Ухвала суду № 72856102, 02.03.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/3272/14-к

Провадження №11-кп/772/70/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нагорняк Є. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Нагорняка Є.П.,

суддів: Бурденюка С.І., Ващук В.П.,

із секретарем Діденко В.В.,

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

його захисника – адвоката ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 червня 2017 року , яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2 А, росіянин, громадянин ОСОБА_5 Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, розлучений, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України з призначенням покарання у виді п’яти років позбавлення волі;

зараховано йому в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 18.08.2014 року по 20.08.2014 року;

відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) час перебування обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою з 18.08.2014 року по 20.08.2014 року та з 07.03.2016 року по день набрання вироком чинності зараховано в строк відбуття міри покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі;

стягнуто з обвинуваченого на користь держави судові витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи в сумі 195 (сто дев’яносто п’ять) гривень 60 копійок, на користь Комунального підприємства “Козятинська центральна районна лікарня Вінницької обласної ради” вартість лікування потерпілого ОСОБА_6 в умовах стаціонару в сумі 836 (вісімсот тридцять шість) гривень 01 копійку;

вирішено долю речових доказів, -

в с т а н о в и в:

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 17 серпня 2014 року близько 19.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в коридорі на другому поверсі у будинку № 22, що по вулиці Майдан Незалежності в смт. Глухівці Козятинського району Вінницької області, на ґрунті особистих неприязних відносин, які в нього виникли з ОСОБА_6, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, кухонним ножем, якого заздалегідь взяв з собою, лівою рукою умисно наніс удар в область живота ОСОБА_6, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з ушкодженням великого чепця, що супроводжувалось внутрішньо-черевною кровотечею. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 183 від 19.08.2014, за ступенем тяжкості проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням великого чепця, що супроводжувалось внутрішньо-черевною кровотечею, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які були небезпечними для життя в момент заподіяння.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати та ухвалити новий вирок, яким перекваліфікувати дії обвинуваченого на ст. 124 КК України, мотивуючи свої вимоги тим, що в ході судового розгляду кримінального провадження показаннями ОСОБА_2 та свідків доведено факт того, що ОСОБА_2 вимушений був захищатись від протиправної поведінки потерпілого ОСОБА_6, проте, наносячи удар ножем останньому, він перевищив межі необхідної оборони, на що суд не зважив, а тому його висновки, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і, крім того, під час судового розгляду було порушено право обвинуваченого на захист, який не володіє українською мовою, оскільки є росіянином та громадянином ОСОБА_5 Федерації, однак судом не було залучено перекладача, хоча вирок був переведений на російську мову та направлений ОСОБА_2 і його захиснику.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника- адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, прокурора Миколайчука Д.Г., на переконання якого вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, базується на ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, сукупності яких у вироку дана належна оцінка.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині того, що ОСОБА_2, перевищивши межі необхідної оборони, наніс удар ножем потерпілому ОСОБА_6, який був значно фізично міцніший за обвинуваченого, захищаючись від його нападу, є безпідставними та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Так, свідок ОСОБА_7 пояснив, що у ОСОБА_2 з ОСОБА_6 були неприязні стосунки. В один із днів серпня 2014 року під час застілля ОСОБА_2 сказав, що підріже ОСОБА_6

Показання вказаного свідка повністю підтвердив ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_8 бачила, як ОСОБА_2 та ОСОБА_6 впали на підлогу, при цьому у ОСОБА_2 будь-яких тілесних ушкоджень не було, а у ОСОБА_6 було одне поранення.

Свідок ОСОБА_9 бачила ОСОБА_6, який лежав на підлозі, а ОСОБА_2, у якого відібрали ножа, сидів зверху на ньому.

Сам обвинувачений ОСОБА_2, частково визнавши свою вину в скоєному, пояснив, що у нього з ОСОБА_6 склались неприязні стосунки через те, що останній погрожував йому, казав, що депортує його в Росію. Боячись фізичної розправи над ним з боку ОСОБА_6, який був міцної статури, він взяв з собою для самозахисту ножа. Зустрівшись з ОСОБА_6, побачивши, що той одразу викинув в його сторону кулак, одночасно з цим, захищаючись, вихопив із-за поясу ножа та наніс потерпілому нецілеспрямований удар, що прийшовся в живіт.

Майже такі показання він давав під час проведення з його участю слідчого експерименту за одним винятком, а саме, пояснював, що побачивши ОСОБА_6, який наближався до нього з погрозами, сам пішов йому назустріч, вихопивши ножа, яким наніс удар потерпілому.

Наведені показання об’єктивно узгоджуються з показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які були очевидцями наслідків заподіяння ОСОБА_2 ОСОБА_6 тілесного ушкодження, протоколом огляду місця події, висновками судово-медичних та судово-криміналістичної експертиз.

Таким чином, ОСОБА_2, умисно наносячи потерпілому ОСОБА_6 удар у життєво важливий орган заздалегідь заготовленим ножем, який носив при собі, без загрози для його життя і здоров’я з боку потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України.

Призначаючи обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 121 КК України, суд дотримався вимог ст.ст. 50, 65 КК України, врахувавши, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, частково визнав свою вину в скоєному.

Не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги у тій частині, що під час судового розгляду кримінального провадження було порушено право на захист ОСОБА_2, який є громадянином ОСОБА_5 Федерації, за національністю росіянин, не володіє українською мовою, проте, судом не було залучено перекладача.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження. ОСОБА_2 в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не повідомляв орган досудового розслідування та суд, про те, що він не розуміє української мови та не заявляв клопотання про призначення перекладача, а тому вважати відсутність перекладача у судовому засіданні порушенням права обвинуваченого на захист підстав немає.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 червня 2017 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_2 – у той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Судді: (підписи)

ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16

Згідно з оригіналом: