Ухвала суду № 72858194, 19.03.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/634/18

УХВАЛА

19 березня 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт Овідіополь заяву представниці позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ :

22 лютого 2018 року представниця позивачки ОСОБА_1, звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просила суд:

Визнати недійсним споживчий кредитний договір №2006/13-2.06/823 від 05.10.2006, укладений між ОСОБА_2 і Публічним акціонерним товариством «УКРСОЦБАНК».

Визнати недійсним договір поруки №07-15/962 від 05.10.2006 укладений між ОСОБА_3 і Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Визнати недійсним договір іпотеки (з майновим поручителем) від 05.10.2006, укладений між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Укр- соцбанк», посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 за реєстровим №6809.

Визнати недійсним договір про внесення змін №1 від 13.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4,за реєстровим №1101 до іпотечного договору від 05.10.2006, укладеному між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», посвідченому приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 за реєстровим №6809.

В порядку застосування наслідків недійсності правочинів - споживчого кредитного договору №2006/13-2.06/823 від 05.10.2006, іпотечного договору від 05.10.2006 та договору про внесення змін №1 до цього іпотечного договору :

виключити з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію іпотечного договору (з майновим поручителем) від 05.10.2006 укладеного між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 за реєстровим №6809;

виключити з Державного реєстру іпотек запис про державну реєстрацію договору від 13.03.2007, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4,за реєстровим №1101 про внесення змін №1 до іпотечного договору від 05.10.2006 укладеного між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 за реєстровим №6809;

виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна - дачного будинку з господарчими будівлями та спорудами під №2 та земельної ділянки розміром 0,0157 гектарів, що знаходяться в ж/м «Совіньйон», с. Лиманка (село Мізікевича), Овідіопольського району, Одеської області, по вулиці Пляжній, за іпотечним договором (з майновим поручителем) від 05.10.2006 укладеним між ОСОБА_1 і Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 за реєстровим №295-06.

Визначити суму, яка підлягає поверненню ОСОБА_2 кредито - давцем - Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк», в зв’язку із встановленням недійсності споживчого кредитного договору №2006/13-2.06/823 від 05.10.2006, з урахуванням коштів, сплачених позичальником в межах договору.

Вирішити питання про розстрочення виконання ОСОБА_2 рішення в частині повернення Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» визначеної судом суми в зв’язку із встановленням недійсності споживчого кредитного договору №2006/13-2.06/823 від 05.10.2006.

Разом з тим представницею позивачки ОСОБА_1, було подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд накласти арешт на дачний будинок та земельну ділянку, кадастровий № 5123755800:00:002:0091, що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Пляжна, 2, заборонити ПАТ «Укрсоцбанк» та будь- яким іншим особам, вчиняти будь які дії щодо дачного будинку та земельної ділянки кадастровий № 5123755800:00:002:0091, що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Пляжна, 2, заборонити ПАТ «Укрсоцбанк», заборонити ПАТ «Укрсоцбанк» та будь- яким іншим особам, здійснювати будь – які дії по виселенню ОСОБА_1 з дачного будинку, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м «Совіньйон», вул. Пляжна, 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до

незворотних наслідків.

Відповідно до п. 5 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді справ, предметом яких є оскаржене рішення загальних зборів господарського товариства, судам необхідно враховувати, що заборона проводити такі збори порушує право на участь у них та управлінні товариством тих його учасників, котрі не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

Відповідно до п. 6 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (див. рішення ЄСПЛ, серед інших рішень та mutatis mutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Враховуючи, що представницею позивачки не надано суду жодного належного та допустимого доказу які би підтверджували, що відповідачі мають намір відчужити спірне іпотечне нерухоме майно на користь третіх осіб, а також того факту, що на теперішній час в спірному іпотечному майні знаходяться невідомі особи які нібито захопили спірний будинок, крім того забезпечення позову в даному випадку порушить принцип рівності сторін, та поставить відповідачів в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з позивачкою, а також порушить законні права іпотекодержателя, у зв’язку з чим суд вважає, що заява представниці позивачки про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України

№ 9 від 22.12.2006 р., -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви представниці позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживачів – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Д.М. Гандзій