Ухвала суду № 72865162, 14.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/262/18 Справа № 201/954/18 Слідчий суддя - Трещов В.В. Суддя-доповідач - Живоглядова І.К.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді - доповідача Живоглядової І.К.,

суддів: Крот С.І., Слоквенка Г.П.,

секретаря Баглик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі, апеляційну скаргу адвоката Песиголовець Я.О., діючого в інтересах ТОВ «Епіцентр К», на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2018 року про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42017040000000688, -

за участю:

прокурора Соколова Є.А.,

адвоката

в режимі відеоконференції Песиголовця Я.О.

В с т а н о в и В:

В апеляційній скарзі адвокат Песигововець Я.О. просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки відсутні правові підстави для накладення арешту на земельну ділянку, передбачені ч.2 ст. 170 КПК України, так як дана земельна ділянка не визнана речовим доказом, відсутня підозра відносно будь-якої службової особи ТОВ «Епіцентр К», відсутній цивільний позов, а також статтею 364 КК України не передбачено застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб. Крім того, апелянт зазначає, що слідчий суддя не дотримався вимог ст. 173 КПК України та не врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб, а саме для ТОВ «Епіцентр К», яке є добросовісним набувачем земельної ділянки.

Апелянт просить поновити строк на оскарження ухвали слідчого судді вказуючи, що розгляд клопотання слідчого проведено без участі представника ТОВ «Епіцентр К», яке про час та місце судового засідання не повідомлялося і на момент подачі апеляційної скарги копію ухвали не отримувало.

Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого про арешт майна задоволено та заборонено ТОВ «Епіцентр К», ЄРДПОУ 32490244, юридична адреса: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 11, відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 1221455800:01:082:0002, площею 23,8108 га, розташованої на території Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що накладення арешту на відчуження земельної ділянки є необхідним з метою забезпечення речових доказів, а також вказав, що в майбутньому може бути подано цивільний позов при направленні обвинувального акту до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали надані до клопотання слідчого, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Наданими до клопотання слідчого матеріалами підтверджується, що прокуратурою Дніпропетровської області проводилося досудове розслідування кримінального провадження, внесене до ЄРДР під № 42017040000000688 від 08 червня 2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, по факту того, що службові особи Дніпропетровської районної державної адміністрації зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби умисно з корисливих мотивів здійснили продаж земельної ділянки за вартістю, яка значно менша середньої вартості земельних ділянок, чим завдали тяжкі насліди державним інтересам.(а.с.12). Підозра пред'явлена ОСОБА_5, яка працювала на період продажу земельної ділянки начальником відділу правового забезпечення Дніпровської районної державної адміністрації.

Слідчий заявляючи в зазначеному кримінальному провадженню клопотання про встановлення заборони щодо земельної ділянки площею 23,8108 га зазначив, що в майбутньому при направлені обвинувального акту до суду буде заявлений цивільний позов про повернення у власність держави земельної ділянки та можливої спеціальної конфіскації відповідно до ст. 96-2 КПК України, а слідчий суддя розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно зазначив, що підставою для накладення арешту є можливість забезпечення цивільного позову та збереження речових доказів.

Такі висновки слідчого суді суперечать вимогам ст. 170 КПК України, оскільки земельна ділянка не була визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017040000000688 та слідчим суддею не обґрунтовано, яким чином вона може відповідати критеріям ст. 98 КПК України. Крім того, наданими до клопотання слідчого матеріалами підтверджено, що кримінальне провадження не здійснюється відносно ТОВ «Епіцентр К», жодній особі товариства не повідомлено про підозру та відсутній заявлений цивільний позов. Тому, накладення арешту слідчим суддею на підставі п.п. 1, 4 ч.2 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення: збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди є необґрунтованими. Крім того, в клопотанні слідчий в порушення вимог ст.171 КПК України не зазначив прохання про накладення арешту на земельну ділянку.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги адвоката, про відсутність підстав для накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації чи конфіскації майна, як виду покарання або заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, з огляду на наступне.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст.4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності, а відповідно до ч.2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Закон України від 18.04.2013 р., № 222-VII, яким було введено до Кримінального Кодексу України спеціальну конфіскацію (ст.96-1 КК України) та передбачено випадки її застосування (ст.96-2. КК України), набув чинності 15.12.2013 року.

Тобто, спеціальна конфіскація і накладення арешту на майно з метою її забезпечення можуть застосовуватися до майна за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього КК, починаючи з 15.12.2013 року. В клопотанні слідчого зазначено, що службові особи Дніпропетровської районної ради здійснювали умисний злочин передбачений ч.2 ст. 364 КК України в період 2011 року, тобто до набуття чинності Закону України, який передбачає спеціальну конфіскацію.

Крім того, відповідно до ст. 96-3 КК України, у кримінальному провадженні за ч.2 ст. 364 КК України не передбачено застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб, а також санкція даної статті не передбачає конфіскації майна.

Розглядаючи клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк не був пропущений, оскільки клопотання про накладення арешту розглядалося за відсутні представників ТОВ « Епіцентр К», які не повідомлялися про час та дату розгляду клопотання і відсутні дані про направлення та вручення їм копії ухвали слідчого судді, а відповідно до ч.3 ст.395 КПК України , якщо ухвала слідчого судді була постановлено без виклику особи, яка її оскаржує , або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідно до п.2 ч.3 ст. 407 КПК України ухвалу слідчого судді слід скасувати та постановити нову ухвалу , якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого .

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Песиголовець Я.О., діючого в інтересах ТОВ «Епіцентр К» - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 31 січня 2018 року, якою клопотання слідчого про арешт майна задоволено та заборонено ТОВ «Епіцентр К», ЄРДПОУ 32490244, юридична адреса: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 11, відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 1221455800:01:082:0002, площею 23,8108 га, розташованої на території Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Деркач М.А. про заборону ТОВ «Епіцентр К», ЄДРПОУ 32490244, юридична адреса: м. Київ, вул. Братиславська, б. 11, відчуження земельної ділянки, кадастровий номер 221455800:01:0002, площею 23, 8108 га на території Слобожанської селищної ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

І.К. Живоглядова С.І.Крот Г.П.Слоквенко