Рішення № 7285252, 23.09.2008, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-1772/08р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (Заочне)

"23" вересня 2008 р. Солом' янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Оксюти Т. Г.

при секретарі Уваровій Ю. С

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві, цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року позивач ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, посилаючись на те, що позивач відшкодував шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася з вини відповідача, та має право зворотньої вимоги (регресу) до останнього.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 5 282 грн. 53 коп. на відшкодування завданих збитків та судові витрати в сумі 82 грн. 83 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що 10 липня 2006 року між Київською регіональною філією Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування автотранспорту (Каско) № 100758-040-06-21-15, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

10 січня 2007 року на проспекті Повітрофлотському в м. Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля, що належить ОСОБА_2 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1

Згідно довідки про обставини ДТП від 28 серпня 2007 року, виданої ВДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пункту 10, 3 Правил дорожнього руху України.

12 лютого 2007 року суддею Солом'янського районного суду м. Києва було розглянуто адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за результатами розгляду справи було винесено постанову згідно якої ОСОБА_1 був визнаний винним у порушенні Правил дорожнього руху України і був підданий адміністративному стягненню у вигляді адміністративного штрафу.

01 лютого 2007 року до ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» звернувся ОСОБА_2 із заявою про виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Згідно звіту приватного підприємця ОСОБА_4 №0099 «Про визначення вартості матеріального збитку» від 26 січня 2007 року, вартість матеріального збитку, завданого ДТП власнику автомобіля марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 5 940 грн. 53 коп. 07 березня 2007 року на підставі розрахунку суми страхового відшкодування по страховому випадку, зробленого спеціалістом департаменту врегулювання збитків Полежака І.М. та платіжного доручення №1459 від 05.03.2007 року було складено страховий акт №195-07-21 від 07.03.2007 року, згідно якого розмір збитків завданих автомобілю марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 5 476 грн. 91 коп. На підставі наданих документів було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5002 грн. 53 коп. без урахування франшизи, розмір якої складає 474 грн. 38 коп. Також зазначає, що ЗАТ Українською інноваційною страховою компанією «Інвестсервіс» було понесено додаткові витрати в розмірі 280 грн., пов'язані з оплатою послуг автоекспертизи, що підтверджується платіжним дорученням №716 від 06 лютого 2007 року та реєстром №01-07 виконаних робіт для УІСК «Інвестсервіс» за січень 2007 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 23.09.2008 року не з'явився з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, а тому, суд, на підставі п. 4 ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу на підставі, наявних в справі, матеріалів у його відсутність. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної та адміністративної справи №3-1055/08, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 липня 2006 року між Київською регіональною філією Закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування автотранспорту (Каско) № 100758-040-06-21-15, предметом якого є страхування транспортного засобу марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 25)

Також, судом встановлено, що 10 січня 2007 року на проспекті Повітрофлотському, в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля, що належить ОСОБА_2, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи № 3-1055/07, зокрема постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва Сітайло Л.Г. від 12 лютого 2007 року ОСОБА_1, визнано винним у скоєнні ДТП 10.01.2007 року, а саме в тому, що він керуючи автомобілем марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності, чим порушив пункт 10.3 Правил дорожнього руху України. ( а.с. 7).

Дана

Постанова не скасована та набрала законної сили.

Таким чином у відповідності до ст. 61 ЦПК України вина відповідача у скоєнні ДТП є доведеною і не підлягає доказуванню.

Судом встановлено, що 01 лютого 2007 року ОСОБА_2 звернувся до ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. (а.с. 10)

Згідно звіту приватного підприємця ОСОБА_4 №0099 «Про визначення вартості матеріального збитку» від 26 січня 2007 року, вартість матеріального збитку, завданого ДТП власнику автомобіля марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 5 940 грн. 53 коп. (а.с. 27-35)

У суду не виникає сумніву у вірності складеного звіту.

Відповідно до страхового акта №195-07-21 від 07 березня 2007 року, зробленого на підставі розрахунку суми страхового відшкодування по страховому випадку, розмір збитків завданих власнику автомобіля марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 5 476 грн. 91 коп.

Судом встановлено, що позивач виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 5 002 грн. 53 коп. без урахування франшизи на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу та підтвердив це наданим суду платіжним дорученням №1459 від 05.03.2007 року. (а.с. 12)

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки позивач виплатив ОСОБА_2 на підставі договору страхування 5 002 грн. 53 коп., він має право регресної вимоги до відповідача на відшкодування зазначеної суми.

В судовому засіданні встановлено, що ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» було понесено витрати в розмірі 280 грн., пов'язані з оплатою послуг автоекспертизи. (а.с. 25-26)

Отже, сума завданих позивачу збитків становить: 5 002, 53 грн. + 280 грн. = 5 282, 53 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина водія ОСОБА_1 в скоєнні ДТП доведена і підтверджується складеним протоколом про адміністративне правопорушення та постановою судді про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1., який керував автомобілем марки «Деу ланос» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого власник автомобіля марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 поніс значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП, а тому суд приходить до висновку, що з нього повинно бути стягнуто всю суму матеріального збитку.

Пленум Верховного суду України у Постанові „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки, в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «Деу Ланос» державний реєстраційний номеНОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль марки «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав значні механічні пошкодження, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП, а тому з нього повинно бути стягнуто всю суму матеріального збитку.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінюючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 27-30, 57, 59, 60, 61, 62, 64, 88, 143, 169, 209, 224, 228, 232 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року (з наступними змінами), суд -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (розрахунковий рахунок № 26503001148001 в ВАТ «КБ «Надра», МФО 320003, ЄДРПОУ 23498273) 5 282 грн. 53 коп- у відшкодування завданих збитків, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 52 грн. 83 коп. - судового збору та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 5 365 грн. 36. коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається в десятиденний термін з дня проголошення рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.