Рішення № 72876383, 15.03.2018, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2517/17

Провадження № 2/306/158/18

Рядок статзвіту № 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Вінер Е.А.

з секретарем Фалес Л.І.

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк ”Приватбанк” (далі ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Посилається на те, що 30 травня 2006 року відповідач отримав кредит на суму 3400 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кіцевим терміном повернення, що відповідає дії картки. Позивач в позові зазначає про те, що при зміні кредитного ліміту банк керується п.3.2, п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві, згідно доданих до позовної заяви копій Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку».

Як зазначається в позовній заяві, при укладенні Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою». Одночасно пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невідємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9 Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 «Правил користування платіжною карткою». Відповідно до п. 6.3 до обов”язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

В позові позивач посилається на ст. 1054 ЦК України, відповідно до якої за кредитним договором кредитодавець зобов"язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач зазначає, що свої зобов”язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобовязується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п. Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+5 % від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, як зазначає позивач, у порушення умов кредитного договору та ст. ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобовязання за вказаним договором не виконав.

Відповідно п. 5.6 «Правил користування платіжною карткою», боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку, зокрема з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобовязань. Відповідно до п. 6.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною правил та/або Тарифів банку, які викладені на сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70 позичальник зобовязується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість. На підставі п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг» банк має право на зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.

Як слідує далі з тексту позовної заяви, згідно п. 4.6 Умов та правил надання банківських послуг» клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих у валюті кредитного ліміту, в межах суми підлягаючих сплаті банку за договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку. Згідно п.5.2 Умов та правил надання банківських послуг» уразі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов договору, та/або у разі виникнення овердрафту, банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (блокувати карту) та /або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим Договором.

Оскільки відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань згідно умов договору не погасив кредит в повному обсязі, а тому просить стягнути з відповідача 57337,93 гривень заборгованості та оплачений судовий збір.

23.01.2018 року надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, в якому просить позов ПАТ КБ «Приватбанк» залишити без задоволення у зв”язку зі спливом строків спеціальної та загальної позовної давності. Оскільки 30.05.2006 року відповідач дійсно на підставі поданої ним до банку анкети-заяви отримав кредитну платіжну картку «Універсальна», із встановленим по ній кредитним лімітом у розмірі 3400 гривень. Однак в позовній заяві не вказано кінцеву дату строку дії кредитної картки. Зі слів відповідача строк дії картки до травня 2013 року. Після закінчення строку дії кредитної картки ОСОБА_1 нової кредитної картки не отримувала. Таким чином, розрахунок заборгованості, який є додатком до позовної заяви не відповідає дійсності, оскільки відповідач після закінчення дії картки фізично не могла її використовувати. Натомість, 20.11.2013 року повністю погасила заборгованість за кредитною карткою.

За наданим позивачем розрахунком заборгованості зазначено, що відповідач начебто здійснив останній платіж не 20.11.2013 року, а 07.05.2015 року у розмірі 2000 грн., що категорично заперечується відповідачем.

Що стосується стягнення пені (комісії) та штрафів, то із такими відповідач не погоджується. Також відповідач зазначила, що на її думку, позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки останнє погашення кредиту здійснила 20.11.2013 року. У розрахунку заборгованості вказано, що останнє погашення надійшло 07.05.2015 року, однак ОСОБА_1 стверджує , що вона даних коштів не вносила на погашення заборгованості. Останнє погашення ОСОБА_1 здійснила 20.11.2013 р., однак у матерілах справи до позовної заяви відсутні пам”ятка клієнта, яка є складовою укладеного договору про надання банківських послуг, довідка про умови кредитування та рішення банку, яким встановлено кредитний ліміт на кредитну картку, якщо таке рішення приймалось банком. А отже, банком пропущено строк позовної давності звернення до суду ( а.с.36-41).

Надано окремо заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 46-47).

Представником позивача 13.02.2018 року надано відповідь на відзив, де зазначили, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30.05.2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки та відповідно до заяви, підписаної клієнтом, встановлено, що «Умови та правила надання банківських послуг», «та «Тарифи», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, становлять між ним та банком Договір про надання банківських послуг, прийняття даних умов, що підтверджується підписом клієнта у заяві, на підставі якого в подальшому і була надана карта № 4149605301913828 клієнту.

Далі зазначили, що така форма оформлення кредитного договору не суперечить діючому законодавству, оскільки укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України ). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. З посиланням на ч. 1ст. 634 ЦК України, ч. 1 ст. 207 ЦК України, зазначили, що в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: заяві позичальника, Умовах надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір в письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обовязків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заяви, Умови, правила та тарифи, з яким позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітнім, дієздатною особою, яким підтверджується, що позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами, підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, правила користування платіжною карткою складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.

Щодо посилання відповідача на ЗУ”Про захист прав споживачів” то банком надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законодавчо не встановлени обов”язок кредитора на відібрання підпису позивальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення відповідача з умовами кредитування є положення ч.2 ст. 638 , ч.2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладення договору дією( отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів).

Зауважують, що ЗУ”Про захист прав споживачів” не поширюється на спірні правовідносини.Так вищевказаний Закон визначає поняття споживчого кредиту, а саме споживчий кредит-кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві на придбання продукції. В даному випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Тобто відповідач неправомірно в даному випадку посилається на вищевказаний Закон.

Відповідач ознайомлений з умовами кредитування, що стверджується особистим підписом на анкеті-заявці. Стосовно одночасного нарахування штрафу та пені, то представник банку вважає, що згідно ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Пеня і штраф є різновидом штрафних санкцій.Відповідно до п.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. Відповідачем були вчинені дії , що свідчать про визнання ним свого боргу перед банком. Так, згідно виписки Клієнт неодноразово здійснював погашення заборгованості, останнє з яких було внесено 07.05.2015 року, підтвердженням є виписка з рахунку. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача до спливу строку позовної давності. Враховуючи вищевикладене, просять суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі (а.с. 67-71).

В судове засідання представник позивача не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в тексті позовної заяви та в доданому до позову клопотанні просить розглядати справу за відсутності представника позивача. На позовних вимогах наполягають у повному обсязі. Проти заочного рішення по справі не заперечують (а. с. 3 на звороті, 21). 13.02.2018 року подали відповідь на відзив на позовну заяву, просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (ас.67-71)

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Просить відмовити у задоволенні позову та застосувати строки позовної давності по справі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_2 в судове засідання не з”явилася, надала відзив на позовну заяву від 23.01.2018 року (а.с. 36-41) та заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 46-47).

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що між сторонами існують правовідносини, які повинні регулюватися нормами зобов”язального права.

Згідно ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 20 ЦК України - право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що 30.05.2006 року між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У відповідності до умов надання банківських послуг — відповідач зобов’язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту(а.с.7).

Згідно змісту вказаної заяви, підписаної ОСОБА_1, остання погодилася, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг. Умови і правила викладені на банківському сайті, складають договір, укладений між ним та банком про надання банківських послуг. Даних про те, що відповідач приєднується до вказаних Умов і правил не в повному обсязі послуг, які надає банк за цими ж Умовами і правилами, заява не містить (а.с.7-13).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 30.05.2006 року, укладеного між ПриватБанк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 31.10.2017 року (а.с. 4-6), вбачається, що 07.05.2015 року відповідачем було внесено кошти в сумі 2000 грн. на його картковий рахунок.

Те саме підтверджується і випискою за основною карткою 4149*****3828 ОСОБА_1, де видно що відповідач активно користувалася даною карткою (а.с.72-75) . 07.05.2015 року відповідачем внесено кошти 2000 грн. в терміналі самообслуговування 202576 Свалява ( Україна, Закарпатська, Свалява, вул. Борканюка, 42, ТЦ”Барва).

Відповідно до анкети-заяви від 15.03.2011 року, яка підписана ОСОБА_1, остання виявила бажання оформити на своє ім”я платіжну картку кредитну “Універсальна” і погодилася, що ця заява разом з Пам”ятком клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг. Умови і правила викладені на банківському сайті, складають договір, укладений між ним та банком про надання банківських послуг. Даних про те, що відповідач приєднується до вказаних Умов і правил не в повному обсязі послуг, які надає банк за цими ж Умовами і правилами, заява не містить (а.с.77).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.11 та ч. 2 ст.509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеними родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов”язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати всієї суми кредиту.

Відповідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 30.05.2006 року станом на 31.10.2017 року борг відповідача складає 57337,93 гривень, з яких 1910,64 гривень заборгованість за кредитом, 49220,72 гривні заборгованість за відсотками за користування кредитом, 3000 гривень заборгованість за пенею та комісією, 500 гривень штраф (фіксована частина), 2706,57 гривень заборгованість по штрафу (процентна складова) (а.с.4-6).

Таким чином, вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Судом встановлено, що останній платіж за умовами договору ОСОБА_1 здійснила 07 травня 2015 року на суму 2000 грн., після чого грошові зобов'язання за договором нею не виконувались.А отже, банк не пропустив строк позовної давності.

Враховуючи те, що відповідач порушила зобов”язання, кредит та проценти не оплачує, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість в сумі 57337,93 грн.

Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суд доходить висновку, що їх слід задовольнити у відповідності до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України — судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позов задоволено повністю, то з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1600,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 15, 30, 57, 62,76-77,81-83, 88, 141, 311, 258-259, 268, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 526, 527,530, 610, 625, 1049,1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (юр. адреса : вул. Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001) до ОСОБА_1 (мешк. с.Неліпино, вул. Духновича, 10, Свалявського району, Закарпатської області) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 57337,93 гривень та судового збору в сумі 1600 гривень задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість у розмірі 57337 ( п”ятдесят сім тисяч тристо тридцять сім) грн. 93 коп., а саме: 1910(одна тисяча дев»ятсот десять) грн. 64 коп. - заборгованість за кредитом; 49220 (сорок дев»ять тисяч двісто двадцять) грн. 76 коп.- заборгованість по процентам за користування кредитом, 3000 ( три тисячі) грн.- заборгованість за пенею та комісією; 500 (п”ятсот) грн.- штраф(фіксована частина), 2706( дві тисячі сімсот шість) грн. 57 — штраф ( процентна складова) та 1600 (одну тисячу шістсот) грн.- сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Свалявський районний суд Закарпатської області.

Повний текст рішення складено 19 березня 2018 року.

СУДДЯ СВАЛЯВСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_3