відповідача у найближчий час добровільно виїхати за межі України, оскільки останнім не надано жодного доказу щодо цього. Тому з урахуванням викладеного суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині примусового видворення громадянина громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.

Згідно ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України. Строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

З огляду на те, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухилення від добровільного виїзду, відсутність родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження, а також документів на повернення, суд вважає позов в частині затримання громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9,72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області до громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4 про примусове видворення за межі України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Затримати громадянина Республіки Грузія ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, з поміщенням його до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість місяців).

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через суд першої інстанції у 10 - денний строк з дня проголошення рішення суду .

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий Р.М. Грицак