Рішення № 72852297, 19.03.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.03.2018 Справа № 905/113/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Нарожній М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал”, м. Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Комунального підприємства Донецький регіональний центр поводження з відходами”, м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення 10371,36грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 05-09/7286 від 01.11.2017р.);

від відповідача: не з’явився.

Відповідно до вимог ст.223 ГПК України судовий розгляд здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 19.03.2018р. суд виходив до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне виробниче підприємство “Краматорський водоканал”, м. Краматорськ, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Комунального підприємства Донецький регіональний центр поводження з відходами”, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення 10371,36грн.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором про надання послуг централізованого водопостачання №27 від 26.11.2015р. з оплати послуг, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст.ст. 193, 194, 223 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи: договір про надання послуг централізованого водопостачання №27 від 26.11.2015р. з додатком; акти рахунки: №27-2 від 23.02.2016р., №27-3 від 25.05.2016р., №27-4 від 21.04.2016р., №27-5 від 20.05.2016р., №27-6 від 22.06.2016р., №27-7 від 20.07.2016р., №27-8 від 25.08.2016р., №27-9 від 23.09.2016р., №27-10 від 24.10.2016р., №27-11 від 22.11.2016р., №27-12 від 23.12.2016р. з супровідними листами та доказами їх направлення відповідачу; акт звірки взаємних розрахунків від 01.09.2017р.; витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача; претензію №05-09/5493 від 06.09.2017р.; відповідь №231 від 30.10.2017р. на претензію.

19.02.2018р. від відповідача надійшов відзив №39 від 16.02.2018р. на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідач не отримував від позивача послуги з водопостачання, оскільки в період з 01.02.2016р. по 01.12.2016р. відділ сортування ТПВ не працював у зв’язку з проведенням антитерористичної операції; будівля була пошкоджена вибухом артилерійського снаряду; крім того, вона була зайнята військовою частиною Міністерства оборони України в/ч В-3516 та визнана об’єктом Міністерства оборони України. До відзиву надав: гарантійний лист №667 від 03.03.2016р. Крім того надав: висновок Донецької ТПП №2484/2/12.12-03 від 13.10.2014р.; сертифікат про настання обставин непереборної сили №2498/05-4 від 20.08.2014р.; довідку №32 від 09.02.2018р.; правоустановчі документи.

Представник позивача у судове засідання 19.03.2018р. з’явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 19.03.2018р. не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового переказу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.112015р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №27 про надання послуг централізованого водопостачання (далі договір), за умовами п. 1.1 якого позивач (виробник) подає по своїх водогінних мережах питну воду в межах узгоджених розрахункових обсягів та відповідно своїх технічних можливостей на об’єкти водоспоживання споживача, розташовані за адресою: вул. 50 років ВЛКСМ, 2, а відповідач (споживач) приймає узгоджений обсяг питної води, використовує її і здійснює оплату послуг відповідно до діючих тарифів та умов цього договору, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання від 10.01.2002р. №2918-ІІІ, Закону України «Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004р. №1875-ІV, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. №936/15627 (Правила №190), Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України від 05.07.1995р. №30 (Правила №30).

Виробник подає питну воду споживачу протягом усього періоду дії договору у порядку , передбаченому п. 1.1 в межах обсягів відповідно до п. 2.2 даного договору. Споживач не має права без письмового узгодження з виробником, оформленого відповідно до п. 2.4 цього договору, збільшувати витрати води понад встановлених норм та узгоджених розрахункових обсягів відповідно виконаних технічних умов (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2 погоджений річний розрахунковий обсяг питної води: 1205м3, у тому числі: січень – 100м3, лютий - 100м3, березень - 100м3, квітень - 101м3, травень - 100м3, червень - 101м3, липень - 101м3, серпень - 101м3, вересень - 101м3, жовтень - 100м3, листопад - 100м3, грудень - 100м3.

За умовами п.4.1 договору надані виробником за цим договором послуги централізованого водопостачання споживач оплачує на підставі встановлених тарифів.

Споживач здійснює поточні платежі за надані послуги за цим договором на поточний рахунок виробника у сумі, рівній вартості місячного об’єму водопостачання згідно з виставленим виробником рахунком. Акт-рахунок споживачу надається в термін двох днів з моменту його виписки або споживач отримує його у бухгалтерії виробника самостійно. Остаточний розрахунок за розрахунковий період споживач здійснює в семиденний строк з дня отримання відповідного акту- рахунку (п.п. 4.6, 4.7 договору).

Цей договір набирає чинності при досягненні угоди з усіх істотних умов договору і діє з 26.11.2015р. до 25.11.2017р. (п. 10.1 договору).

Дія договору продовжується на наступний календарний рік письмовою заявою на тих самих умовах при виконанні всіх приписів виробника з урахуванням зміни розрахунків-заявок на споживання води на наступний рік (п. 10.2 договору).

На виконання вимог договору позивач надававвідповідачу послуги з водопостачання за адресою: м. Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, 2 у період з лютого 2016р. по грудень 2016р.

Позивачем були надіслані відповідачу акти-рахунки №27-2 від 23.02.2016р., №27-3 від 25.05.2016р., №27-4 від 21.04.2016р., №27-5 від 20.05.2016р., №27-6 від 22.06.2016р., №27-7 від 20.07.2016р., №27-8 від 25.08.2016р., №27-9 від 23.09.2016р., №27-10 від 24.10.2016р., №27-11 від 22.11.2016р., №27-12 від 23.12.2016р. на загальну суму 10371,36грн.

Внаслідок невиконання відповідачем свого обов’язку з оплати послуг, позивач направив відповідачу претензію №05-09/5493 від 06.09.2017р. про сплату заборгованості у розмірі 10371,36грн., яка не була задоволена останнім. У відповідь відповідач надіслав лист №231 від 30.10.2017р., в якому зазначив, що підприємство не має заборгованості, оскільки не використовувало в той період послуги по прийманню господарсько-побутових стічних вод, так як відділ сортування ТПВ розташований за адресою: м. Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, 2 не працював у зв’язку з проведенням АТО; на той період 2015-2016р. послугами з централізованого водопостачання питної води та послугами по прийманню господарсько-побутових стічних вод користувались в/ч В3516 МО України; відповідний договір оренди готувався, проте не був укладений; послуги в/ч В3516 здійснювались на підставі гарантійного листа від 03.03.2016р. №667.

У зв’язку з викладеним, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором про надання послуг централізованого водопостачання №27 від 26.11.2015р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору про надання послуг централізованого водопостачання №27 від 26.11.2015р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Нормативно-правовим актом, який встановлює порядок користування питною водою із комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації є Правила користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 від 27.06.2008р.

Згідно п. 1.1. Правил визначається порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Дотримання цих Правил є обов'язковими для всіх юридичних осіб, незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п. 2.1. Правил, відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2946 від 10.12.2015р. встановлено Комунальному виробничому підприємству «Краматорський водоканал» тариф на централізоване водопостачання – 6,80грн. за куб. м (без ПДВ).

Позивачем у період лютий 2016р. – грудень 2016р. були надані послуги з водопостачання, виставлені рахунки на суму 10371,36грн., які були направлені відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.п. 4.6, 4.7 договору споживач здійснює поточні платежі за надані послуги за цим договором на поточний рахунок виробника у сумі, рівній вартості місячного об’єму водопостачання згідно з виставленим виробником рахунком. Акт-рахунок споживачу надається в термін двох днів з моменту його виписки або споживач отримує його у бухгалтерії виробника самостійно. Остаточний розрахунок за розрахунковий період споживач здійснює в семиденний строк з дня отримання відповідного акту- рахунку.

Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати позивачу грошових коштів за надані послуги за договором про надання послуг централізованого водопостачання №27 від 26.11.2015р. в сумі 10371,36грн. не виконав.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплатити заборгованість.

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати спожитих послуг.

Відповідач у відзиві посилався на те, що він не є належним відповідачем у даній справі з огляду на те, що він не отримував від позивача послуги з водопостачання, оскільки в період з 01.02.2016р. по 01.12.2016р. відділ сортування ТПВ не працював у зв’язку з проведенням антитерористичної операції, будівля була пошкоджена вибухом артилерійського снаряду, зайнята військовою частиною Міністерства оборони України в/ч В-3516 та визнана об’єктом Міністерства оборони України.

Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідач не звертався до позивача із заявою про розірвання договору через тривалість проведення антитерористичної операції, зміни та доповнення до договору не вносились.

Відповідач посилався на гарантійний лист №667 від 03.03.2016р., в якому КЕВ м.Луганськ просило не припиняти централізоване водопостачання на об’єкт, розташований за адресою: м. Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, 2 з причин сформованої заборгованості з посиланням на те, що триває процедура укладення договору оренди приміщення та договору про відшкодування витрат з послуг водопостачання та водовідведення, після завершення якої гарантував оплату за спожиті комунальні послуги.

Договори оренди та відшкодування витрат за надані послуги водопостачання та водовідведення укладені не були.

Крім того, відповідачем до відзиву у підтвердження настання форс-мажорних обставин доданий висновок Донецької ТПП №2484/2/12.12-03 від 13.10.2014р. та сертифікат про настання обставин непереборної сили №2498/05-4 від 20.08.2014р.

В п.9.1 договору №27 від 26.11.2015р. передбачено, що сторони за цим договором звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин на час дії таких обставин.

За змістом ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» до компетенції Торгово-промислових палат входить засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання (ст. 617 ЦК України). Позовні вимоги позивача не пов’язані з вирішенням питання про звільнення від відповідальності.

До того ж наданий сертифікат про настання обставин непереборної сили №2498/05-4 від 20.08.2014р. засвідчує настання обставин непереборної сили з 08.08.2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов’язкових платежів.

За таких обставин, враховуючи факти наявності договірних відносин між сторонами та надання послуг, суд дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати від відповідача оплати наданих послуг з централізованого постачання.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 10371,36грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 74, 77, 86, 123, 129, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал”, м. Краматорськ, Донецька область до Комунального підприємства Донецький регіональний центр поводження з відходами”, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення 10371,36грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства Донецький регіональний центр поводження з відходами” (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Танкістів, буд. 176, ЄДРПОУ 34850326) на користь Комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, 6, ЄДРПОУ 05524251) заборгованість у розмірі 10371,36грн., витрати з оплати судового збору у розмірі 1762,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У судовому засіданні 19.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 21.03.2018р.

Суддя Я.О. Левшина