Постанова № 72863263, 20.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/20233/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.суддів: Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При призначенні пенсії до грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, не були враховані грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, грошова компенсація за невикористану відпустку, винагорода за тривалість безперервної військової служби та одноразова грошова допомога при звільненні.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_4 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористану відпустку та винагороди за тривалість безперервної військової служби, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 12.10.2016 року на підставі архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 03.10.2017 року №179/1/10500 перерахунок призначеної ОСОБА_4 пенсії в розмірі 71 % грошового забезпечення, з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби та грошової компенсації за невикористану відпустку, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 12.10.2016 року по день фактичного проведення перерахунку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що зазначені позивачем виплати не відносяться до видів грошового забезпечення, які враховуються при здійсненні перерахунку пенсії.

Учасники справи сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України, та був звільнений наказом начальника штабу Південного оперативного командування від 31.03.2011 року № 59 виключений зі списків особового складу управління. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу призначено та виплачується пенсія за вислугу років в розмірі 71% грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно перерахунку пенсії від 01.07.2012 року за пенсійною справою №1501008659 при обчисленні пенсії за вислугу років позивачу враховано наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад 1145,00 грн., оклад за військовим званням 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 512,00 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, в тому числі надбавка за роботу з таємними документами 20%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, премія 55%.

12.10.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, додавши архівну довідку Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 03.10.2017 року №179/1/10500 про виплачене йому грошове забезпечення перед звільненням, якою підтверджується отримання позивачем, крім врахованих під час призначення, і інших видів грошового забезпечення, а саме індексації грошового забезпечення в розмірі 2988,51 гривень, грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 6278,25 гривень, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 3546,75 гривень, винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 1280,00 гривень, грошової компенсації за невикористану відпустку в розмірі 3432,33 гривень та грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 46107,75 гривень.

25.10.2017 року відповіддю за № 1430/П-11 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивачу, зазначивши, що визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та від 13 лютого 2008 року № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, покладено на обласні військові комісаріати.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_4 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористану відпустку та винагороди за тривалість безперервної військової служби, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням є протиправними, а тому наявні підстави для задоволення позову. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3ст. 43 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - постанова КМУ № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII). Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною 2 цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова КМУ № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови). Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям грошового забезпечення визначені постановою КМУ № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови КМУ № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, яка надається один раз на рік в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови КМУ № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Згідно п. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового забезпечення. Відповідно до абз. 3 п. 14 ст. 10-1 вказаного Закону у рік звільнення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки. Порядок виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки встановлено пунктами 37.9 - 37.12 розділу XXXVII Інструкції. Тобто, грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки є виплатою збереженого грошового забезпечення військовослужбовцю за час відпустки, та належить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Винагорода за тривалість безперервної військової служби як додатковий вид грошового забезпечення встановлена додатком 25 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", а порядок її виплати визначений пунктом 32.1 розділу ХХХІІ Інструкції.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, грошова компенсація за невикористану відпустку та винагорода за тривалість безперервної військової служби, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року у справі №21-70а15.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо перерахунку пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення одноразової грошової допомоги при звільненні не підлягають задоволенню.

Виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, а порядок її виплати визначено пунктами 38.1, 38.9 розділу XXXVIII Інструкції. Одноразова грошова допомога при звільненні, з огляду на умови, характер та обставини її виплати, не входить до додаткового грошового забезпечення, яке має враховуватися при обчисленні пенсії, оскільки має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців. Одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Відповідна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 12.09.2017 року у справі №812/6733/13-а.

Доводи апелянта щодо застосування до спірних правовідносин рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015 колегією суддів не приймаються, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2015 вирішено питання виключно щодо перерахунку пенсій у зв'язку із введенням після їх призначення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, тоді як в даному випадку позивач звернувся з вимогою врахування до складу грошового забезпечення, з якого йому обчислено пенсію, грошових виплат, які він фактично отримував під час проходження служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 63 цього Закону, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Пунктом 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно відмовлено позивачу у проведенні на підставі архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 03.10.2017 року №179/1/10500 перерахунку пенсії з урахуванням отриманих у складі грошового забезпечення сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористану відпустку та винагороди за тривалість безперервної військової служби у відповідних розмірах, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час звернення позивача до суду), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Означені норми зазначені і в ст. 122 КАС України, в редакції, яка діє на теперішній час.

При цьому колегія суддів зауважує, що у відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, (в редакції чинній на час звернення позивача до суду), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, (в редакції чинній на час звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство та законодавство яке діяло на час звернення позивача до суду обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України, (в редакції чинній на час звернення позивача до суду) строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду з захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Отже, враховуючи шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з 27.04.2017 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають частковому задоволенню з 27.04.2017 року.

Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної Постанови було неправильно застосовано норми права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржувана Постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року по справі № 522/20233/17, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_4 у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористану відпустку та винагороди за тривалість безперервної військової служби, які ним отримувалися за останні 24 місяці перед звільненням.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести на підставі архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 03.10.2017 року №179/1/10500 перерахунок призначеної ОСОБА_4 пенсії в розмірі 71 % грошового забезпечення, з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби та грошової компенсації за невикористану відпустку, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 27.04.2017 по день фактичного проведення перерахунку.

В решті позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Семенюк Г.В.Судді: Потапчук В.О. Шляхтицький О.І.