Ухвала суду № 72874822, 21.03.2018, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/1489/17

Провадження № 1-кп/220/20/18

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2018 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Чернякової В.С.

прокурора Мацих А.П.

потерпілої ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Великоновосілківського районного суду Донецької області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного судом відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на наступні 60 днів, посилаючись на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, визначені раніше під час їх обрання, строк запобіжного заходу спливає і підстав для його скасування або зміни немає. Просив врахувати, що останні обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину з погрозою застосування насильства, можуть впливати на потерпілу, а також свідків, які ще не допитані судом.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора про продовження строків тримання обвинувачених під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3, його захисник заперечували проти продовження строку запобіжного заходу, посилаючись на те, що прокурор не довів існування заявлених ним ризиків, а також на стан здоров’я ОСОБА_3

Обвинувачений ОСОБА_2, його захисник також заперечували проти продовження строку запобіжного заходу та просили змінити запобіжний захід на заставу, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність заявлених прокурором ризиків та не зазначення інших підстав, які обґрунтовують тримання обвинувачених під вартою. Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.07.2017 р. обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який був продовжений судом до 31.03.2018 р.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення чи захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При вирішенні клопотань про продовження строків запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та судом під час його продовження: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, ховання або спотворення будь-яких із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обставин, які б сідчили про зниження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, суду не надано.

Суд зазначає, що, не зважаючи на долучення до матеріалів кримінального провадження письмових доказів та допит потерпілої, судом не закінчений допит свідків по справі, в зв’язку з чим, враховуючи характер обвинувачення, наявний ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи існування зазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, які не можуть запобігти зазначеним ризикам, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни на теперішній час запобіжного заходу відносно обвинувачених, а тому продовжує дію встановленого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За положеннями ч.1 ст. 197 КПК України продовження строку тримання під вартою особи не може перевищувати шістидесяти днів.

Враховуючи те, що протягом цього часу закінчити судовий розгляд неможливо, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою на наступні 60 днів, тобто до 19.05.2018 року.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підозрюються у вчиненні злочину із погрозою застосуванням насильства відносно потерпілої, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави відносно обвинувачених.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182,183, 197, 199 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити без змін у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу на наступні 60 днів, тобто до 19 травня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Якішина