Постанова № 72863808, 20.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"20" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 286/1828/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

ОСОБА_1,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від "19" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Невмержицьким С.С. в м. Овручі Житомирської області), у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_3, Інспектора 10 роти 2 батальйону УПП м.Києва лейтенанта поліції ОСОБА_4, Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Київ про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області з позовом до Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в м.Києві, лейтенанта поліції ОСОБА_3, інспектора 10 роти 2 батальйону УПП м.Києва лейтенанта поліції ОСОБА_4, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №738108 від 25 квітня 2017 року; визнати недійсним та скасувати рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги без задоволення за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №738108 від 25 квітня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії БР №738108 від 25.04.2017 року є протиправною, такою, що прийнята з грубим порушенням його прав та законних інтересів, без належних і достатніх доказів його винуватості, винесена з порушенням процесу розгляду та підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху, а саме вимог дорожнього знаку 3.3.4 «зупинку заборонено» він не порушував. При цьому зазначив, що ряд, в якому він рухався, в подальшому по ходу руху був зайнятий іншими транспортними засобами, і він був змушений у відповідності до п.15 ПДР зупинитися без створення перешкод іншим учасникам дорожнього руху для виконання п.10.3 ПДР, та для перестроювання дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку водій мав намір перестроїтися. Автотранспортний засіб він не покидав, стоянку не здійснював. Також вказав, що інспектору поліції пред'явив посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5, а в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення прізвище правопорушника зазначено ОСОБА_2

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 19.12.2017 позов задоволено.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР №738108 від 25.04.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 255,00 гривень скасовано.

Визнано недійсним та скасовано рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги без задоволення ) за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №738108 від 25 квітня 2017 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що постанова про адміністративне правопорушення відносно позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та рішення за наслідками скарги позивача, прийнято з дотриманням вимог закону, оскільки встановлено факт порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП. Суд першої інстанції не врахував наявність відеозапису з нагрудного реєстратора АА №001019, який є доказом вчинення позивачам адміністративного правопорушення.

Позивач та представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, про що свідчать розписки в отриманні поштових відправлень.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити без участі сторін в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 25 квітня 2017 року в м.Київ по вул.Б.Хмельницького,5/15 інспектором роти 10 бат. 2 УПП у м.Києві ДПП ОСОБА_4 відносно ОСОБА_6 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія бланку БР №738108.

Як вбачається з тексту постанови ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 водійські права РРВ 138642, керуючи транспортним засобом Ссанг Йонг Спортс Актіон, номерний знак НОМЕР_1, 28.04.2017 року о 16-50 годині в м.Київ по вул.Б.Хмельницького, 5/15, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.3.4 «зупинку заборонено» та здійснив стоянку в зоні дії знаку, у зв'язку з чим порушника притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Зазначена постанова була оскаржена позивачем до УПП в м.Києві.

Рішенням заступника начальника УПП в м. Києві постанову про накладення адміністративного стягнення БР №738108 від 25.04.2017 винесену ОСОБА_4 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з винесеними відносно нього постановою про адміністративна правопорушення та рішення за наслідками перегляду скарги позивача ОСОБА_6, останній звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольнив позов. При цьому суд вважав, що відповідачем в порушення вимог закону не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, не дотримано положень ч.1 ст. 268 КУпАП щодо прав особи, яка притягується до відповідальності, та не надано доказів вини позивача у вчинення такого правопорушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи діяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють ОСОБА_7 дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці ОСОБА_7, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 3,34 до. 2 ОСОБА_7 дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення, передбачена ч.1 ст.122 КУпАП України, згідно якої проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення передбачені частиною першою статті 122 цього Кодексу розглядають органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 258 КУпАП передбачено, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Зазначені норми містить і Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом МВС від 07.11.2015, № 1395.

Встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення від 25 квітня 2017 року винесена інспектором роти 10 бат. 2 УПП у м.Києві ДПП ОСОБА_4 в межах наданих йому повноважень та відповідно до закону без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова серія бланку БР №738108 була вручена позивачу.

Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що позивач свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП не визнавав.

В позовній заяві вказував, що порушення зазначене в оскаржуваній постанові не вчиняв, вимог дорожнього знаку 3.3.4 «зупинку заборонено» він не порушував. Оскільки ряд, в якому він рухався, в подальшому по ходу руху був зайнятий іншими транспортними засобами, і він був змушений у відповідності до п.15 ПДР зупинитися без створення перешкод іншим учасникам дорожнього руху для виконання п.10.3 ПДР, та для перестроювання дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку водій мав намір перестроїтися.

В рішенні про перегляд скарги позивача на постанову про адміністративне правопорушення, відповідач, як на доказ порушення ОСОБА_2 вимог дорожнього знаку "Зупинка заборонена" та його вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, посилається на відео з нагрудного відеореєстратора інспектора (а.с. 14).

При цьому слід зазначити, що відповідачами в суд першої інстанції не було надано зазначений відеозапис.

Також не було надано відповідачами і інших доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні ним правопорушення передбаченого ч.1ст.122 КУпАП.

Диск з відеозаписом з нагрудної камери АА №001019 був наданий відповідачем, Управлінням патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції до апеляційної скарги.

З переглянутого судом відеозапису видно, що патрульним інспектором роз'яснені права позивачу, вимагалося від позивача надання документів, які посвідчують його особу та документи на транспортний засіб, тобто зафіксовано процес розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Разом із тим з даного відеозапису не видно місце зупинки автомобіля, наявності відповідного дорожнього знаку "Зупинка заборонена", які б з достовірністю свідчили про порушення позивачем ОСОБА_7 дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення поліцейські не дотрималися вимог щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин. Зібраних поліцейським фактичних даних не було достатньо для встановлення наявності факту адміністративного правопорушення та винності позивача у його вчиненні.

При цьому сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

Відповідачі відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України не довели правомірність прийнятих ними рішень та не надали суду відповідних доказів.

Відповідно до 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, рішення Овруцького районного суду Житомирської області від "19" грудня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "20" березня 2018 р.