Ухвала суду № 72858605, 21.03.2018, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/752/18

1-кс/154/236/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

слідчого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря Корніюк Т.О.,

слідчого Свірщ Л.М.,

прокурора Корнесюка В.А.,

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши клопотання слідчого Володимир-Волинського відділу поліції ГУ НП у Волинській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12017030060000804, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2017 року:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, без визначеного місця проживання, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 за погодженням з прокурором Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3, звернулася в суд із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання обґрунтовує тим, що 25.07.2017 року близько 15 год. ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, керуючись корисливими мотивами та метою заволодіння чужим майном, використовуючи ключ, що був виявлений ним біля входу в житловий будинок № 33 по вул. Станіславського у м. Володимирі - Волинському, Волинської області, шляхом відкриття замка вхідних дверей проник всередину даного будинку де з тумбочки таємно викрав грошові кошти в сумі 2000 грн., які належать ОСОБА_4, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

11.10.2017 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017030060000804 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

На підставі забраних під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доказів слідчим за погодженням з прокурором Аксютіну М.О. 19.10.2017 року було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3

ст. 185 КК України.

23.10.2017 року кримінальне провадження №12017030060000804 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України в порядку ч.1 ст. 291 КПК України було скеровано до Володимир-Волинської місцевої прокуратури для затвердження обвинувального акту та скерування його до суду. Однак, підозрюваний

ОСОБА_1 не з’являвся за викликами до Володимир-Волинського місцевого прокурора, для вручення йому, у відповідності до положень ст. 293 КПК України, копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, зник з місця свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 і місце його знаходження було не відоме.

У зв’язку з вищевказаним 06.11.2017 року першим заступником керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури кримінальне провадження №12017030060000804 було повернуто до ОСОБА_3 - Волинського ВП ГУНП у Волинській області для проведення подальшого досудового розслідування та вжиття заходів до встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1

Працівниками СКП ОСОБА_3 - Волинського ВП ГУНП у Волинській області проводились заходи, спрямовані на встановлення місцеперебування підозрюваного ОСОБА_1, однак, останній за місцем реєстрації та проживання не з’являвся і його місцезнаходження було невідоме, у зв’язку з чим 09.11.2017 року слідчим було винесено постанову про оголошення його розшуку та 03.12.2017 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

20.03.2018 працівниками СКП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_1 був розшуканий та доставлений до слідчого, у зв’язку з чим досудове розслідування у провадженні було відновлене.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_1 дав показання про те, що будучи повідомленим слідчим про необхідність явки у Володимир-Волинську місцеву прокуратуру для вручення обвинувального акту у кримінальному провадженні він злякався відповідальності за вчинений злочин, а тому зник з місця проживання і переховувався від правоохоронних органів до 20.03.2018 року, коли був розшуканий працівниками поліції.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених у

п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- через тяжкість злочину, по якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру, зібраних у провадженні доказів та можливе покарання у виді позбавлення волі, у разі доведення його провини, а також враховуючи те, що після повідомлення про підозру у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_1 з місця проживання зник та переховувався від органів досудового розслідування у зв’язку з чим був оголошений в розшук, не має визначеного місця проживання у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний буде й надаліпереховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- враховуючи особу підозрюваногоОСОБА_1 який ніде не працює, не має постійного джерела прибутку та законних засобів до існування, а також визначеного місця проживання, характеризується виключно з негативної сторони, як особа, яка схильна до зловживання алкогольними напоями та яка веде антигромадський спосіб життя, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний будевчиняти інші кримінальні правопорушення.

Необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тим, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, якими є особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування ризикам.

Так підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, який відноситься до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від трьох та шести років, наявність визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, сторона обвинувачення вважає, що жоден із менш суворих запобіжних заходів ніж тримання під вартою, є недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам і вказані ризики виправдовують тримання особи під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1, покликаючись на відсутність постійного місця проживання та засобів для існування просив клопотання задовольнити та обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім того, підозрюваний в судовому засіданні вказав про вчинення ним 15.03.2018 року нового злочину.

Слідчий пояснення підозрюваного щодо вчинення підозрюваним нового злочину підтвердила та додала до матеріалів клопотання витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12018030060000199 від 19.03.2018 року щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просили клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_1, який просив задовольнити клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали, проаналізувавши докази на обґрунтування у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який кваліфікується як: крадіжка, поєднана з проникненням у житло Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3-5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Разом з тим сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінального правопорушення, які йому інкримінуються та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, підозрюваний ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності,у зв’язку з чим був оголошений у розшук. Під час перебування у розшуку вчинив новий злочин відомості щодо якого внесено до ЄРДР . Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, а в разі доведення його вини підозрюваному загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

За таких обставин суд вбачає реальний стимул для підозрюваного ОСОБА_1 за умови застосування інших запобіжних заходів, не пов’язаних із позбавленням волі, отримати можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового слідства та суду. Вказаний факт зокрема також і підтверджує підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного ОСОБА_1, свідчить про системність його протизаконної поведінки, міцність антисоціальних зв'язків, репутацію злочинця.

Додатково суд також приймає до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 постійного місця проживання та роботи, а відтак і законних джерел для існування немає.

І саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України , а саме те, що він, перебуваючи на волі зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості, або займатись іншою злочинною діяльністю, зможе та має реальний стимул ухилятись від слідства та суду.

В даному випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки застосовується тимчасово на визначений строк, а саме до 60 днів, а конкретні ознаки систематичної злочинної поведінки підозрюваного прямо вказують на наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-183, 193, 194, 198 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Володимир – Волинського ВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_2, погодженого з прокурором Володимир – Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 а, без визначеного місця проживання - запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали покласти на Володимир-Волинський ВП ГУ НП у Волинській області.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з 21 березня 2018 року.

Строк дії ухвали закінчується о 24 годині 19 травня 2018 року.

Встановити заставу ОСОБА_1 у розмірі 36000 (тридцять шість тисяч) гривень та надати можливість внесення даної застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № 37310041002504, банк ДКСУ м. Київ , МФО 820172, та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору, суду.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покласти обов?язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні двічі на тиждень – щовівторка і п’ятниці;

2) не відлучатися із міста Володимир-Волинський Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 травня 2018 року включно.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Волинській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО .

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово орган, за яким буде рахуватися ОСОБА_1

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя:/-/-підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду Вітер І.Р.