Рішення № 72861968, 21.03.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2837/17

Провадження № 2/209/123/18

РІШЕННЯ

іменем України

"21" березня 2018 р. м. Кам’янське Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

при секретарі Полухіній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам’янськецивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 26.07.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання не відновлювальної кредитної лінії №105/2-50-7 відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 19000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних та з кінцевим терміном повернення 25.07.2017 року. Кредит надавався на споживчі цілі. Відповідно до умов договору позивач виконав свої зобов’язання за договором в повному обсязі та видав ОСОБА_1 кредитні коштив повному обсязі. На забезпечення виконання зобов’язання 26. 07.20007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №105/25-104-7 за умовами якого остання зобов’язалася перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобовязаньо щодо повернення кредиту сплати відсотків та можливих штрафних санкцій. Відповідачі зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконали. У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідачі станом на 09 лютого 2018 року мають заборгованість у розмірі 19253,73 доларів США та 241685,35 гривень, яка складається з наступного: 18047,43 доларів США заборгованість за відсотками з 12.01.2010 року, 1206,30 доларів США заборгованість за комісіями, 117518,08 гривень пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 124167,27 гривень пеня за несвоєчасне повернення відсотків. Позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно вищезазначену суму заборгованностіристь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 72448,76 гривень за кредитним договором, також позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою суду від 16 грудня 2017 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

14 лютого 2018 року представником позивача надано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 2 серпня 2010 року у справі №689/10, згідно якого з відповідачів було стягнуто заборгованість за кредитом станом на 11.01.2010 року.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав в повному обсязі згідно уточнень, просить його задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнав повністю, вважає вимоги банку безпідставними, оскільки в 2010 році позивач скористався правом дострокового стягнення та подав до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків позов, по якому 2 серпня 2010 року було винесено рішення, яке вступило в законну силу. Таким чином позивач змінив строк виконання зобов’язання в 2010 році. Позивачем 22.12.2009 року було направлено повідомлення з вимогою погашення заборгованості за кредитом, відсотками та пені. Після чого позивач втратив можливість нарахування відповідачам відсотків комісії та пені. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

26.07.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання не відновлювальної кредитної лінії №105/2-50-7 відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 19000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних та з кінцевим терміном повернення 25.07.2017 року /а.с. 9-19/. Кредит надавався на споживчі цілі. Відповідно до умов договору позивач виконав свої зобов’язання за договором в повному обсязі та видав ОСОБА_1 кредитні коштив повному обсязі. На забезпечення виконання зобов’язання 26. 07.20007 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №105/25-104-7 за умовами якого остання зобов’язалася перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань щодо повернення кредиту сплати відсотків та можливих штрафних санкцій /а.с. 26-27/. Відповідачі зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконали. Позивачем 21.12.2009 року відповідачу було направлено повідомлення №24/8-/25-609 з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитом, відсотками та пені, що було встановлено рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, від 2 серпня 2010 року /а.с. 131/. В 2010 році позивач звернувся із позовом до відповідачів до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, по якому 2 серпня 2010 року було винесено рішення, яке вступило в законну силу. Згідно рішення суду з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором та відсотками, а також пеня в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 610 ЦК України Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 3.2.5. договору кредиту №105/2-50-7 від 26.07.2007 року у разі порушення Позичальником зобов’язань, зазначених у п.п. 3.3.3.-3.3.16 цього Договору, а також у разі порушень Позичальником або третьою особою (майновим поручителем, поручителем) обов’язків, встановлених договорами, за письмовим повідомленням Кредитора до Позичальника, в односторонньому порядку розірвати цей договір, що має наслідком дострокове, протягом 30 календарних днів від дня отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Кредитора, виконання позичальником всіх своїх зобов’язань за Договором, а саме : повернення кредиту, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, завданих простроченням виконання.

Згідно п. 3.2.6.2. договору кредиту №105/2-50-7 від 26.07.2007 року у разі невиконання позичальником своїх обов’язків за цим Договором, кредитор має право вимагати від позичальника дострокового виконання ним всіх своїх зобов’язань за цим договором протягом 30 календарних днів від дня отримання позичальником письмової вимоги про повернення кредиту, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов’язки виникають у кожного контрагента.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; враховуючи доводи позивача, та представника відповідачів та як вбачається з матеріалів справи, позивач в зв’язку з неналежним виконанням відповідачами умов договору, змінив строк виконання зобов’язання за кредитним договором з 25.07.2017 року на січень 2010 року та мав право звернутися до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості. Таким правом позивач скористався і його позовні вимоги були задоволені повністю рішенням суду від 2 серпня 2010 року. Після зміни строку виконання зобов’язання усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою від 21 грудня 2009 року позичальник був зобов’язаний повернути кредит в повному обсязі до вказаної у вимозі дати й усі наступні щомісячні платежі за графіком після письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості не підлягали виконанню. Таким чином, після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію та позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, оскільки, нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза строком дії кредитного договору не передбачено. З моменту ухвалення вказаного рішення, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобов’язань відповідача, правовідносини сторін перейшли в іншу площину – площину виконання судового рішення. Ці правовідносини врегульовані спеціальним законом – Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, згідно положень абзацу 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, і не надає права на нарахування і отримання відсотків за Кредитним договором (нарахування і отримання яких можливо лише у разі стягнення коштів за виконавчим написом нотаріуса, згідно положень абзацу 3 пункту 17 Постанови Пленуму ВССУ № 5).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні цивільного позову Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська Є.Д. Багбая