Ухвала суду № 72853154, 21.03.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

21 березня 2018 року ЛуцькСправа № 803/465/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1.) звернулася із позовом до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною і скасування постанови від 29 січня 2018 року №008963 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн., застосованого на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Одночасно підприємець ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вказаною постановою до закінчення розгляду справи по суті. В обґрунтування заяви позивач зазначила, що постанова надіслана до органу державної виконавчої служби для примусового стягнення. Відтак, можливі дії по стягненню штрафу (зокрема, арешт рахунків у банках) паралізує роботу її підприємства, на якому працює близько ста працівників, вплине на розрахунки із контрагентами.

Заявниця вважає притягнення її до відповідальності очевидно безпідставним, оскільки транспортний засіб, який був об'єктом правопорушення, вибув із її володіння і користування у законний спосіб.

На її думку, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення її порушених прав, за захистом яких вона звернулась до суду.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з таких мотивів і підстав.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Згідно із частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як передбачено пунктом 5 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини першої статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову. Отже, саме на позивача покладено обов'язок навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що листом Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 30 січня 2018 року №163/20-18 на адресу підприємця ОСОБА_1 надіслано постанову від 29 січня 2018 року №008963 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн. У листі також значиться і інший адресат - орган Державної виконавчої служби.

Зазначеною постановою підприємця ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Цією нормою визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Згідно з частинами п'ятою, шостою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 28, 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. У разі оскарження постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Як визначено пунктами 32, 33 вказаного Порядку скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю. Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті.

Заявниця, вважаючи оскаржувану постанову очевидно протиправною з часу її отримання (лист від 30 січня 2018 року №163/20-18), не надала доказів звернення у встановлений вказаним Порядком спосіб зі скаргою з метою зупинення її виконання. До суду ж звернулася лише 20 березня 2018 року.

На час розгляду заяви відсутні докази вжиття заходів з примусового виконання оскаржуваної постанови (хоч за правилами, визначеними частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця про відкриття виконавчого провадження надсилаються сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Крім того, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Однак доводи заявниці ґрунтуються саме на припущенні того, що вжиті відповідачем заходи щодо примусового стягнення суми накладеного штрафу можуть порушити майнові права та інтереси позивача.

При цьому з огляду на суму застосованого штрафу, суд не вважає, що у разі його примусового стягнення буде ускладненим чи неможливим ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, в тому числі настання непоправної шкоди господарським інтересам (щодо виплати заробітної плати найманим працівникам, розрахунків із контрагентами).

В свою чергу, Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182, визначено механізм повернення коштів, що були сплачені, в тому числі до Державного бюджету, як штраф.

Із оскаржуваної постанови Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, на переконання суду, неможливо зробити однозначний висновок про її протиправність. Водночас, висновки суду про протиправність рішення до розгляду справи по суті, з огляду на предмет позову, означатимуть надання оцінки оскаржуваній постанові без урахування усіх доводів та доказів учасників справи у сукупності. Тому наведені у позовній заяві доводи щодо безпідставності притягнення підприємця ОСОБА_1 підлягають перевірці судом у ході судового розгляду справи по суті.

Зважаючи на викладене, на думку суду, підприємець ОСОБА_1 не довела обґрунтованості застосування заходу забезпечення позову з огляду на неможливість забезпечити ефективний захист або поновлення у майбутньому порушених прав у випадку задоволення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що передбачених приписами статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову підприємця ОСОБА_1 немає, а отже у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29 січня 2018 року №008963 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повний текст ухвали складено 21 березня 2018 року