Постанова № 72867432, 20.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5262/16-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В.Провадження № 22-ц/780/883/18 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 56 20.03.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року м. Київ

справа № 367/5262/16

провадження № 22ц/780/883/18

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Іванової І.В., Гуля В.В., Таргоній Д.О.

сторони :

позивач - ОСОБА_4

відповідач - ОСОБА_5

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2017 року у складі судді Пархоменко О.В., повний текст складений 02.10.2017 року,

встановила:

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України:

пункт 8) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується;

пункт 9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2016 року позивачка ОСОБА_4 звернулась до Ірпінського міського суду Київської області суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживача та стягнення матеріальної шкоди з посиланням, що вона має право на відшкодування завданих їй збитків, бездіяльністю власника істотної участі ОСОБА_5, який не вжив своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

16 серпня 2016 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було відкрито провадження у справі.

У жовтні 2017 року представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подала клопотання про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2017 року справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача та стягнення матеріальної шкоди (повернення майна) направлено за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_7 оскаржила її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2017 року та направити для продовження розгляду до Ірпінського міського суду Київської області.

Зазначила, що ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2017 року є необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме, судом не взято до уваги, що позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 зазначила, що предметом позову зі змісту позовної заяви є стягнення матеріальної шкоди, шляхом покладання відповідальності на власників істотної участі банку у випадку визнання його неплатоспроможним, в даному випадку на ОСОБА_5, який не є надавачем фінансових послуг. Крім того, між сторонами відсутні правовідносини в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не пов'язані з наданням фінансових послуг щодо укладення договору банківського вкладу, тому вважає ухвалу суду законною і просить залишити її без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2017 року залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2. статті 116 ЦПК України ( в редакції ЦПК чинній на час ухвалення судового рішення) суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Постановляючи ухвалу про направлення справи для розгляду до Печерського районного суду міста Києва, суд першої інстанції керувався тим, що даний позов підсудний зазначеному суду.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогами закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законодавством.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач у справі ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується копією його паспорта, який знаходиться в матеріалах справи (т. 1, а.с. 26).

За вказаних обставин суддя обґрунтовано постановив ухвалу у даній справі, визначивши її підсудність Печерському районному суду міста Києва за місцем проживання відповідача.

Посилання позивачки у скарзі на те, що на дані правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», в зв'язку з чим справа повинна розглядатись відповідно до ст.110 ЦПК України (в редакції ЦПК, 2004 року), не можуть бути взяті до уваги, оскільки позов пред'явлено до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, тому предметом позову в даному випадку є правовідносини не пов'язані з наданням фінансових послуг щодо укладення договору банківського вкладу. При цьому ОСОБА_5 не є надавачем фінансової послуги, крім того він є опосередкованим власником істотної участі. В даному випадку позивачка вимогу по банку не пред'явила.

Крім того, як вбачається з тексту позовної заяви, позивачка зверталась до суду з позовом про стягнення коштів банківського вкладу і рішенням суду, яке набрало законної сили від 03.11.2015 року, було стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на її користь заборгованість по договору банківського вкладу в розмірі 26 040,40 євро.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 7, 369, 374, 375, 381,389 ЦПК України, Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Судді :

І.В.Іванова

Гуль В.В.

Таргоній Д.О.