Ухвала суду № 72850059, 08.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43374/17

Провадження № 4-с/761/88/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря Шилан Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суді у м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії, заінтересована особа Самарський відділ ДВС м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпровській області, ТОВ «Житловий альянс» -

В С Т А Н О В И В:

29.11.2017 року на адресу Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга ОСОБА_1, згідно якої заявник просить: визнати бездіяльність начальника Самарського районного відділу державної виконавчої служби м.Дніпро Головного територіального управління у Дніпропетровській області Никитюка Н.О. по відмові в знятті арешту та заборони відчуження з належного ОСОБА_1 майна неправомірною; зобов'язати Відділ Самарського районного відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту та заборони відчуження з належного ОСОБА_1 майна, яке обтяжено на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Самарського районного управління юстиції у м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області серії ВП №21097275 від 26.08.2010 року (реєстраційний номер обтяження 104777656) за виконавчим провадженням №21097275, надати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про зняття арешту.

Скаргу мотивовано тим, що на виконання виконавчого листа №2-6506 від 20.05.2010 року, виданого Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житловий Альянс» заборгованості у сумі 49 218,87 грн., державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дінпропетровській області було винесено постанову від 26.08.2010 року про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника.

Водночас, у зв'язку з тим, що вжитими державним виконавцем заходами розшукати майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявилося можливим, постановою державного виконавця від 06.11.2013 року, винесеної в межах виконавчого провадження №21097275, виконавчий лист №2-6506 від 20.05.2010 року було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Дізнавшись про наявність вказаної постанови, заявник через свого представника ОСОБА_3 звернувся до Самарського районного відділу державної виконавчої служби м.Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з письмовою заявою про надання матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення, а також про зняття арешту з майна боржника.

Однак, як зазначає заявник, Самарський районний відділ державної виконавчої служби м.Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в своїй відповіді на вищенаведену заяву відмовив в задоволенні останньої, посилаючись на відсутність законних підстав для скасування арешту з майна боржника за виконавчим провадженням №21097275, оскільки редакція п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на момент прийняття державним виконавцем відповідного рішення, не передбачала зняття арешту при завершенні виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

За вказаних обставин, а також посилаючись на порушення своїх прав, заявник просить суд скаргу задовольнити.

Ухвалою суду від 01.12.2017 року справу за вказаною скаргою призначено до розгляду в судовому засіданні.

29.12.2017 року представником Самарського ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Тищенко О.О. подано через канцелярію суду заперечення на скаргу.

Під час судового засідання, яке відбулося 08.02.2018 року, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про задоволення клопотання представника заявника ОСОБА_5 щодо приєднання до матеріалів справи відповідь на заперечення Самарського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області. При цьому, у вказаному судовому засіданні представник заявника просив скаргу задовольнити в повному обсязі.

Заінтересована особа ТОВ «Житловий альянс» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належний чином, про причини неявки суд не повідомив.

Самарський ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду скарги повідомлений належний чином, про причини неявки свого представника суд не повідомив.

Враховуючи швидкоплинність процесу із розгляду даної категорії справ, а також положення ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд даної скарги за відсутності нез'явившихся осіб.

Вислухавши державного виконавця, дослідивши матеріали справи та копії матеріалів виконавчого провадження №50363852, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що на виконання виконавчого листа №2-6506 від 20.05.2010 року, виданого Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житловий Альянс» заборгованості у сумі 49 218,87 грн., державним виконавцем Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дінпропетровській області було винесено постанову від 26.08.2010 року про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника.

Разом з тим, оскільки що вжитими державним виконавцем заходами розшукати майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявилося можливим, постановою державного виконавця від 06.11.2013 року, винесеної в межах виконавчого провадження №21097275, виконавчий лист №2-6506 від 20.05.2010 року було повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листа Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 13.11.2017 року за №22343, виконавче провадження №21097275 було передано до архіву, а в подальшому - знищено за строками зберігання.

Звертаючись до суду з вказаною скаргою, заявник, як на підставу для її задоволення, вказує, що Самарським районним відділом державної виконавчої служби м.Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відмовлено йому у задоволенні про зняття арешту з майна через відсутність для того законних підстав, оскільки редакція п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла на момент прийняття державним виконавцем відповідного рішення, не передбачала зняття арешту при завершенні виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

Так, статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із статті 19 Конституції України, органи державної та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень та рішень інших органів (посадових осіб)- це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Разом з тим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За змістом положень ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

При цьому, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.22 своєї постанови №6 від 7.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п'ятої статті 47 у взаємозв'язку з вимогами пункту 7 частини першої статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу(посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних норм, можна дійти висновку, що при винесенні постанови про повернення виконавчого документа державний виконавець вправі вирішити питання про зняття арешту, накладеного на майно боржника, лише у випадках його повернення до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Натомість, при поверненні виконавчого документа стягувачу не передбачено зняття арешту.

Також, слід зазначити, що як роз'яснено у п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року за №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця суд у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. При цьому суд не має права зобов'язати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на встановленні в судовому засіданні обставини, суд не вбачає підстав для задоволення даної скарги, оскільки на час звернення зі скаргою до суду заявник, як боржник у виконавчому провадженні, не надав суду докази, які мали б підтвердити добровільне виконання рішення суду, а також не навів правових підстав для вирішення в судовому порядку питання про зняття арешту з майна боржника, з урахуванням вимог ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії, заінтересована особа Самарський відділ ДВС м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ТОВ «Житловий альянс» - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва чрез Шевченківський районний суд м.Києва.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поноволення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 12.02.2018 року.

Суддя: