Вирок № 72871244, 20.03.2018, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/119/18

провадження № 1-кп/624/28/18

В И Р О К

Іменем України

смт. Кегичівка 20 березня 2018 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючої судді Куст Н.М., за участю секретаря Проскурні Л.М., прокурора Зливки С.П., обвинуваченої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, за яким

ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Каменка Пензенської області, РФ, українка, громадянка України, освіта неповна середня, не одружена, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працює, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2, не засуджена,

- обвинувачується за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2018 року, близько 08 год. 30 хв., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно та протиправно, з метою особистого збагачення, проникла до огородженого подвір'я, через незамкнену калітку городу ОСОБА_2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, після чого, через не замкнені вхідні двері зайшла до приміщення сараю, звідки таємно викрала драбину виготовлену з нержавіючої сталі, довжиною 2 м 40 см, шириною 64 см, діаметром бокових труб 3 см, загальною вагою 13 кг 700 г, вартість висновку судово-товарознавчої експертизи НДЕКЦ МВС України №759 від 16 лютого 2018 року - 342 грн. 50 коп.

Після чого ОСОБА_3, залишила місце вчинення злочину, разом з викраденим майном, але свій злочинний намір довести до кінця не змогла з причин, що не залежали від її волі, так як, протиправні дії останньої були зупинені місцевим мешканцем смт. Солобожанське, ОСОБА_4

Дії обвинуваченої кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до іншого приміщення.

У судовому засіданні обвинувачена повідомила, що обвинувачення за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України їй зрозуміле, винною себе визнала повністю, дати показання погодилась.

Визначаючи обсяг досліджуваних доказів, з'ясувавши думку учасників та відсутність заперечень, суд, відповідно до ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченої, дослідженням документів про дані щодо її особи, речових доказів та процесуальних витрат. При цьому з'ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин і не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 викладені в обвинувальному акті обставини справи підтвердила повністю, у вчиненому розкаялась, запевнила про не допущення подібних дій в майбутньому, зазначила, що викрадене повернула.

Потерпіла ОСОБА_2, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, про поважні причини неприбуття не повідомила, натомість подала заяву про те, що претензій до обвинуваченої не має, просить провести розгляд без її участі, покарання призначити на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи можливість з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, суд, на підставі ст.325 КПК України, визнав можливим провести цей розгляд без потерпілої.

У судовому засіданні, згідно з визначеним обсягом, досліджені документи кримінального провадження: копія паспорта ОСОБА_1, з підтвердженням її анкетних даних; довідка про відсутність у обвинуваченої судимостей; довідки про те, що ОСОБА_5 на обліку в Кегичівському РС з питань пробації, а також на обліках у наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває; посередня довідка характеристика на ОСОБА_6, з місця проживання; постанова про визнання металевої драбини, загальною довжиною 2 м 40 см, шириною 64 см, діаметром бокових труб по 3 см, загальною вагою 13 кг 700 г речовим доказом та повернення його потерпілій ОСОБА_7 на відповідальне зберігання; розписка ОСОБА_7 щодо цього; висновок експерта №759 від 16 лютого 2018 року, згідно з яким вартість викраденої металевої драбини складає 342 грн. 50 коп.; довідка про витрати на проведення цієї експертизи, що складають 286 грн., заява потерпілої.

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв'язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши усі показання, дослідивши докази, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що викладені в обвинуваченні діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення.

Встановлено, що ОСОБА_1, 27 січня 2018 року, близько 08 год. 30 хв., більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно та протиправно, з метою особистого збагачення, проникла до огородженого подвір'я, через незамкнену калітку городу ОСОБА_2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, після чого, через не замкнені вхідні двері зайшла до приміщення сараю, звідки таємно викрала драбину виготовлену з нержавіючої сталі, довжиною 2 м 40 см, шириною 64 см, діаметром бокових труб 3 см, загальною вагою 13 кг 700 г, вартість висновку судово-товарознавчої експертизи НДЕКЦ МВС України №759 від 16 лютого 2018 року - 342 грн. 50 коп.

Після чого ОСОБА_3, залишила місце вчинення злочину, разом з викраденим майном, але свій злочинний намір довести до кінця не змогла з причин, що не залежали від її волі, так як, протиправні дії останньої були зупинені місцевим мешканцем смт. Солобожанське, ОСОБА_4

Так, ОСОБА_3, умисно, таємно, із корисливих спонукань, вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до іншого приміщення, отже ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.

Вона є винною у вчиненні цього кримінального правопорушення, і підлягає покаранню.

Визначаючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, суд вважає, що згідно із класифікацією за ст. 12 КК України він є тяжким, проте його негативні наслідки усунені, потерпіла претензій не має, викрадене повернуто.

Як обставина, що пом'якшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття, що підтверджується поведінкою обвинуваченої під час цього кримінального провадження.

Обставин, що його обтяжує, згідно з ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи вид та розмір покарання у межах санкції закону, також береться до уваги, що наслідки кримінального правопорушення не є непоправними, збитки відшкодовано, обвинувачена у вчиненому щиро розкаялась, проте не працює, характеризується посередньо, погодилась з думкою прокурора.

Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченої, суд вважає також обґрунтованим застосувати ст.75 КК України, звільнивши її від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на обвинувачену обов'язки, що передбачені п.п.1,2 ч.1ст.76 КК України.

Суд визнає за необхідне призначити покарання запропоноване прокурором, оскільки обвинувачена з ним погодилась.

Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, арешт на майно не накладався.

Процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 286 грн., відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

У зв'язку з поверненням власнику речового доказу - драбини виготовленої з нержавіючої сталі, довжиною 2 м 40 см, шириною 64 см, діаметром бокових труб 3 см, загальною вагою 13 кг 700 г, його доля, відповідно до ст. 100 КПК України, вважається вирішеною.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити її від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 рік.

Згідно з п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на неї обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти його про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, процесуальні витрати у справі в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Умовою звільнення від відбування покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених обов'язків.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження.

Суддя Н.М. Куст