Рішення № 7285314, 22.10.2008, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-3157\2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

22 жовтня 2008 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Оксюта Т.Г. при секретарі Уваровій Ю.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві цивільну справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу , «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, 11.08.2008 року, звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача борг за спожиту теплову енергію у гарячій воді, який станом на липень 2008 року становить 7 824, 03 грн. і не сплачується ним у добровільному порядку.

Посилається в позові на те, що 01 липня 2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір № 8151047 про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно пунктів 2.2 та 2.3 договору позивач постачає теплову енергію, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Згідно пункту 1 додатка 2 договору відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію згідно з тарифами, встановленими Київською міською державною адміністрацією.

Зазначає, що відповідач свої зобов'язання не виконує, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді, яка станом на липень 2008 року становить 7 824.03 грн.

Виходячи з цього, позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача 7 824, 03 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 78, 24 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні, 22.10.2008 року, позов не визнав.

Пояснив, що вважає позов необгрунтованим, оскільки посилання представників позивача на договір №8151047 від 01.07.2001 року безпідставні, оскільки зазначений договір ним не підписувався, а тому не може бути підставою для взаєморозрахунків.

Також зазначив, що являється фізичною особою, а пред'явлений позивачем до розгляду стандартний договір розрахований на взаємовідносини між юридичними особами. Вважає, що посилання позивача на п. 8 додатку 2 договору не може бути застосованого до нього, оскільки договір ним не підписувався та у зв'язку з відсутністю контролю за кількістю та якістю наданого йому теплоносія.

Звертає увагу суду на ту обставину, що він являється володільцем земельного участка на якому в наземному стані проходять тепломагістралі позивача і з 2002 року по теперішній час він, за власні кошти, здійснює охорону, ремонтні та профілактичні роботи по боротьбі з небезпечними розносчиками інфекцій, які мігрують через обладнання позивача, що не дає йому можливості виконати ландшафтне планування, у зв'язку з чим він несе матеріальні та моральні витрати. Тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Також, зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за період з червня 2001 року по теперішній час.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 липня 2008 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір № 8151047 про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Пунктами 2.2 та 2.3 договору, позивач постачає теплову енергію, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 додатка 2 договору, відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію згідно з тарифами, встановленими Київською міською державною адміністрацією.

Відповідно до п. 8 додатка 2 договору, визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом за договірним навантаженням з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Згідно з додатком 2 до договору, відповідач щомісячно з 12 по 15 число отримує оформлену позивачем платіжну вимогу - доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяц та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період; акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до ст. 257 ЦК ^країни, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

На думку суду, позивачем не було пропущено строк позовної давності, оскільки встановлено, що він неодноразово проводив з відповідачем взаєморозрахунки, на підставі яких останньому здійснювалось нарахування на відшкодування витрат, що підтверджується відповідними актами з червня 2006 року по листопад 2006 року, підписаними особисто ОСОБА_1, які містяться в матеріалах справи, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення, оскільки строк позовної давності переривався.

Що стосується тверджень відповідача стосовно договору №8151047 від 01.07.2001 року, який ним не підписувався, а також посилань на ту обставину, що його не було особисто ознайомлено з попереднім проектом договору, суд приходить до висновку про їх безпідставність, оскільки під час розгляду даної справи ОСОБА_1 не заявлялось клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Згідно п.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну або теплову енергію споживачу, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його вимог не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з того, що відповідач не виконав умови, укладеного з позивачем договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення, стягнення з відповідача 7 824, 03 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, а також згідно ст. 88 ЦПК України 78, 24 грн. сплаченого позивачем держмита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 7 932, 27 грн.

Керуючись ст. 275 ГК України, ст. ст. 257, 525, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 221, 223 ЦПК України, суд, -.

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» місцезнаходження: м. Київ, вул. І.Франка, 5, рахунок №26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305, заборгованість за спожиту теплову енергію у гарячій воді в сумі 7 824, 03 грн., 78.24 грн. державного мита та витрати по судово-інформаційному забезпеченню судового процесу в сумі 30 грн., а всього стягнути 7 932, 27 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.