Рішення № 72858534, 27.02.2018, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1626/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2018 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Фурсовой А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одесаобленерго» про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією споживачем, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав свої письмові заперечення та пояснення під час судового розгляду справи, згідно яких вважає винесення рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем Ренійського району електричних мереж ПАТ «Одесаобленерго», яке було оформлено протоколом № 1 від 14.07.2016р., - правомірним, законним, таким, що не порушує прав та інтересів споживача (позивачки у справі). Спростовуючи доводи позивачки та її представника, представник відповідача зазначив, що акт про порушення ПКЕЕН №034133 від 14.07.2016р. було складено правомірно, він відповідає вимогам ОСОБА_2 визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. №562 (далі –ОСОБА_2), Правилам користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ №1357 від 26.07.1999р. (далі-ПКЕЕН). Зазначив, що між ПАТ «Одесаобленерго» та ОСОБА_1 було укладено договір на користування електричною енергією, 14.07.2016р. представниками ПАТ «Одесаобленерго» відповідно до п. 37 ПКЕЕН проводилася перевірка об’єкту позивача по вул. Крайня,6 в м.Рені, в ході якої було виявлено порушення п. 42 ПКЕЕН, на підставі чого було складено відповідний акт №034133 за участю ОСОБА_1 Зазначене в акті порушення було кваліфіковано як «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку». Щодо тверджень позивачки з приводу того, що в акті про порушення ПКЕЕН (в розділі 3) відсутні відомості про точку на схемі, де було вилучено зразок кабелю, яким було здійснено самовільне підключення, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2 застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ, п.1.1 яких регулює взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електроенергії та споживачами (крім населення), а норми розділів «Загальні положення», «Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін», «Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів» - поширюються на всіх споживачів без винятку. Зауважив, що п. 2.8, 2.9 ОСОБА_2 застосовується виключно для визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, тобто стосовно юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Представник відповідача також підтвердив те, що зразок кабелю (проводів) дійсно не вилучався, оскільки розділом 3 ОСОБА_2 вилучення такого не передбачено. З урахування вищенаведеного, вважає, що акт про порушення від 14.07.2016р. №034133 та протокол засідання комісії по розгляду актів про порушення було складено працівниками енергопостачальної компанії правомірно, на підставі відповідних положень ПКЕЕН, у зв’язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Позивачка, її представник – ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягали, доводи позовної заяви підтримали.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія акту про порушення від 14.07.2016р. №034133 із схемою постачання споживача; копія протоколу №1 засідання комісії по розгляду акту №034133 від 14.07.2016р.; копія розрахунку кількості недорахованої електроенергії та її вартості за період з 15.07.2015р. по 14.07.2016р.; копія листа ПАТ «Одесаобленерго» від 20.07.2016р. із повідомленням про засідання комісії з розгляду акту про порушення; копія квитанції із сумою матеріальної шкоди; копії листів директора ПАТ ОСОБА_4 від 12.12.2016р.; копія відповіді ПАТ «Одесаобленерго» від 12.10.2016р.; матеріали з даної цивільної справи, виділені у зв’язку із оскарженням ухвали суду про забезпечення позову в апеляційному порядку.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка є споживачем електричної енергії, яка постачається ПАТ «Одесаобленерго» їй на адресу – м. Рені, вул.Крайня, 6 згідно із Договором про користування електричною енергією №5310611 від 13.09.2013р., відповідно до якого вона також здійснює оплату за користування наданими послугами (особистий рахунок №5/310611). 14.07.2016р. відносно позивачки працівниками енергопостачальної компанії було складено акт про порушення №034133, згідно даних якого позивачка порушила п. 48, п. 52 ПКЕЕН, було виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі постачальника з порушенням схеми обліку, яке при контрольному знятті показників неможливо виявити, електрична енергія споживається, приладом обліку не враховується. Акт про порушення ПКЕЕН ОСОБА_1 не підписаний, другий екземпляр акту було надіслано споживачу поштою із поштовим повідомленням, яке вона отримала 23.07.2016р. У зв’язку із необхідністю розгляду акту про порушення ПКЕЕН на засіданні комісії за участю споживача, ОСОБА_1 викликалася на розгляд, однак, вона не являлася, 25.08.2016р. за її участю питання було розглянуто на комісії, а саме у відповідності до п. 3.5 ОСОБА_2 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. №562, було проведено розрахунок вартості не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН електричної енергії по акту за 366 днів по пропускній здатності алюмінієвого проводу перерізом 4 мм2 з урахуванням використання навантаження 8 годин на добу на суму 16173, 23 грн. за 14494 кВтгод. З проведеним розрахунком ОСОБА_1 була ознайомлена, його копію та копію протоколу засідання комісії Ренійських РЕМ позивачка отримала.

В даний час ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, яким просила визнати недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, яке було оформлено протоколом №1 від 14.07.2016р., оскільки, як вона запевняє, ніякого порушення ПКЕЕ вона не допускала, при складенні акту про порушення працівниками Ренійського району електричних мереж ПАТ «Одесаобленерго» вона не була присутня, про саму наявність акту про порушення вона дізналася у другій половині липня 2016р., коли отримала копія акту про порушення поштою. Позивачка сам факт порушення не визнає, пояснила, що таке не мало місце взагалі, акт про порушення було складено самовільно і неправомірно, сам акт не відповідає вимогам, що висуваються до нього Методикою, в ньому повинні бути заповнені всі графи та рядки без пропусків, що не було виконано працівниками відповідача. Так, розділ 3 акту не було заповнено в повному обсязі, а саме, акт не містить достатньо інформаціїх для здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. Зокрема, в таблиці розділу третього немає даних про «струм споживання від вихідних клем лічильника», «до вихідних клем лічильника», «самовільного підключення», а також в акті відсутні відомості про «точку на схемі, де було вилучено зразок кабелю» та «номер пломби, якою було опломбовано пакет з кабелем». Ці недоліки являються перешкодою для визначення потужності самовільного підключення (кВт), яка визначається за формулою 2.8 або 2.9 ОСОБА_2. Позивачка стверджує, що складений 14.07.2016р. акт про порушення ПКЕЕ не відповідає вимогам ОСОБА_2 та не містить достатньо інформації для здійснення розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, необдікованої внаслідок порушення, тому комісія з розгляду актів не мала підстав для здійснення розрахунку. Взагалі, позивачка наполягає на тому, що ніякого порушення ПКЕЕ з її боку не було, це підтверджується і тим, що при складенні акту про порушення вона не була присутня, доказ на вчинення порушення – зразок кабелю представниками енергопостачальника не вилучався, отже акт про порушення ПКЕЕ було складено неправомірно, сам факт порушення не доказаний, у зв’язку із чим і нарахування суми матеріального збитку, заподіяного нібито позивачкою – є безпідставним.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника – ОСОБА_3, які підтримали доводи позову, пояснення представника відповідача, який заперечував щодо задоволення позовних вимог, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як було встановлено в судовому засіданні, постачання електроенергії фізичним особам здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією. Відносини з привиду постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ №1357 від 26.07.1999р. (далі – ПКЕЕН), та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. №562 (далі-Методика).

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. 3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Відповідно до цих вимог між ПАТ «Одесаобленерго» та ОСОБА_1 існують договірні відносини, які підтверджуються договором про користування електричною енергією №5310611 від 13.09.2013р.

Згідно до п. 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право у т.ч. перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку.

Діючи, відповідно до вищевказаного пункту ПКЕЕН, представники енергопостачальника 14.07.2016р. здійснювали перевірку об’єкту позивача за адресою: Одеська область, м.Рені, вул. Крайня,6 на відповідність споживання електричної енергії Правилам. Як виходить з наданих суду доказів, за результатами перевірки було складено акт про порушення відповідно до п. 42 ПКЕЕН, де суттю порушення було вказано: «самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, яке неможливо виявити при контрольному знятті показів. Електрична енергія споживається, електролічильником не враховується». Акт про порушення було складено 14.07.2016р. за №034133. Як виходить з наданого суду акту про порушення ОСОБА_1 при складенні акту була присутня, але від його підпису відмовилася. Факт відмови ОСОБА_1 від підпису акту про порушення свідками не підтверджений, сама позивачка свою присутність при начебто виявленому порушенні та складанні акту – не визнає. За типовою формою акту про порушення «у разі відмови споживача або представника споживача, в присутності якого було складено акт про порушення, від підпису цього акту, в рядку «Споживач або представник споживача (у разі порушення ПКЕЕ)» зазначається: «Від підпису відмовився». Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три представники енергопостачальника.». Оскільки відповідач не надав докази суду з приводу того, що позивачка була дійсно присутньою при складанні акту, а позивачка свою присутність оспорює, то відмітку у акті про дійсну відмову ОСОБА_1 від підпису акту суд ставить під сумнів, оскільки вона може прийматися до уваги тільки в разі, коли споживач був присутнім при складанні акту.

Згідно п. 42 ПКЕЕН побутовий споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об'єкті побутового споживача та ін. За п. 48 ПКЕЕН побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку та ін.

За п. 53 ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об’єкта або має право користуватися цим об’єктом відповідно до договору). У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.

Відповідно до того ж самого п. 53 ПКЕЕН, якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог, вказаних п. 53 ПКЕЕН на позивачку, як на споживача електричної енергії було складено акт про порушення, який було винесено на розгляд комісії, на перше засідання комісії позивачка не явилася, а під час другого, що відбулося 25.08.2016р., ОСОБА_1 була, отримала протокол засідання комісії № 1 і розрахунок завданої матеріальної шкоди.

Пунктом 53 ПКЕЕН також чітко передбачено основні вимоги до протоколу засідання комісії, а саме, у протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил. У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 ОСОБА_2 , вона встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених

постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (далі - ПКЕЕН). Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

За п.2.1 ОСОБА_2 вона застосовується на підставі акта про порушення,

складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника у тому числі.

Розділ 4 ОСОБА_2 визначає порядок складання акту про порушення правил користування електричною енергією. В п.п. 4,6 ОСОБА_2 зазначено, що в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї ОСОБА_2 параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

В п.п. 4.7 ОСОБА_2 також вказано, що в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Як виходить з копії акту про порушення, складеного відносно ОСОБА_1, розділ 3 акту не було заповнено в повному обсязі, у зв’язку із чим акт не містить достатньо інформації для здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. Зокрема, в таблиці розділу третьогонемає даних про «струм споживання від вихідних клем лічильника», «до вихідних клем лічильника», «самовільного підключення», а також в акті відсутні відомості про «точку на схемі, де було вилучено зразок кабелю» та «номер пломби, якою було опломбовано пакет з кабелем».

У відповідності до п. 3.5 ОСОБА_2, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 ОСОБА_2, добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулою (2.7) ОСОБА_2.

Однією із складових формули, зазначеної в п. 2.7 ОСОБА_2, є потужність самовільного підключення (кВт), яка визначається за формулою 2.8 або 2.9.

Відповідно до п. 2.9 ОСОБА_2, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, зразки кабелів (проводів),

через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місце вилучення зразків позначається на схемі. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, ОСОБА_2 застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

У зв’язку із тим, що акт про порушення не було заповнено в повному обсязі, немає певних даних про струм, відомостей про точку на схемі, де повинно було бути вилучено зразок кабелю, а ці данні є обов’язковими для застосування ОСОБА_2, неможливо мовити про вчинене позивачкою порушення та про здійснення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. За цих умов комісія по розгляду актів про порушення не мала підстав для здійснення розрахунку – розрахування суми матеріальної шкоди.

Крім того, суд також звертає увагу і на лист-відповідь Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 12.10.2016р., який міститься в матеріалах цивільної справи за даним спором. У даному листі-відповіді за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 щодо надання роз’яснень, в межах своєї компетенції НК РЕКП повідомляє про випадки правопорушень в електроенергетиці та відповідальність за його вчинення, посилається на норми ПКЕЕН та п.п. 3.1, 3.5, 4.6 ОСОБА_2 та зазначає, що у спірному акті не вказано поперечної площі перерізів та матеріалів всіх проводів (кабелів), які зображені на схемі електропостачання споживача, наведеній в Акті, та використані в схемі підключення (проводи (кабелі), використані від опори №7 до опори № 9. Виходячи з цих обставин, НКРЕКП вважає, що добовий обсяг споживання електричної енергії має обчислюватися виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр проводки, для якої нормується допустимий тривалий струм, згідно з положеннями глави 1.3 Правил улаштування електроустановок. Незважаючи на це енергопостачальником все ж таки було прийнято рішення здійснити на підставі Акта про порушення розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно з п.3.5 ОСОБА_2 (зокрема, виходячи з сили струму 25 А) і сума нарахувань склала 16173,23 грн. Приходячи до остаточних висновків, НКРЕКП зауважила, що розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії за Актом було здійснено ПАТ «ЕК Одесаобленерго» з недотриманням вимог ОСОБА_2 в частині визначення потужності самовільного підключення, а тому ПАТ «ЕК Одесаобленерго» має привести свої дії по відношенню до споживача у відповідність до вимог чинного законодавства України шляхом здійснення перерахунку нарахувань по Акту (виходячи з сили струму 11 А), про що протягом місяця доповісти НКРЕКП.

Вищевказаний лист НКРЕКП було доведено і до відома ПАТ «ЕК Одесаобленерго», однак, жодних заходів на виконання вимог даних рекомендацій не було здійснено.

В ході слухання справи, судом було надано сторонам роз’яснення щодо їх права заявляти клопотання про призначення судових експертиз для вирішення питань, що потребують спеціальних знань. Клопотань щодо проведення судової електротехнічної експертизи для вирішення питань щодо визначення дійсності допущення факту порушення, правильності розрахунків обсягу та вартості електроенергії, не облікованної внаслідок порушення ПКЕЕН, сторонами не заявлялося.

Під час розгляду справи судом були допитані свідки ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Свідок ОСОБА_2 пояснила, що ними – працівниками Ренійських РЕМ, було виявлено у ОСОБА_1 факт порушення ПКЕЕН, був накинутий провід, йшло струмове навантаження, оскільки споживач не допускав їх групу до електролічильника, ним була викликана міліція, поки вона приїхала, на вулиці стало темно, вони не встигли провести певні процедури за фактом порушення, січення проводу не замірялося, а акт про порушення складався вже наступного дня вранці. Свідок ОСОБА_7 також пояснив, що акт про порушення на складався в день виявлення порушення, його було складено наступного дня, оскільки вже було темно і вони із споживачем домовились прийти наступного дня для здійснення писемних записів. Коли вони прийшли наступного дня, кабель був уже знятий, заміряти січення проводу не надалося можливості. Візуально кабель був алюмінієвий, шістка, штангель-циркулем його не замірювали, його зразок не вилучали також.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав — це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК.

З урахуванням вищенаведеного, порушення працівниками відповідача вимог ОСОБА_2 в частині оформлення акту про порушення № 034133 від 14.07.2016р., протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН, складений за № 1 від 25.08.2016р., розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованної внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, що були прийняті на підставі акту про порушення, на думку суду є неправомірними, порушення процедури складення акту про порушення є недопустимим, оскільки порядок складення документів при виявлені порушення правил користування електричною енергією чітко визначений Методикою і повинен дотримуватися з метою усунення подальших суперечок між сторонами договірних правовідносин і бути перешкодою для встановлення вини споживача або для його виправдання.

Враховуючи з’ясовані у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки понесені нею судові витрати.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою КМУ №1357 від 26.07.1999р. , Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. №562, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем Ренійського району електричних мереж ПАТ «Одесаобленерго, яке оформлено протоколом №1 від 14.07.2016 р., про визначення обсягу вартості електричної енергії.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Одесаобленерго» на користь ОСОБА_1 551 грн. 21 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник