Ухвала суду № 72854374, 19.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

19 березня 2018 р. Справа №805/1613/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Смаль О.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні Автовокзали» м. Слов”янськ про забезпечення позову по справі № 805/1613/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні Автовокзали» м. Слов”янськ

до відповідача: Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації м. Краматорськ

про: зобов”язання відповідача вчинити певні дії

за участю

представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 – за довірен.,

від відповідача: ОСОБА_2 – за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Східні Автовокзали” м. Слов”янськ, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації про зобов’язати Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької області державної адміністрації внести зміни до оголошення про відкритий конкурс № 65 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних маршрутах загального користування в Донецькій області на 31 окремому об’єкті, в частині характеристики об’єктів конкурсу, та викласти найменування маршрутів і рейсів у такій редакції: № об’єкту 4+: № маршруту 123 Бахмут (АС) – Соледар (ЗА) ч/з Бахмутське; № об’єкту 4+: № маршруту 120 Бахмут (АС) – Часів Яр (ЗА); № об’єкту № 5+: № маршруту 303 Бахмут (АС) – Клинове (ЗА); № об’єкту № 5+: № маршруту 304 Бахмут (АС) – Никифорівка (ЗА); № об’єкту № 5+: № маршруту 305 Бахмут (АС) – Новолуганське (ЗА); № об’єкту № 5+: № маршруту 306 Бахмут (АС) – Привілля (ЗА); № об’єкту № 5+: № маршруту 307 Бахмут (АС) – Тривілля (ЗА); № об’єкту № 21+: № маршруту 122 Бахмут (АС) – Соледар (ЗА) ч/з Ступки; № об’єкту № 21+: № маршруту 142 Бахмут (АС) – ОСОБА_3 (ЗА); №№ рейсів 25/2290-25/2291, 25/2292-25/2293, 25/2294-25/2295 Бахмут (АС) – Серебрянка (ЗА).

05 березня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Східні Автовокзали” м. Слов”янськ про забезпечення позову шляхом заборони департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької області державної адміністрації вчиняти дії, пов’язані з проведенням відкритого конкурсу № 65 з перевезення пасажирів на приміських і міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області на 31 окремому об’єкті щодо об’єктів: 4+, (№№ маршрутів 123, 120); 5+ (№№ маршрутів 303, 304, 305, 306, 307): 21+ (№№ маршрутів 122, 142, № рейсів 25/2290-25/2291, 25/2292-25/2293, 25/2294-25/2295) до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

Представник позивача у судовому засідання надав уточнення до заяви про забезпечення позову. В обґрунтування якої посилається на те, що предметом спору є винесені департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької області державної адміністрації на конкурс автобусні маршрути №№ 123, 120, 303, 304, 305, 306, 307, 122, 142 та рейси №№ 25/2290-25/2291, 25/2292-25/2293, 25/2294-25/2295. Позивач зазначає, що на сьогоднішній день у м. Бахмут по вул. Космонавтів, 5 діє автостанція де ТОВ «Східні Автовокзали» здійснює господарську діяльність, дана автостанція внесена до реєстру атестованих атестації про що свідчить свідоцтво про атестацію автостанції АС Бахмутської від 26 листопада 2017 року № 0406.

Позивач звертає увагу суду на те, що діючим законодавством України, а саме ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користування здійснюється тільки з автостанцій, а у разі їх відсутності – із зупинок передбачених розкладом руху. Приписами статті 36 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автостанція надає пасажирам послуги, пов’язані з їх проїздом маршрутами загального користування, а автомобільним перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, - послуги, пов’язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху. Відповідно до п. 28 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року № 176 місцями зупинки автобусів на приміських та міжміських маршрутах визначаються автостанції, а у разі їх відсутності – місця розташування автопавільйонів, на яких розміщується інформація, що містить найменування зупинки, початкового та кінцевого пунктів маршруту і час відправлення автобусів.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що якщо розкладом руху передбачено зупинка у м. Бахмут, то вона повинна бути здійснена лише на атестованій автостанції.

Крім того, у своєму листі від 15.02.2018 року № 231/0/111-18 Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької ОДА зазначає, що кінцевими пунктами на вказаних автобусних маршрутах зазначена міська автобусна станція, яка знаходиться за адресою м. Бахмут, вул. Незалежності. Позивач вважає, зазначену інформацію не дійсною, оскільки крім автостанції позивача, згідно переліку атестованих автостанцій, який приведено на офіційному сайті Укртрансбезпеки, у м. Бахмуті не має.

Позивач зазначає, що 24 січня 2018 році у газеті «Восточний проект» департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації було опубліковано оголошення про відкритий конкурс № 65 з перевезення пасажирів на приміських і міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області на 31 окремому об’єкті. Серед об’єктів приміських автобусних маршрутів виставлені об’єкти: 4+, (№№ маршрутів 123, 120); 5+ (№№ маршрутів 303, 304, 305, 306, 307): 21+ (№№ маршрутів 122, 142, № рейсів 25/2290-25/2291, 25/2292-25/2293, 25/2294-25/2295). Позивач зауважує, що у всіх перелічених маршрутах, не зважаючи на те, що в м. Бахмут є атестована автостанція у м. Бахмут по вул. Космонавтів, 5, однак кінцевою зупинкою зазначено м. Бахмут (ЗА вул. Незалежності).

Визначивши об’єкти конкурсу (маршрути та рейси), паспорти які не відповідають умовам чинного законодавства, та не вказуючи у назві маршрутів атестовану автостанцію відповідач дає можливість перевізникам, які виграють конкурс ігнорувати та порушувати вимоги чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 32 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині ухилення від укладання договору з власником автостанції, що в свою чергу призведе до втрати доходу позивача.

Позивач зазначає, що необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що в разі проведення департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації відкритого конкурсу № 65 з перевезення пасажирів на приміських і міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутів загального користування в Донецькій області на 31 окремому об’єкті по спірним об’єктам 4+, 5+, 21+ до вирішення справи по суті та при подальшому задоволенні позовних вимог відновлення порушених прав позивача буде потребувати значних зусиль та витрат.

Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що проведення відкритого конкурсу № 65 з перевезення пасажирів на приміських і міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області на 31 окремому об’єкті призначена на 19 квітня 2018 року. Позивач зазначає, що провівши відкритий конкурс № 65 та визначивши переможців, відповідачем будуть заключні договори про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування. У паспортах автобусних маршрутів, які оспорюються, згідно листа відповідача від 15 лютого 2018 року № 231/0/111-18, зазначено, що кінцевими пунктами на вказаних автобусних маршрутах зазначена міська автобусна станція, яка знаходиться за адресою м. Бахмут вул. Незалежності, хоча на сьогоднішній день у м. Бахмут діє лише одна атестована атестація, яка належить позивачу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладені обставини та просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки, в оголошенні відповідача про проведення відкритого конкурсу № 65 найменування кінцевих зупинок по спірних об’єктах (маршрутах, рейсах) зазначено згідно затверджених паспортів. Крім того, зазначив, що дії про які зазначив представник позивача у судовому засіданні, а саме прийняття, обробка документів на конкурс вже здійснені. Підстав для внесення змін до оголошення у відповідача не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України) суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеної заяви, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Приписами частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З аналізу викладених норм, вбачається , що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому, відповідно до положень частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Наведений перелік способів забезпечення позову є вичерпним.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову.

Тобто, необхідною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення; а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи встановлено, що 24 січня 2018 році у газеті «Восточний проект» департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації було опубліковано оголошення про відкритий конкурс № 65 з перевезення пасажирів на приміських і міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування в Донецькій області на 31 окремому об’єкті. Серед об’єктів приміських автобусних маршрутів виставлені об’єкти: 4+, (№№ маршрутів 123, 120); 5+ (№№ маршрутів 303, 304, 305, 306, 307): 21+ (№№ маршрутів 122, 142, № рейсів 25/2290-25/2291, 25/2292-25/2293, 25/2294-25/2295). Проведення відкритого конкурсу № 65 з перевезення пасажирів на приміських і міжміських внутрішньо обласних маршрутах загального користування в Донецькій області на 31 окремому об’єкті призначена на 19 квітня 2018 року

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні Автовокзали» м. Слов”янськ про забезпечення позову до прийняття рішення по справі, суд дійшов висновку щодо відсутності фактів та доказів в підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам позивача до ухвалення судового рішення у адміністративній справі, або, що виконання судового рішення без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим.

Щодо посилання позивача на те, що не прийняття судом рішення щодо заборони проведення відкритого конкурсу № 65 з перевезення пасажирів до вирішення справи по суті та при подальшому задоволенні позовних вимог, в зв’язку з чим, відновлення порушених прав позивача буде потребувати значних зусиль та витрат, суд зазначає, що суд не може підчас винесення рішення по справі керуватися лише припущеннями позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю рішення, дій та/або бездіяльності відповідача.

Однак, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 цієї статті).

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що звертаючись до суду з даним адміністративним позовом позивач фактично просив суд зобов’язати Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької області державної адміністрації внести зміни до оголошення про відкритий конкурс № 65 з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних маршрутах загального користування в Донецькій області на 31 окремому об’єкті, в частині характеристики об’єктів конкурсу, та викласти найменування маршрутів і рейсів у такій редакції: № об’єкту 4+: № маршруту 123 Бахмут (АС) – Соледар (ЗА) ч/з Бахмутське; № об’єкту 4+: № маршруту 120 Бахмут (АС) – Часів Яр (ЗА); № об’єкту № 5+: № маршруту 303 Бахмут (АС) – Клинове (ЗА); № об’єкту № 5+: № маршруту 304 Бахмут (АС) – Никифорівка (ЗА); № об’єкту № 5+: № маршруту 305 Бахмут (АС) – Новолуганське (ЗА); № об’єкту № 5+: № маршруту 306 Бахмут (АС) – Привілля (ЗА); № об’єкту № 5+: № маршруту 307 Бахмут (АС) – Тривілля (ЗА); № об’єкту № 21+: № маршруту 122 Бахмут (АС) – Соледар (ЗА) ч/з Ступки; № об’єкту № 21+: № маршруту 142 Бахмут (АС) – ОСОБА_3 (ЗА); №№ рейсів 25/2290-25/2291, 25/2292-25/2293, 25/2294-25/2295 Бахмут (АС) – Серебрянка (ЗА), тобто позивач не просить суд скасувати рішення відповідача про проведення відкритого конкурсу № 65 в частині спірних маршрутів, а лише змінити частині характеристики об’єктів конкурсу, та викласти найменування маршрутів і рейсів з зазначенням кінцевої зупинки Бахмут (АС).

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні Автовокзали» м. Слов”янськ про забезпечення позову по справі № 805/1613/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні Автовокзали» м. Слов”янськ до Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації м. Краматорськ про зобов”язання відповідача вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні Автовокзали» м. Слов”янськ про забезпечення позову по справі № 805/1613/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні Автовокзали» м. Слов”янськ до Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації м. Краматорськ про зобов”язання відповідача вчинити певні дії – відмовити.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошена у судовому засіданні 19 березня 2018 року в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст ухвали складено та підписано 20 березня 2018 року.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська B.В.