Рішення № 72876317, 15.03.2018, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2791/13-ц

Провадження № 2/710/3/18

Рядок статзвіту № 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Ганчак Л.Ф.

з участю секретаря Пайда Л.О.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_2, Дусинської сільської ради, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно РС Свалявського РУЮ про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, Дусинської сільради, відділу державної реєстрації речових прав та нерухоме майно про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за померлим батьком.

В судовому засіданні було залучено в якості співвідповідача ОСОБА_7, який помер та його правонаступником є дружина ОСОБА_2.

Представник позивача в судовому засіданні позов зменшила, а саме: не підтримує позовну вимогу про зобов'язання відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, який в даний час розформований та не має потреби вирішувати дану позовну вимогу в судовому порядку.

Представник позивача зменшені позовні вимоги підтримала та пояснила, що в с.Дусино по вул.Миру, 165 Свалявського району проживав батько позивача та відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_8, який помер 15.09.2009р. Після смерті останнього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6П звернулися протягом шести місяців до Свалявської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Батько позивача, який проживав у будинку свого батька та метарі, після смерті яких прийняв спадщину шляхом проживання в будинку, не оформив свої спадкові права, що і послужило підставою для звернення до суду.

В даний час позивач має намір оформити право власності в порядку спадкування, проте його брат ОСОБА_6 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини прийняв спадщину, але не відмовився від неї в порядку ст.1270 ЦК України. В даний час не має наміру оформити свої спадкові права та не заперечує проти визнання права власності за позивачем. Крім цього, брат покійного батька відповідач ОСОБА_7І.(помер 26.10.2015р.), а після його смерті його дружина, заперечують проти визнання права власності за позивачем.

Стосовно спірних відносин між сторонами є рішення судів, які набули законної сили, однак відповідач ОСОБА_2 шляхом подання позовних заяв з різними формулюваннями не дає можливість позивачу набути право власності на спадкове майно. Щодо відмови в позові в зв'язку з пропуском строку позовної давності вважає, що позивач для початку оформлення свого права власності подав заяву до нотаріальної контори, а решта звернення до суду вже є процес закінчення оформлення спадкових прав.

Відповідач ОСОБА_2 та її представники в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що житловий будинок №165 по вул.Миру с.Дусино почав будувати ОСОБА_9 (дід позивача), який проживав у шлюбі з ОСОБА_9 Габрієлою(Єлізаветою) Адальбертівною. Вважають, що спадкова справа, яка була оглянута в судовому засіданні, не містить оригіналів документів; житловий будинок №165 по вул.Миру с.Дусино Свалявського району не належав спадкодавцеві ОСОБА_9 та його дружині, поскільки документи на право власності не оформлені належним чином; нотаріусом при вчиненні нотарільної дії відносно даного будинку не вірно перевірено справжність підпису дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_10 Фактично ОСОБА_7, який був відповідачем по справі, не вчиняв дії щодо відмови від спадщини, його брат ОСОБА_8 проживав у будинку, проте не оформив належним чином спадщину. В дворогосподарстві на день смерті ОСОБА_9А.( діда позивача) проживав та проживає син ОСОБА_7, який як член колгоспного двору, теж має частку в дворогосподарстві, права якого порушуються.

Крім цього вважають, що у задоволенні позову слід відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності, так як з дня закінчення шестимісячного терміну подання заяв про прийняття спадщини і до дня звернення до суду минуло більше трьох років.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, подав до суду заяву, що не заперечує проти оформлення права власності в поряку спадкування за позивачем, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача ОСОБА_6 на підставі наявних у справі матеріалів.

Представник Дусинської сільради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, суд вважає розглянути справу у відсутності представника на підставі наявних у справі матеріалів.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши оригінали документів, оригінал архівної справи, витребуваного щодо майна на житловий будинок №165 по вул.Миру с.Дусино Свалявського району, судом встановлено наступне.

Даний спір стосується спадкового майна - житлового будинку №165 по вул.Миру с.Дусино з належними до нього господарськими будівлями.

Фактично з дня звернення до суду ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_7, а далі його правонаступник ОСОБА_2, звертались до судів з різними позовними вимогами як до спадкоємця І черги, суд вважає, що дані позови подані з метою перешкоджання ОСОБА_5 оформити свої спадкові права.

ОСОБА_7 вже оспорював свідоцтва про право власності від 18.06.1988р., свідоцтва про спадщину від 18.06.1988р. Спадкоємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 усували від спадщини, дані обставини перевірено судом і підтверджується рішенням Свалявського районного суду від 30.11.2016р. та рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 20.03.2017р. (т.1 а.с.181-182).

Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є належними спадкоємцями І черги після смерті батька ОСОБА_8

Стосовно спадкового майна, яке належало ОСОБА_9А.(дід позивача), як першому забудовнику житлового будинку №165 по вул.Миру с.Дусино, його дружині, а після їх смерті - ОСОБА_8, перевірено рішенням Свалявського районного суду від 20.06.2014р.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 з приводу неналежності спадкового майна ОСОБА_9 (діду), його дружині ОСОБА_10та батьку позивача ОСОБА_8 не підлягають доказуванню в порядку ст.82 ЦПК України.

На рішення Свалявського районного суду від 20.06.2014р. подано апеляційну скаргу, проте відсутність свідоцтв не є перепоною для визнання права власності позивача, так як ОСОБА_7, а в послідуючому його дружина та син взагалі не мають ніякого відношення до майна ОСОБА_9, його дружини та ОСОБА_8, так як весь час проживали в будинку №165"а" по вул.Миру с.Дусино. І ця обставина прослідковується і обставинами справи наступним чином.

На момент смерті ОСОБА_9А.(діда позивача) 01.11.1987р. позивач ОСОБА_5 ще не народився, батьки позивача проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1 і розірвали шлюб вже в 1996р. Отже, ОСОБА_7, як брат ОСОБА_8, та спадкоємець І черги після смерті батька не прийняв спадщину ні шляхом прописки, ні поданням заяви про прийняття спадщини.

У випадку понесення витрат, пов'язаних з доглядом за спадкодавцями та похованням, то дане питання вирішується в порядку передбаченому чинним законодавством.

Стосовно позовної давності судом встановлено наступне.

За правилами ст.392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Отже, ОСОБА_5 на день звернення до суду вже є власником майна відповідно до заяви про прийняття спадщини. Проте, на день звернення до суду він лише є власником 1/2 частки спадкового майна (невизначено конкретне майно), поскільки ОСОБА_6 теж подав заяву про прийняття спадщини.

Позивач звернувся з позовом про визнання права власності на конкретний будинок вцілому, оскільки брат ОСОБА_6 не відмовився від спадщини в межах строку, передбаченому ст.1270 ЦК України та не заперечує проти позову. ОСОБА_2, яка заперечує проти права власності і позивача ОСОБА_5, і відповідача ОСОБА_6, своє право власності на майно (ні в порядку спадкування, ні в порядку права власності) не довела. Таким чином, суд вважає, що строк позовної давності не пропущено, набуття права власності позивачем та відповідачем ОСОБА_6 вчинено згідно ст.328 ЦК України, отже підстав для застосування позовної давності немає.

Суд вважає, що всі заперечення на позов відповідачем ОСОБА_2 є декларативними та не доводяться належними доказами, а отже позов підлягає до задоволення повністю.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України,п.15 п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції 2017р., ст. ст.267, 328, 391, 392, 1218, 1261,1270 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_5 задоволити.

Визнати право власності ОСОБА_5 (01.08.1988р.н., мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 588 ідент.код. НОМЕР_1) на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою: с.Дусино, вул.Миру, 165, Свалявського району Закарпатської області в порядку спадкування за ОСОБА_8, що помер 15.09.2009р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд Закарпатської області.

Головуючий Л.Ф.Ганчак