Постанова № 72865131, 20.03.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/102/18 Справа № 205/3110/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Нижний А. В. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Варенко О.П.

за участю секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхування»

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхування» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «СК «АХА Страхування» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди у якому просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 74052,52 грн., витрати на оплату послуг експерта у розмірі 1000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «АХА Страхування» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2 49 010,50 грн. у якості страхового відшкодування.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ «СК «АХА Страхування» в дохід держави судовий збір в розмірі 490,10 грн.

У апеляційній скарзі ПрАТ «СК «АХА Страхування» просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Предметом перегляду у апеляційному порядку є рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «АХА Страхування» про стягнення страхового відшкодування.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно п.9 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в межах заявлених вимог та на підставі тих доказів, що надані були сторонами під час розгляду справи по суті, у достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ №238939 (т. 1 а.с. 5).

08.08.2014 р. між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «АХА Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №204231Га/14дп, відповідно до якого відповідач на період з 08.08.2014р. до 07.08.2015р. застрахував майнові інтереси позивача, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем НОМЕР_1 (далі - Договір страхування) (т. 1 а.с. 6-11).

02.11.2014р. о 22:30 у м. Дніпропетровську по вул. Набережна Заводська в районі електроопори №54 сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої належний позивачу автомобіль зазнав пошкоджень, що підтверджується довідкою №007977 (т. 1 а.с. 13).

Відповідно до висновку ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровськ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 07.11.2014р. порушень ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України не встановлено, оскільки дії водія в стані аварійної ситуації не врегульовані (т. 1 а.с. 22).

03.11.2014р. позивач звернувся до ПАТ «СК «АХА Страхування» з повідомленням про настання страхового випадку та іншими необхідними документами.

Водночас, листом від 23.01.2015р. №815/18ЦВ ПАТ «СК «АХА Страхування» відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 29.5.3, 29.5.4, 29.5.6, 29.523 Договору страхування з посиланням на висновки №160/14 від 19.11.2014р. та від 12.01.2015р., якими було встановлено неможливість утворення всього комплексу ушкоджень автомобіля НОМЕР_1, за обставин страхового випадку, викладених ОСОБА_2

У зв'язку з викладеним на підставі заяви ПАТ «СК «АХА Страхування» від 12.11.2014р. (т. 1 а.с. 225) ДП «Центр експертних досліджень» за результатом досліджень електронних копій страхових матеріалів щодо факту ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, а також фотографій вказаного автомобіля та місця заявленої пригоди, складено висновки інженерно-технічного дослідження обставин отримання пошкоджень автомобіля НОМЕР_1, №160-14 від 19.11.2014р. та від 12.01.2015р., у яких зазначено наступне: з технічної точки зору, вказані особливості форми, розмірів та розташування слідів, а також механізму їх утворення, у комплексі зі слідовою інформацією на заявленому місці пригоди, є суттєвими і достатніми для висновку про неможливість утворення всього комплексу пошкоджень автомобіля НОМЕР_1, при обставинах страхового випадку, викладених ОСОБА_2; тобто заявлені обставини пригоди, включаючи схему місця ДТП, не відповідають об'єктивним даним, які містяться в наданих на дослідження матеріалах (т. 1 а.с.226-241).

Як вбачається з вказаного висновку, проведення дослідження було доручено експерту-автотехніку ОСОБА_3, який має вищу технічну освіту, кваліфікацію експерта та спеціальну підготовку за спеціальностями 10.1 «Дослідження обставин ДТП» та 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» (кваліфікаційне свідоцтво №1518, видане МЮ України) (т. 1 а.с. 226, 234).

Водночас, відповідно до картки атестованого судового експерта ОСОБА_3 на момент складення висновків №160-14 від 19.11.2014р. та від 12.01.2015р. закінчився строк дії його кваліфікаційного свідоцтва №1518 (т. 2 а.с. 148).

Матеріали справи не спростовують того, що експерт не отримував від органів ДАІ відмовний матеріал та не знайомився зі схемою ДТП.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачем не доведено факт надання ОСОБА_2 неправдивої інформації щодо обставин ДТП, яка сталась 02.11.2014р., а тому і відсутні визначені п. 29.5.3, 29.5.4, 29.5.6, 29.523 Договору страхування підстави для відмови йому у виплаті страхового відшкодування, а також з того, що розмір не сплачених позивачем страхових платежів становить 2992,00 грн., а відповідач відповідно до п. 28.8 Договору страхування зобов'язаний виплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі - 49 010,50 грн., з розрахунку: (108000,00грн. - 540,00 грн. - 52883,25 грн. - 2574,25 грн. - 2992,00 грн.).

Доводи апеляційної скарги ПрАТ «СК «АХА Страхування» про те, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги висновок експерта №815/18ЦВ від 23.01.2015 року не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

На розгляд судовому експерту Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз судом було передано усі матеріали в електронній формі, які надавались страховою компанією ДП «Центр експертних досліджень» для проведення експертизи, за результатами якої складено висновки №160-14 від 19.11.2014р. та від 12.01.2015р., проте, судовим експертом надіслано до суду повідомлення про неможливість надати висновок автотехнічної експертизи №3859-16 від 13.10.2016р., мотивоване недостатністю вихідних даних для надання висновку по поставлених питаннях (т. 2 а.с. 134-135).

Висновок спеціаліста ОСОБА_3 №815/18ЦВ від 23.01.2015р., складений за результатом аналізу електронних копій страхових матеріалів щодо факту ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, а також фотографій вказаного автомобіля та місця заявленої пригоди не приймається до уваги, оскільки, відповідно до висновків судового експерта проведення судової експертизи за такими матеріалами неможливе.

Посилання апеляційної скарги відповідача на те, що кваліфікаційне свідоцтво експерта ОСОБА_3 №1518 було продовжене за спеціальністю «10.1 Дослідження обставин і механізму ДТП» на період з 20.03.2015р. по 20.03.2018р. є безпідставним, оскільки така обставина не спростовує факту відсутності у ОСОБА_3 повноважень судового експерта на момент складання висновків №160-14 від 19.11.2014р. та від 12.01.2015р.

Крім того, відповідно до листа Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області від 07.09.2015р. в період з 08.08.2014р. до 02.11.2014р. на території Дніпропетровської області зареєстровано одну ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, яка мала місце 02.11.2014р. у м. Дніпропетровську на вул. Набережній Заводській, в районі електроопори №54 (т. 1 а.с. 187).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов»язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції.

Вирішуючи спір, суд з дотриманням вимог статей 212 - 214, 315 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків у рішенні суду першої інстанції, протирічать вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, матеріалам справи, зводяться до переоцінки доказів по справі.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що згідно до ст. 375 ЦПК України правових підстав для скасування рішення не має, а тому, доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Судові витрати понесені сторонами в зв»язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхування»

- залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2016 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 березня 2018 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді Т.П. Красвітна

О.П.Варенко