Рішення № 72876769, 21.03.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/105/18

Провадження № 2/311/312/2018

21.03.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 березня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

при секретарі судового засідання Листопад В.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Василівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,

В С Т А Н О В И В :

До Василівського районного суду надійшов позов ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано наступним.

04 червня 2008 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є позивач ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 014/17-04/4277-20, за яким банк надав позичальнику ОСОБА_2 кредит в розмірі 18 270,00 доларів США, строком до 04 червня 2018 року. Процентна ставка за користування кредитом становила 13,50 % річних.

З укладенням кредитного договору у позичальника виник обов’язок повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за кредитним договором у строки та розмірах, встановлених Графіком погашення, у разі прострочення якого кредитор мав право достроково стягнути заборгованість за кредитом, відсотками та пеню.

Позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем, надавши останньому кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором. За прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань за кредитним договором, позичальник мав сплачувати банку пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення (п.16.3 кредитного договору).

21 травня 2009 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились врегулювати заборгованість позичальника, строк сплати якої не настав. Тимчасово, на період з 05 червня 2009 року по 05 січня 2010 року, зменшено розмір щомісячного платежу позивальника за кредитним договором.

Позивач вказує, що ОСОБА_2 не виконує взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, щомісячні платежі не вносить, заборгованість, яка виникла внаслідок порушення зобов’язань, не погашена. Позичальнику була направлена вимога про виконання порушеного зобов’язання, яким ним не була виконана.

Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором станом на 11 жовтня 2017 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальному розмірі 20 117,13 доларів США, еквівалент якої в національній валюті складає 534 837,70 гривень, (в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 17 588,79 доларів США, еквівалент в національній валюті - 467 618,79 гривень).

З огляду на викладене позивач ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 20 117,13 доларів США, еквівалент якої в національній валюті становить 534 837,70 гривень, а також понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 8 022,57 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, проте до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку.

Суд, згідно ст.ст.128, 223, 280 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Оглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч.1 ст.624 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ст.551 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до положень ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності з ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно вимог ст.1048 ЦК України, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Судом встановлено, що 04 червня 2008 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є позивач ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та відповідачем ОСОБА_2В був укладений кредитний договір № 014/17-04/4277-20 (далі за текстом – Кредитний договір), за яким банк надав позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі 18 270,00 доларів США, строком до 04 червня 2018 року, з процентною ставкою 13,50 % річних, що підтверджено копією договору, яка міститься в матеріалах справи (а.с.12-27).

Відповідно до наданих позивачем статутних документів, ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» є правонаступником прав та обов'язків ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 14 жовтня 2009 року змінено найменування з Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль», про що зазначено у п.1.3. Статуту ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в новій редакції (а.с.30-59).

Відповідно до п.1.3.2 Кредитного договору, щомісячний ануїтетний платіж становить 279,00 доларів США.

Пункт 16.3 Кредитного договору вказує, що у випадку прострочення грошових зобов’язань за вказаним кредитним договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов’язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов’язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого зобов’язання.

21 травня 2009 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, відповідно до якої сторони домовились врегулювати заборгованість позичальника, строк сплати якої не настав (а.с.32-33).

Відповідно до вимоги № 114/5-107082 від 14 листопада 2017 року, направленої ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» на адресу відповідача ОСОБА_2, було наголошено позичальнику про наявність простроченої заборгованості перед банком за Кредитним договором, яка виникла станом на 11 жовтня 2017 року (а.с.39). Вказана вимога була отримана ОСОБА_2 22 листопада 2017 року, про що свідчить поштове рекомендоване повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.40).

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на письмове повідомлення, вимоги позивача ОСОБА_2 проігноровані, наявна заборгованість за Кредитним договором у добровільному порядку відповідачем не погашена.

Відповідач ОСОБА_2 зобов’язання за укладеним кредитним договором виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 11 жовтня 2017 року у неї перед позивачем виникла заборгованість в загальному розмірі 20 117,13 доларів США, що в еквіваленті національної валюти складає 534 837,70 гривень, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 17 588,79 доларів США, що в еквіваленті національної валюти складає 467 618,79 гривень, що підтверджується наданим позивачем розрахунком, який міститься в матеріалах справи (а.с.7-10).

Вказана сума заборгованості відповідачем ОСОБА_2 не оспорена.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення в цивільних справах", у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним Банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України. Разом із тим, як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Згідно правового висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України у справі № 6-190цс15, зазначено, що стягнення банківською установою боргу в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют, визначеного Національним банком України станом на день проведення позивачем розрахунку – 11 жовтня 2017 року, курс гривні до долара США становить 26,586183 гривень за 1 долар США.

Крім того, п.п.7.9, 7.10 Кредитного договору визначено, що всі платежі позичальника щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитом повинні здійснюватися у валюті, що відповідає валюті кредиту. Комісії, пені та штрафи за цим Договором розраховуються в валюті кредиту, згідно з додатками до цього Договору. Сплата комісій, пені та штрафів на користь кредитора-резидента України за цим Договором здійснюється позичальником в національній валюті (для кредитів в іноземній валюті – розмір комісій визначається по офіційному курсу Національного банку України на день сплати). Сплата комісій, пені та штрафів на користь кредитора-нерезидента України здійснюється позичальником в валюті кредиту (для кредитів в іноземній валюті).

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором № 014/17-04/4277-20 від 04 червня 2008 року щодо своєчасного повернення кредиту, чим було порушено права позивача, суд вважає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за вищевказаним кредитним договором та вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 20 117,13 доларів США, що в еквіваленті національної валюти складає 534 837,70 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, обов’язок сплати на користь позивача судового збору в розмірі 8 022,57 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 80, 263-268, 280-283 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (кореспондентський рахунок № 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001, ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором № 014/17-04/4277-20 від 04 червня 2008 року в розмірі 20 117 (двадцять тисяч сто сімнадцять) доларів США 13 (тринадцять) центів, що за курсом НБУ станом на 11 жовтня 2017 року складає 534 837 (п’ятсот тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 70 (сімдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (кореспондентський рахунок 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001, ЄДРПОУ 14305909) судовий збір в сумі – 8 022 (вісім тисяч двадцять дві) гривні 57 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області (згідно п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_3