Ухвала суду № 72856659, 21.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

21 березня 2018 р. Справа № 820/1961/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області в якому просить суд:

визнати бездіяльність відповідачів неправомірною та зобо'язати відповідний орган державної виконавчої служби -Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області вчинити всі необхідні за приписом Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а також зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби у Харківській області перерахувати кошти в сумі 5793,08 та компенсацію в сумі 347, 58 коп на рахунок стягувача ОСОБА_2 № 4131219107177473 в Приватбанку.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що справа не підсудна ОСОБА_1 окружному адміністративному суду з огляду на такі обставини справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, спірні правовідносини пов'язані з діями державного виконавця щодо виконання виконавчого листа № 2-2/09 від 21.11.2013, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, за яким ОСОБА_2 є стягувачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Частиною 1 ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про оскарження дій органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов місцевих загальних судів.

Оскільки позивачем фактично оскаржується постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні, в рамках виконання виконавчого листа № 2-2/09 від 21.11.2013, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, за яким ОСОБА_2 є стягувачем та стороною виконавчого провадження, вказаний спір не підсудний ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 30.06.2015 по справі №21-278а15, від 01.12.2015 по справі №21-340а15, від 06.04.2016 по справі №6-570цс16, від 22.03.2016 по справі №21-318а16, від 07.06.2016 по справі № 21-5470а15, від 08.11.2016 по справі №21-5539а15.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, а також положення п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170, ст. 243, ст. 248, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області про визнання дій незаконними.

Роз'яснити ОСОБА_2, що розгляд та вирішення даної справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Сагайдак